Максим Буткевич отримав міжнародну премію імені Пола Вайса – The Ukrainians

09:00

загальнонаціональна
хвилина памʼяті

Війна 8 хв. тому
РФ атакувала Павлоград на Дніпропетровщині

Росія завдала удару по Павлограду на Дніпропетровщині. Відомо про одного загиблого і сімох поранених. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.

Що ще відомо? Унаслідок російського удару по Ясногірці на Донеччині одна людина загинула, ще десять — постраждали. Серед поранених — 13-річна дівчина.

Нагадаємо. РФ атакувала Харківщину, Чернігівщину, Хмельниччину і Запоріжжя.

Фото: Олександр Ганжа / Telegram

Війна 23 хв. тому
«Спільнота Оленівки» заявила, що її не інформують про обміни військових, які пережили теракт

Після поширення на сторінці Президента Володимира Зеленського помилкової інформації про повернення з полону військових, яких нібито раніше вважали загиблими в Оленівці, зі «Спільнотою Оленівки» зв’язався один із державних органів. У коментарі НЗЛ не уточнили, про яку саме інституцію йдеться. Наразі там з’ясовують, як виникла ця помилка і чому впродовж років публічні дані про Оленівку залишаються неузгодженими. Про це розповіла голова організації Олександра Мазур.

Водночас у «Спільноті Оленівки» вважають, що пояснення щодо поширення помилкової інформації має надати Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Що ще відомо? За словами Олександри Мазур, у громадській організації не вважають цю помилку звичайною одруківкою. Вона наголошує, що це сталося через неузгодженість даних про жертв теракту в Оленівці і відсутність системної співпраці державних органів з родинами. Про повернення з полону військових, які перебували в бараці під час теракту в Оленівці, у спільноті найчастіше дізнаються вже від їхніх родин. Під час обміну 23 жовтня, за словами Мазур, було так само.

Що передувало? 12 серпня «Спільнота Оленівки» закликала узгодити дані про кількість постраждалих і надіслала відповідні офіційні звернення до державних структур. За словами Мазур, відповіді на них досі не надали.

Нагадаємо. До України під час обміну 23 жовтня повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте згодом повідомлення оновили.

Контекст. Уночі 29 липня 2022 року в одному з бараків колонії в тимчасово окупованій Оленівці стався вибух. Унаслідок цього загинули понад 50 українських військовополонених, ще близько 130 дістали поранення.

Суспільство 3 год. тому

Максим Буткевич отримав міжнародну премію імені Пола Вайса

Український журналіст і правозахисник Максим Буткевич став лавреатом міжнародної премії імені Пола Вайса. Його відзначили в категорії «Міжнародна діяльність» за роботу з підтримки біженців та захисту їхнього права на притулок. Про це повідомили у правозахисній організації «Принцип надії».

Що ще відомо? Протягом понад 15 років Максим Буткевич і його колеги з ініціативи «Проєкт Без Кордонів» допомагали біженцям, які шукали притулку в Україні, рятуючись від політичних і релігійних переслідувань та війн у своїх країнах. У 2014 році організація почала допомагати людям, які були змушені виїхати з тимчасово окупованих Росією територій до інших регіонів України.

Що відомо про премію? Премія Пола Вайса призначена для правозахисників, журналістів і активістів, які захищають права людини та універсальне право біженців на притулок.

Довідка. Максим Буткевич — український правозахисник, журналіст і військовослужбовець. Після початку повномасштабного вторгнення у березні 2022 року Буткевич вступив до ЗСУ. У червні того ж року він потрапив у російський полон на Луганщині. У березні 2023 року окупаційний російський суд засудив його до 13 років ув’язнення за сфабрикованою справою. 

18 жовтня 2024 року Максима Буткевича звільнили з російського полону в межах обміну. 

Фото: організація «Принцип надії».

Війна 8 хв. тому
РФ атакувала Павлоград на Дніпропетровщині

Росія завдала удару по Павлограду на Дніпропетровщині. Відомо про одного загиблого і сімох поранених. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.

Що ще відомо? Унаслідок російського удару по Ясногірці на Донеччині одна людина загинула, ще десять — постраждали. Серед поранених — 13-річна дівчина.

Нагадаємо. РФ атакувала Харківщину, Чернігівщину, Хмельниччину і Запоріжжя.

