09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Детальніше. Ще у 2015 році Сергія Стерненка затримали за підозрою у розбійному нападі та викраденні людини — тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича. Підстава — Щербич упізнав у Стерненкові свого нападника. Активіст свою причетність до злочину заперечує.
У тому ж 2015 році у будинку Стерненка провели обшук. За словами активіста, він добровільно віддав правоохоронцям свою зброю: пневматичний пістолет, стартовий (шумовий) пістолет та колекційний ніж. Через стартовий пістолет правоохоронці також звинуватили Стерненка у незаконному зберіганні вогнепальної зброї. Справа про викрадення депутата розтягнулась на понад 5 років. І от лише 23 лютого 2021 року суд виніс вирок. У результаті, активісту призначили покарання за розбій і зберігання пістолета, а за викрадення людини – звільнили від відповідальності через строки давності.
Що не так із вироком?
Сергій Стерненко звернув увагу на кілька порушень під час розгляду справи та винесення вироку на своїй сторінці у Фейсбуці:
«- усі вилучені речі під час обшуку визнані судом допустимими доказами. Хоча обшук у мене вдома проводився без адвоката, з яким мені навіть не дали зв‘язатись;
– судово-медичні експертизи, складені російською мовою також визнані допустимими. Хоча це пряме порушення ст. 29 КПК.
– суд відмовився визнавати доказом висновок спеціаліста щодо стартового пістолета, у якому спеціаліст вказав що експертиза по пістолету проводилась з суттєвими порушеннями і пістолет не є вогнепальною зброєю;
– суд не сумнівається у висновку експерта сторони обвинувачення, у якому той сказав що взяв пістолет стартовий, але після викручення експертом втулки зі ствола став вогнепальним;
– суддя вважає що у нас існує закон про зброю, і це (!) міліцейська інструкція, яка законом не є.
– стартовий пістолет мною було видано поліції добровільно. Це взагалі за ч. 3 ст. 263 ККУ є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Але суддя також відкинув цей документ, бо добровільна видача не зафіксована у протоколі обшуку і бо я в ньому це не написав. Але я не підписував протокол, бо до мене не пустили адвоката».
Адвокат активіста Масі Найєм написав, що суддя цитував свідка, якого в суді не допитували. Хоча суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
А судді хто?
Вирок іменем України виніс суддя Віктор Попревич з Донецька. Він відомий тим, що у 2009 році встановив біля свого будинку у тоді ще неокупованому Донецьку погруддя Леніна та Сталіна. Що ж до вироку, то Сергій Стерненко заявив, що суддя Попревич спершу написав виправдальний вирок. Згодом через тиск генеральної прокурорки Ірини Венедіктової та заступника голови Офісу президента Олега Татарова суддя переписав обвинувальний вирок.
Якою є позиція обвинувачення?
Прокуратура заявляє, що провина обвинувачених, Стерненка та його соратника Руслана Демчука, підтверджується свідченнями потерпілого Сергія Щербича та показами свідка. Остання розповіла, що бачила, як Щербича затягли в машину і повезли в невідомому напрямку.
Мета нападу, на думку обвинувачення — заволодіти майном Щербича: банківською карткою і телефоном. Обтяжуючою обставиною суд визнав те, що злочин нібито вчинили «у зв’язку з виконанням потерпілим службовим обов’язком» — Щербич був депутатом райради. Також суд звернув увагу на те, що Стерненко розповідав про своє негативне ставлення до політичних поглядів потерпілого.
Що далі?
Із будівлі суду в Одесі Стерненка повезли у СІЗО. Зараз у чоловіка немає доступу до своїх профілів у соцмережах. Активіст подаватиме апеляцію. Небайдужі збираються на акції протесту у різних містах України ввечері 23 лютого. Фракція «Голос» починає збір підписів за відставку генпрокурорки Ірини Венедіктової.
Хто такий Сергій Стерненко?
Це колишній керівник одеського «Правого сектора». Ще 24 травня 2018 року двоє невідомих скоїли на нього замах. Один з нападників утік, але згодом його затримали. Інший отримав від активіста смертельний удар ножем у живіт. Поліція розслідує убивство нападника Стерненком як умисне. Водночас правоохоронці не коментують слідство щодо нападу на самого активіста.