Фото: Олександр Ганжа / Telegram

Війна 23 хв. тому
«Спільнота Оленівки» заявила, що її не інформують про обміни військових, які пережили теракт

Після поширення на сторінці Президента Володимира Зеленського помилкової інформації про повернення з полону військових, яких нібито раніше вважали загиблими в Оленівці, зі «Спільнотою Оленівки» зв’язався один із державних органів. У коментарі НЗЛ не уточнили, про яку саме інституцію йдеться. Наразі там з’ясовують, як виникла ця помилка і чому впродовж років публічні дані про Оленівку залишаються неузгодженими. Про це розповіла голова організації Олександра Мазур.

Водночас у «Спільноті Оленівки» вважають, що пояснення щодо поширення помилкової інформації має надати Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Що ще відомо? За словами Олександри Мазур, у громадській організації не вважають цю помилку звичайною одруківкою. Вона наголошує, що це сталося через неузгодженість даних про жертв теракту в Оленівці і відсутність системної співпраці державних органів з родинами. Про повернення з полону військових, які перебували в бараці під час теракту в Оленівці, у спільноті найчастіше дізнаються вже від їхніх родин. Під час обміну 23 жовтня, за словами Мазур, було так само.

Що передувало? 12 серпня «Спільнота Оленівки» закликала узгодити дані про кількість постраждалих і надіслала відповідні офіційні звернення до державних структур. За словами Мазур, відповіді на них досі не надали.

Нагадаємо. До України під час обміну 23 жовтня повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте згодом повідомлення оновили.

Контекст. Уночі 29 липня 2022 року в одному з бараків колонії в тимчасово окупованій Оленівці стався вибух. Унаслідок цього загинули понад 50 українських військовополонених, ще близько 130 дістали поранення.

Політика 1 год. тому
Рада ухвалила закон про відновлення конкурсів на посади державної служби та місцевого самоврядування

Сьогодні, 26 жовтня, Верховна Рада у другому читанні та в цілому ухвалила закон № 3478-1, який передбачає поетапне відновлення конкурсів на посади державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Про це стало відомо з картки законопроєкту. Документ є одним із зобов’язань України за програмою Ukraine Facility.

Що ще відомо? Конкурси на державну службу планують відновлювати поетапно. Зокрема, закон спрощує правила вступу на держслужбу і звільнення, запроваджує обов’язкові вимоги до доброчесності кандидатів, а також дає перевагу ветеранам війни під час призначення на держпосади.

Працівників, яких під час воєнного стану призначили без конкурсу, зможуть залишити на посаді, якщо вони успішно пройдуть щорічне оцінювання. 

Нагадаємо. 15 жовтня Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт №16051-1, який передбачає запровадження податку на додану вартість (ПДВ) на товари з іноземних маркетплейсів незалежно від їхньої вартості. Рішення підтримали 252 депутати. 

Війна 2 год. тому
Сили оборони уразили завод «Енергія» в Липецькій області РФ

Сили оборони України завдали удару по підприємству «Енергія» в місті Єлець Липецької області РФ. На території підприємства виникла пожежа. Завод — єдиний виробник батарей для модулів планування і корекції авіабомб. Про це повідомили в Генштабі.

Що ще відомо? За результатами попередніх уражень знищили основний цех виробництва мікросхем, а також пошкодили будівлю та сервери підприємства «Протон-Електротекс» в Орловській області РФ.

Також уражено підприємство «Тольяттікаучук» у Самарській області РФ та місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА в районі Донецька.

Нагадаємо. Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. 

Війна 4 год. тому
«У нашій сім’ї локомотивом була я». Якою непомітною роботою опікуються дружини ветеранів

Після поранення військового й повернення до цивільного життя дружина часто стає тією людиною, яка шукає лікарів, збирає документи, телефонує на гарячі лінії і з’ясовує, на які виплати й допомогу має право родина. Команда «Дружина ветерана» поділилася з НЗЛ історіями двох жінок, які пройшли разом із чоловіками лікування, реабілітацію й оформлення документів. Їхні думки публікуємо у тексті.

Тетяна, дружина ветерана

У січні 2025 року чоловік Тетяни дістав тяжке поранення. Відтоді родина проходить лікування й реабілітацію й паралельно оформлює необхідні документи.

Через тяжкість поранення, зазначену у висновку ВЛК, військова частина мала виплачувати чоловікові 100 тисяч гривень протягом лікування. Однак, за словами Тетяни, спочатку родина отримувала лише грошове забезпечення (стандартну зарплату військовослужбовця, без нарахування бойових) з поясненням, що на більше «немає грошей». Домогтися виплат вдалося приблизно через рік — після звернення до адвоката.

«Це дико, коли в складний період треба буквально виборювати кожен крок», — говорить Тетяна.

«Основна проблема — відсутність чітких алгоритмів»

Тетяна працює науковицею у державному університеті й звикла мати справу з бюрократією. Та навіть їй було складно зрозуміти, куди звертатися і які документи збирати. Однією з головних проблем вона називає відсутність зрозумілої інформації. Повний перелік документів часто можна отримати лише безпосередньо в установі, а поки родина їх збирає, вимоги можуть змінитися.

«Про багато речей взагалі не говориться», — каже Тетяна.

Наприклад, для одного з медичних висновків, окрім печатки лікаря, родині знадобилася адміністративна печатка закладу. За словами Тетяни, за замовчуванням її могли не поставити. Особливо складними такі процедури стають для людей, які живуть не у великих містах і мусять щоразу їхати до установи через один документ чи уточнення.

За півтора року родина Тетяни, за її підрахунками, близько 30 разів подавала копію однієї й тієї самої довідки про безпосередню участь у бойових діях. «Основна проблема — це відсутність чітких алгоритмів або доступу до них. Там, де вони є, проблем мінімум».

Хто може допомогти

Частину інформації Тетяна знаходила через знайомих і спільноту «Пласту»: писала про проблему у Facebook, і їй відповідали люди, які вже проходили схожий шлях.

Допомогти родині на перших етапах, за її словами, може й патронатна служба військової частини.

«Нам дуже не поталанило зі ставленням частини. Я бачила геть інші приклади, коли справді працює патронатна служба, наприклад, у Третій штурмовій бригаді. Тоді родина принаймні на перших етапах має підтримку», — ділиться Тетяна.

Серед інших місць, де родині вдалося отримати допомогу, Тетяна називає адміністративний відділ ТЦК, фахівців «Мілітарі Хаб» у ЦНАПі і службу супроводу Командування Медичних сил.

Оксана, дружина ветерана

У червні 2023 року чоловік Оксани підірвався на міні під час виконання бойового завдання. Спочатку його лікували у Львові. За словами Оксани, через велике навантаження на медзаклад лікарі пропонували ампутацію ноги. Родина хотіла спробувати зберегти ногу, тому продовжила шукати інші можливості лікування.

Згодом одна з лікарок запропонувала подати документи на лікування за кордоном. Чоловіка погодилася прийняти Норвегія. Туди родина поїхала разом із дворічним сином. Чоловік Оксани був лежачим пацієнтом і потребував постійної допомоги. Оксана допомагала йому пересуватися, митися й одягатися, водночас була вагітна другою дитиною.

«У нашій сім’ї локомотивом була я»

Коли за рік родина повернулася до України, частина процедур уже змінилася. Потрібно було оформити інвалідність, звернутися до ТЦК, Пенсійного фонду й інших установ. 

Якось родина дізналася про можливість стати на квартирний облік. За словами Оксани, у громаді їм про це не розповіли. Коли чоловік звернувся туди, працівники навіть запитали, звідки він знає про таку можливість.

«В нашій сім’ї локомотивом була я. Якщо знаєш свої права — заходиш у двері», — говорить Оксана.

Для консультацій вона телефонувала на урядову гарячу лінію, зверталася до Міністерства у справах ветеранів й системи правничої допомоги. Частину відповідей знаходила у ветеранських спільнотах.

За її спостереженнями, саме дружини часто стають тими, хто шукає інформацію і нагадує чоловікам, якими можливостями вони можуть скористатися. 

«Вони шукають цю інформацію, постійно десь у чатах спілкуються, передають одна одній, говорять це своїм чоловікам. Дзвонять по гарячих лініях — правова допомога, психологічна допомога, урядова гаряча лінія, пенсійні фонди. Це дуже кропітка робота», — каже Оксана.

І все це відбувається паралельно з доглядом за чоловіком, дітьми й побутом. «Ти контролюєш своє життя. Треба себе підняти, елементарні побутові речі зробити, їсти зварити, бо двоє маленьких діток, попрати, щоб у квартирі була чистота. І оце все — важко».