Це був уже третій замах на Сергія Стерненка. 1 травня 2018 року невідомий вистрілив у нього ззаду з травматичної зброї. 7 лютого 2018 року на активіста напали біля його будинку. Стерненка підозрюють також у нападі на начальника одеської поліції під час протестів проти забудови у Міському саду Одеси у листопаді 2017 року. На думку Стерненка, напали на нього через те, що він виступав проти незаконних забудов в Одесі, які реалізовувалися в інтересах мера міста Геннадія Труханова.
Копайте глибше:
Фото: kurs.com.ua
Володимир Зеленський повідомив, що тристоронні перемовини в Абу-Дабі були конструктивними і змістовними. Зокрема, українська, російська й американська делегації обговорили звільнення полонених, а також гарантії безпеки для України.
Що ще відомо? За словами Президента, спершу відбулася розмова України з європейськими та американськими партнерами. Згодом була тристороння зустріч між українською, американською та російською делегаціями.
Перемовини між Україною, США і Росією продовжуються завтра, 11 листопада.
Нагадаємо. 10-11 листопада тривають перемовини між Україною, США і Росією. До складу української делегації також увійшли Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця і Вадим Скібіцький.
Унаслідок російської атаки у Дніпрі загинули двоє людей. Також відомо про чотирьох постраждалих. На підприємстві критичної інфраструктури спалахнула пожежа. Про це повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
Сумщина. У Шостці через атаку РФ відомо про одного постраждалого. Унаслідок влучань загорілася нежитлова будівля. Пошкоджено вікна в багатоповерхівках.
Кіровоградщина. Унаслідок удару РФ по цивільній інфраструктурі відомо про двох постраждалих. Загорівся автомобіль на стоянці. Пожежу на обʼєкті локалізували.
Фото: ДСНС
У парку імені Івана Франка у Львові зʼявиться громадський простір пам’яті фізика і колишнього ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Івана Вакарчука. Центральним елементом локації стануть великі окуляри. Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.
Що ще відомо? Великі окуляри — артоб’єкт у формі впізнаваних окулярів Івана Вакарчука, який переміг на архітектурному конкурсі. Син Івана Вакарчука, музикант Святослав Вакарчук, зазначив, що цей проєкт найточніше передає зв’язок із постаттю батька.
Що відомо про авторів проєкту? Переможцем став проєкт авторського колективу Ольги Криворучко, Валентина Шароватова та Ірини Рихтик з архітектурної студії urbanideas.
Довідка. Іван Вакарчук — фізик, професор, багаторічний ректор Львівського університету та міністр освіти і науки України. Помер 4 квітня 2020 року.
Фото: ЛМР
Оновлено. Станом на 16:47 стало відомо, що за колишнього посадовця СБУ Сергія Дуку внесли 44 млн гривень застави. Гроші надійшли від 1113 платників. Про це повідомив прокурор САП Микола Карась у коментарі «Радіо Свобода».
За колишнього першого заступника начальника Департаменту захисту національної державності СБУ Сергія Дуку частково внесли заставу в межах справи «Карфаген». Про яку саме суму йдеться, наразі невідомо. Про це ВАКС розповів у коментарі «Радіо Свобода». На плівках НАБУ Дука фігурує як Акім.
Що ще відомо? «Українська правда» з посиланням на джерела повідомила, що серед співробітників СБУ поширюють повідомлення із закликом долучитися до збору коштів на заставу за Сергія Дуку.
Що передувало? 6 листопада ВАКС обрав запобіжний захід Сергію Дуці у вигляді тримання під вартою на два місяці з альтернативою внесення застави в розмірі 65 мільйонів гривень.
У чому підозрюють Дуку? За даними слідства, він знав про діяльність злочинної організації і допомагав її учасникам розв’язувати питання у СБУ й Офісі генерального прокурора.
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. Організація мала мережу з 52 шахрайських колцентрів, де працювали 2700 людей. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Докладніше про те, хто входив до організації — читайте у новині НЗЛ.
Фото: «Суспільне» / Олексій Арунян
Уночі 10 листопада Сили оборони України уразили 123-й авіаремонтний завод в Новгородській області РФ. На підприємстві ремонтують, модернізують та обслуговують військово-транспортну авіацію, зокрема, якою армія РФ перекидає війська та вантажі, а також літаки далекого радіолокаційного виявлення А-50. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще відомо? Унаслідок удару на території заводу спалахнула пожежа. Масштаби збитків наразі уточнюються.
Нагадаємо. Уночі 9 листопада Сили оборони України уразили «Завод імені Морозова» неподалік Санкт-Петербурга. Там виробляють вибухові речовини і розробляють тверде паливо для двигунів ракетних комплексів «Тополь-М».