Однією з головних проблем Оксана також називає відсутність системного супроводу на рівні громад. Коли вона зверталася до місцевого відділу ветеранської політики, щоб дізнатися про програми для ветеранів, їй відповідали, що інформація є на сайті. Однак, каже Оксана, цього недостатньо. 

«У нас ветерани різної вікової категорії. У когось є сенсорний телефон з усіма додатками, а в когось просто кнопковий. Не всі можуть бачити інформацію на сайті», — розповідає Оксана.

Інформацію Оксана шукала через урядову гарячу лінію, систему правничої допомоги, Міністерство у справах ветеранів і ГО «Юридична сотня». Багато відповідей знаходила також у спільнотах та онлайн-групах — у людей, які вже проходили через подібні ситуації.

Пізніше Оксана сама почала публічно розповідати про можливості для ветеранів. За її словами, після цього в одній із місцевих установ відмовилися з нею спілкуватися.

Вона також намагалася стати фахівчинею із супроводу ветеранів у своїй громаді. Оксана стверджує, що їй відмовили, бо вона «багато знає» і розповідатиме іншим ветеранам про доступні можливості.

«Мене розуміє така сама дружина ветерана»

Найбільше Оксана хотіла б змінити ставлення людей, які працюють із ветеранами та їхніми родинами. На її думку, працівники державних і місцевих установ мають не лише виконувати процедури, а й пояснювати людям, які можливості вони мають і що робити далі.

Окремої уваги, каже Оксана, потребують родини загиблих, безвісти зниклих і військовополонених. Особливо бракує підтримки у невеликих громадах, де менше громадських і волонтерських організацій. Тому зараз Оксана разом із чоловіком працює над створенням власної громадської організації для ветеранів та їхніх родин.

Сама ж вона досі часто звертається по допомогу до жінок із подібним досвідом.

«Мене розуміє така сама дружина ветерана, як і я. Мене розуміють у чаті “Дружина ветерана”, де я можу поставити питання — і дівчата з таким самим горем чи такою самою ситуацією мене зрозуміють», — ділиться Оксана.

Авторка: Ірина Бондар

Світ 5 год. тому
У Сербії на дострокових парламентських виборах переміг «Студентський список»

У Белграді святкували результати дострокових парламентських виборів — переміг «Студентський список», який виник із студентського протестного руху проти корупції і влади Александара Вучича. Люди скандували: «Народ переміг!» та «Народ переміг диктатора!». Про це пише Reuters. Наразі підраховано близько 99% голосів.

Що передувало? Учора, 25 жовтня, колишній президент Сербії Александар Вучич, який балотувався на посаду прем’єр-міністра, визнав поразку своєї «Сербської прогресивної партії» (СПП) на дострокових парламентських виборах.

За його словами, «Студентський список» може отримати 135–140 із 250 депутатських мандатів у Народній скупщині Сербії. За останніми підрахунками, список студентського руху набрав близько 53% голосів і претендує приблизно на 140 мандатів.

Нагадаємо. 27 вересня 2026 року Александер Вучич подав у відставку з посади президента Сербії.

Контекст. Мітинги проти влади в Сербії почалися в листопаді 2024 року після того, як на вокзалі міста Нові Сад обвалився навіс, унаслідок чого загинуло 16 людей. Протестувальники звинувачують у трагедії державну корупцію. Відтоді студентські протести розрослися, зібравши сотні тисяч людей, які виступали проти уряду президента Александара Вучича. Мітингувальники вимагали оголошення дострокових парламентських виборів.

Александар Вучич став президентом Сербії 31 травня 2017 року та був переобраний у квітні 2022 року. Він утримує тісні стосунки з Росією та Китаєм.

Фото: AP / Armin Durgut

Війна 7 год. тому
Зеленський заявив, що РФ робитиме все, щоб розмінувати дороги в Олешках так, аби люди пішли в їхній бік

Володимир Зеленський повідомив, що Росія може провести розмінування в Олешках так, щоб під час евакуації місцеві мешканці могли виїхати лише в бік РФ. Про це він сказав в інтерв’ю ТСН.

Що ще відомо? Зеленський також розповів, що гуманітарна місія в Олешках має розпочатися 27 жовтня і триватиме кілька днів. Туди мають приїхати представники України, США і Росії.

Нагадаємо. 23 жовтня омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.

Фото: Володимир Зеленський / Telegram

Війна 7 год. тому
Сибіга заявив, що РФ не піде на серйозні переговори, доки вірить, що Україну можна змусити капітулювати

Очільник МЗС України Андрій Сибіга відреагував на заяву помічника Путіна Юрія Ушакова. Той сказав, що після саміту на Алясці 2025 року Москва очікувала, що адміністрація Трампа тиснутиме на Україну заради поступок. За словами Сибіги, поки Росія розраховує на такий сценарій, вона не буде готова до серйозних переговорів.

Що ще відомо? Володимир Зеленський заявив, що метою тристоронніх переговорів України, США та РФ у листопаді має стати домовленість про зустріч на рівні лідерів. Також команди мають обговорити припинення вогню в Чорному морі або припинення ударів по енергетиці.

Що передувало? Помічник Путіна Юрій Ушаков сказав, що Росія готова відновити тристоронні переговори з Україною і США після 4 листопада. Він також заявив, що Москва була готова поновити переговори після виборів до Держдуми РФ 18–20 вересня, але українська сторона нібито зірвала домовленість.

Фото: Андрій Сибіга / Facebook

Спорт 7 год. тому
Росія отримала право провести чемпіонат світу з важкої атлетики у 2030-му

Міжнародна федерація важкої атлетики (IWF) надала Росії право провести чемпіонат світу з важкої атлетики 2030 року в Москві. Про це повідомили в організації. Це вперше з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну міжнародна федерація з олімпійського виду спорту надала Росії право провести турнір такого рівня на своїй території.

Що ще відомо? Чемпіонат світу 2030 року з важкої атлетики стане кваліфікаційним турніром до Олімпійських ігор 2032 року.

Нагадаємо. 13 липня Міжнародна федерація сучасного п’ятиборства скасувала всі санкції щодо Росії та дозволила спортсменам повернутися до міжнародних змагань під власним прапором. 

Суспільство 3 год. тому
Максим Буткевич отримав міжнародну премію імені Пола Вайса

Український журналіст і правозахисник Максим Буткевич став лавреатом міжнародної премії імені Пола Вайса. Його відзначили в категорії «Міжнародна діяльність» за роботу з підтримки біженців та захисту їхнього права на притулок. Про це повідомили у правозахисній організації «Принцип надії».

Що ще відомо? Протягом понад 15 років Максим Буткевич і його колеги з ініціативи «Проєкт Без Кордонів» допомагали біженцям, які шукали притулку в Україні, рятуючись від політичних і релігійних переслідувань та війн у своїх країнах. У 2014 році організація почала допомагати людям, які були змушені виїхати з тимчасово окупованих Росією територій до інших регіонів України.

Що відомо про премію? Премія Пола Вайса призначена для правозахисників, журналістів і активістів, які захищають права людини та універсальне право біженців на притулок.

Довідка. Максим Буткевич — український правозахисник, журналіст і військовослужбовець. Після початку повномасштабного вторгнення у березні 2022 року Буткевич вступив до ЗСУ. У червні того ж року він потрапив у російський полон на Луганщині. У березні 2023 року окупаційний російський суд засудив його до 13 років ув’язнення за сфабрикованою справою. 

18 жовтня 2024 року Максима Буткевича звільнили з російського полону в межах обміну. 

Фото: організація «Принцип надії».

Війна 4 год. тому
«У нашій сім’ї локомотивом була я». Якою непомітною роботою опікуються дружини ветеранів

Після поранення військового й повернення до цивільного життя дружина часто стає тією людиною, яка шукає лікарів, збирає документи, телефонує на гарячі лінії і з’ясовує, на які виплати й допомогу має право родина. Команда «Дружина ветерана» поділилася з НЗЛ історіями двох жінок, які пройшли разом із чоловіками лікування, реабілітацію й оформлення документів. Їхні думки публікуємо у тексті.

Тетяна, дружина ветерана

У січні 2025 року чоловік Тетяни дістав тяжке поранення. Відтоді родина проходить лікування й реабілітацію й паралельно оформлює необхідні документи.

Через тяжкість поранення, зазначену у висновку ВЛК, військова частина мала виплачувати чоловікові 100 тисяч гривень протягом лікування. Однак, за словами Тетяни, спочатку родина отримувала лише грошове забезпечення (стандартну зарплату військовослужбовця, без нарахування бойових) з поясненням, що на більше «немає грошей». Домогтися виплат вдалося приблизно через рік — після звернення до адвоката.