Книжки «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система» і «Чобіток Зельмана» видавництва The Ukrainians Publishing потрапили до довгого списку державної літературної премії «Воля». Про це повідомила міністерка культури Тетяна Бережна. Короткий список премії опублікують 25 листопада, а переможців оголосять у грудні.
Що відомо про номінації? «Чобіток Зельмана» Олени Стяжкіної потрапив у номінацію «Найкраща прозова книжка». Також до цієї категорії увійшла книжка редакторки видавництва The Ukrainians Publishing Віри Курико «Летиція Курʼята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька».
Книжка «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система — у номінації «Найкраща документальна книжка». Над нею спільно працювали видавництво The Ukrainians Publishing, Платформа пам’яті «Меморіал» та Медійна ініціатива за права людини.
Що ще відомо? Загалом до довгого списку увійшли по десять творів у номінаціях «Найкраща прозова книжка» й «Найкраща документальна книжка», а також шість — у номінації «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладеної українською».
Увесь довгий список можна переглянути за посиланням.
Нагадаємо. Влітку 2026 року Мінкульт започаткував щорічну державну літературну премію «Воля», якою відзначатимуть нову українську літературу й літературу про Україну в трьох номінаціях. Переможець у кожній із них отримає винагороду в розмірі 400 тисяч гривень.
В Офісі генпрокурора розпочали службове розслідування за новими фактами у справі «Карфаген». Зокрема, підставою стали публікації про можливе сприяння прокурорів у поверненні майна, вилученого у справах щодо кол-центрів і мережі U420. Про це повідомили у відомстві.
Що ще відомо? Під час розслідування перевірять, чи використовували працівники прокуратури посаду або повноваження у приватних інтересах, чи впливали на роботу інших посадовців та чи вчиняли інші порушення.
Нагадаємо. Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про відновлення декларування для працівників СБУ та розвідки, які не беруть безпосередньої участі в бойових діях.
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Фігуранти справи забезпечували роботу мережі магазинів U420, яка торгувала наркотичними речовинами. Бізнес побудували на продажі розчину, який містить заборонену речовину. Зокрема, щоб обійти заборону на розповсюдження канабісу, його змішали з іншою речовиною. На опублікованих плівках видно, що у справі з магазинами U420 фігурує міністр, якого на відео позначили як «К».
Докладніше про те, що відомо про мережу кофішопів U420 — читайте у матеріалі НЗЛ.
У Києві, а також у Вишгородському й Бучанському районах Київщини тривають екстрені відключення. Графіки відключень світла не діють. Про це повідомили в ДТЕК.
Що ще відомо? В «Укренерго» повідомили, що росіяни вдарили по енергетиці в Київській, Харківській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Вінницькій, Черкаській і Кіровоградській областях. Знеструмлення зафіксовано щонайменше в шести регіонах України.
Нагадаємо. Росіяни атакували цивільну інфраструктуру у Ладижині на Вінниччині. Унаслідок удару загинули двоє людей. У громаді оголосили триденну жалобу.
81-річний британський письменник М. Джон Гаррісон здобув Букерівську премію з літератури за постапокаліптичний роман «Кінець усього». Він став найстаршим лауреатом в історії премії. Про це повідомили на сайті премії.
Що ще відомо? Книжку Гаррісона «Кінець усього» обрали серед шести творів, які увійшли до короткого списку Букерівської премії 2026 року. Загалом журі розглянуло 163 книжки.
Про що книжка? «Кінець усього» — сатиричний роман-антиутопія. У центрі сюжету — чоловік, що збирає речі на узбережжі, та його тітка, озброєна пістолетом. Разом вони намагаються вижити на узбережжі графства Кент у недалекому майбутньому.
Довідка. Міжнародна Букерівська премія — одна з найпрестижніших літературних нагород у світі, яку щороку присуджують за найкращий роман, перекладений англійською мовою та опублікований у Великій Британії чи Ірландії.
Фото: David Parry / Букерівська премія.
Росіяни атакували цивільну інфраструктуру у Ладижині на Вінниччині. Унаслідок удару загинули двоє людей. У громаді оголосили триденну жалобу. Про це повідомив виконувач обов’язків голови Ладижинської громади Олександр Коломієць.
Що ще відомо? На Київщині внаслідок атаки РФ одна людина загинула, ще дев’ятеро — постраждали. Найбільше пошкоджень зафіксовано у Білоцерківському, Вишгородському та Бориспільському районах.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!