«Це дико, коли в складний період треба буквально виборювати кожен крок», — говорить Тетяна.

«Основна проблема — відсутність чітких алгоритмів»

Тетяна працює науковицею у державному університеті й звикла мати справу з бюрократією. Та навіть їй було складно зрозуміти, куди звертатися і які документи збирати. Однією з головних проблем вона називає відсутність зрозумілої інформації. Повний перелік документів часто можна отримати лише безпосередньо в установі, а поки родина їх збирає, вимоги можуть змінитися.

«Про багато речей взагалі не говориться», — каже Тетяна.

Наприклад, для одного з медичних висновків, окрім печатки лікаря, родині знадобилася адміністративна печатка закладу. За словами Тетяни, за замовчуванням її могли не поставити. Особливо складними такі процедури стають для людей, які живуть не у великих містах і мусять щоразу їхати до установи через один документ чи уточнення.

За півтора року родина Тетяни, за її підрахунками, близько 30 разів подавала копію однієї й тієї самої довідки про безпосередню участь у бойових діях. «Основна проблема — це відсутність чітких алгоритмів або доступу до них. Там, де вони є, проблем мінімум».

Хто може допомогти

Частину інформації Тетяна знаходила через знайомих і спільноту «Пласту»: писала про проблему у Facebook, і їй відповідали люди, які вже проходили схожий шлях.

Допомогти родині на перших етапах, за її словами, може й патронатна служба військової частини.

«Нам дуже не поталанило зі ставленням частини. Я бачила геть інші приклади, коли справді працює патронатна служба, наприклад, у Третій штурмовій бригаді. Тоді родина принаймні на перших етапах має підтримку», — ділиться Тетяна.

Серед інших місць, де родині вдалося отримати допомогу, Тетяна називає адміністративний відділ ТЦК, фахівців «Мілітарі Хаб» у ЦНАПі і службу супроводу Командування Медичних сил.

Оксана, дружина ветерана

У червні 2023 року чоловік Оксани підірвався на міні під час виконання бойового завдання. Спочатку його лікували у Львові. За словами Оксани, через велике навантаження на медзаклад лікарі пропонували ампутацію ноги. Родина хотіла спробувати зберегти ногу, тому продовжила шукати інші можливості лікування.

Згодом одна з лікарок запропонувала подати документи на лікування за кордоном. Чоловіка погодилася прийняти Норвегія. Туди родина поїхала разом із дворічним сином. Чоловік Оксани був лежачим пацієнтом і потребував постійної допомоги. Оксана допомагала йому пересуватися, митися й одягатися, водночас була вагітна другою дитиною.

«У нашій сім’ї локомотивом була я»

Коли за рік родина повернулася до України, частина процедур уже змінилася. Потрібно було оформити інвалідність, звернутися до ТЦК, Пенсійного фонду й інших установ. 

Якось родина дізналася про можливість стати на квартирний облік. За словами Оксани, у громаді їм про це не розповіли. Коли чоловік звернувся туди, працівники навіть запитали, звідки він знає про таку можливість.

«В нашій сім’ї локомотивом була я. Якщо знаєш свої права — заходиш у двері», — говорить Оксана.

Для консультацій вона телефонувала на урядову гарячу лінію, зверталася до Міністерства у справах ветеранів й системи правничої допомоги. Частину відповідей знаходила у ветеранських спільнотах.

За її спостереженнями, саме дружини часто стають тими, хто шукає інформацію і нагадує чоловікам, якими можливостями вони можуть скористатися. 

«Вони шукають цю інформацію, постійно десь у чатах спілкуються, передають одна одній, говорять це своїм чоловікам. Дзвонять по гарячих лініях — правова допомога, психологічна допомога, урядова гаряча лінія, пенсійні фонди. Це дуже кропітка робота», — каже Оксана.

І все це відбувається паралельно з доглядом за чоловіком, дітьми й побутом. «Ти контролюєш своє життя. Треба себе підняти, елементарні побутові речі зробити, їсти зварити, бо двоє маленьких діток, попрати, щоб у квартирі була чистота. І оце все — важко».

Однією з головних проблем Оксана також називає відсутність системного супроводу на рівні громад. Коли вона зверталася до місцевого відділу ветеранської політики, щоб дізнатися про програми для ветеранів, їй відповідали, що інформація є на сайті. Однак, каже Оксана, цього недостатньо. 

«У нас ветерани різної вікової категорії. У когось є сенсорний телефон з усіма додатками, а в когось просто кнопковий. Не всі можуть бачити інформацію на сайті», — розповідає Оксана.

Інформацію Оксана шукала через урядову гарячу лінію, систему правничої допомоги, Міністерство у справах ветеранів і ГО «Юридична сотня». Багато відповідей знаходила також у спільнотах та онлайн-групах — у людей, які вже проходили через подібні ситуації.

Пізніше Оксана сама почала публічно розповідати про можливості для ветеранів. За її словами, після цього в одній із місцевих установ відмовилися з нею спілкуватися.

Вона також намагалася стати фахівчинею із супроводу ветеранів у своїй громаді. Оксана стверджує, що їй відмовили, бо вона «багато знає» і розповідатиме іншим ветеранам про доступні можливості.

«Мене розуміє така сама дружина ветерана»

Найбільше Оксана хотіла б змінити ставлення людей, які працюють із ветеранами та їхніми родинами. На її думку, працівники державних і місцевих установ мають не лише виконувати процедури, а й пояснювати людям, які можливості вони мають і що робити далі.

Окремої уваги, каже Оксана, потребують родини загиблих, безвісти зниклих і військовополонених. Особливо бракує підтримки у невеликих громадах, де менше громадських і волонтерських організацій. Тому зараз Оксана разом із чоловіком працює над створенням власної громадської організації для ветеранів та їхніх родин.

Сама ж вона досі часто звертається по допомогу до жінок із подібним досвідом.

«Мене розуміє така сама дружина ветерана, як і я. Мене розуміють у чаті “Дружина ветерана”, де я можу поставити питання — і дівчата з таким самим горем чи такою самою ситуацією мене зрозуміють», — ділиться Оксана.

Авторка: Ірина Бондар

Культура 3 д. тому
Документальний фільм про війну в Україні увійшов до конкурсу Талліннського кінофестивалю

Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.

Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.

Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.

Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.

Фото: кадр з трейлеру

Інновації 4 д. тому
У «Дії» відтепер можна залучити перекладача жестової мови до онлайн-церемонії шлюбу

У застосунку «Дія» тепер можна зареєструвати шлюб онлайн за участі перекладача жестової мови. Послуга безплатна. Про це повідомили у «Дії».

Що ще відомо? Щоб залучити перекладача, під час подання заяви потрібно вказати, які потреби слід врахувати — порушення слуху та/або мовлення.

Нагадаємо. З вересня 2024 року українці можуть укласти шлюб по відеозв’язку в застосунку «Дія», а на початку вересня 2026-го у запрацювала онлайн послуга розірвання шлюбу.

Культура 4 д. тому
В Україні створили перший «Путівник мілітарними традиціями»

В Україні створили перший цифровий «Путівник мілітарними традиціями». У ньому зібрали матеріали про історію українського воїнства, традиції сучасних підрозділів, військове повсякдення, символіку, ритуали, ветеранський досвід і культуру пам’яті. Про це НЗЛ повідомили творці проєкту.

Видання можна завантажити безплатно за посиланням.

Про що йдеться? До прикладу, в путівнику 1-й окремий центр безпілотних систем розповів про скіфську стрілу на своїй нарукавній емблемі та її зв’язок із Deep Strike — ураженням цілей далеко за лінією фронту.

26-та окрема артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича описала посвяту в гармаші. Після першого пострілу новачка символічно приймають до артилерійського розрахунку за допомогою ритуалу з піропатроном і сажею.

Що ще відомо? Наприкінці путівника є форма, через яку військові, підрозділи, дослідники й інституції можуть додати інформацію про інші традиції. Команди проєктів планують оновлювати видання.

Хто працював над путівником? Цифрове видання разом з істориками, дослідниками та бойовими підрозділами створили проєкти «Витоки» і «Гальт».

Загалом над проєктом працювали 30 експертів, серед яких історики, етнографи, антропологи, журналісти і люди з військовим досвідом. Історичні матеріали також доповнили своїми традиціями й практиками близько 30 сучасних підрозділів ЗСУ.

Фото: надали організатори

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки

Вітаємо у спільноті!

Ваша підтримка буде активована впродовж 10 хвилин. До зв’язку незабаром. Повернутися до читання