09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Європейці намагаються достукатися до Трампа
У середу, 13 серпня, — за два дні до переговорів — лідери низки країн ЄС та України зібралися для спільного дзвінка з представниками влади США. Президент Зеленський навіть приїхав для цього до Німеччини. Під час дзвінка європейці сподівалися переконати Трампа не укладати мирної угоди з Путіним за спиною українців та ЄС, пише The New York Times. Для більшого впливу на розмову запросили європейських політиків, які мають добрі стосунки з американським президентом, наприклад прем’єрку Італії Джорджу Мелоні, лідерів Польщі, Фінляндії, а також генсека НАТО Марка Рютте.
Європейські політики відмовляються розглядати перегляд кордонів перед укладанням перемир’я. До того ж вони не хочуть вести переговори про передачу Росії частини українських земель, які РФ навіть не контролює. Як зазначають в NYT, європейські лідери стурбовані тим, що мир на поганих умовах може заохотити Путіна продовжувати наступ на Європу, наприклад, відправивши війська проти Литви.
Понад усе європейці бояться, що Путін скористається зустріччю, щоб укласти з американським президентом мирну угоду, яку Україна не зможе прийняти. Це може призвести до того, що Трамп повернеться проти Зеленського. У такій ситуації Європа продовжить підтримувати Україну, але це завдання буде складнішим. Як зазначила редакторка відділу міжнародних справ німецького видання Die Zeit Анна Зауербай, європейські лідери «можуть сподіватися та молитися» і продовжувати лестити Трампу, щоб переконати його. «Але це майже все, що в них є».
«Пахне Ялтинською конференцією 1945 року»
Так про відсутність України та ЄС на переговорах між Трампом і Путіним висловився старший директор Євразійського центру Атлантичної ради та колишній посол США в Україні Джон Гербст, зазначають в The Guardian. Під час тієї історичної конференції США, СРСР та Велика Британія вирішили долю половини Європи після Другої світової війни без урахування думки країн, яких це стосувалося. Саме тому Європа та Україна намагаються давати відсіч. Перед переговорами президент Зеленський заявив, що Україна не передасть Росії території, які та може використати для нового наступу, спростувавши позицію Трампа про те, що на переговорах домовляться про «обмін територіями».
Тим часом РФ заявила, що її умови щодо укладення перемир’я не змінилися від минулого року. Тоді Путін закликав вивести українські війська з територій, які Росія оголосила своїми (Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська області), визнати їх російськими та офіційно відмовитися від руху до НАТО. І все це — лише для того, щоб ухвалити припинення вогню і почати мирні переговори, а не завершити війну як таку.
«Росія зараз готується до масштабного наступу»
Як зазначає у своєму аналізі ситуації The Guardian, Путін спробує досягти з Трампом мирної угоди, яку потім представлять ЄС та Україні як доконаний факт. Керівництво США вже робить заяви, щоб зменшити очікування щодо переговорів, зазначаючи, що американський президент намагається вислухати та зрозуміти позицію російського колеги.
Водночас зустріч між двома президентами відбуватиметься віч-на-віч, без сторонніх людей. Під час минулої такої зустрічі Трампа і Путіна, яка відбулася у 2018 році у Фінляндії, президенти ухвалили угоду. США отримували доступ до працівників російського ГРУ, яких звинувачують у впливі на американські вибори, а РФ натомість — до американців, відповідальних за просування закону Магнітського, в якому є перелік російських чиновників, причетних до шахрайств і порушень прав людини.
Ця угода не була втілена в реальність. «Трамп не до кінця зрозумів, що Путін йому сказав», — прокоментувала тоді ексрадниця американського президента Фіона Гілл. Цього разу все може відбутися так само. Високі очікування американського президента від саміту в Алясці можуть ґрунтуватися на непорозумінні, що виникло після зустрічі Стіва Віткоффа з Путіним, зазначають оглядачі The Washington Post. «Можливо, це стратегічна невизначеність з боку Трампа, або, можливо, це помилка. Але ніхто не пропонує те, що він [Трамп — ред.] каже, принаймні наскільки нам відомо», — сказала у коментарі The Washington Post неназвана особа, обізнана з ходом організації переговорів. За її словами, «ніхто не розуміє, що відбувається», адже Росія готується до масштабного наступу і не схоже, що збирається закінчити війну.
На Житомирщині росіяни атакували об’єкти енергетичної, транспортної та паливної інфраструктури. Відомо про чотирьох постраждалих. Серед них — поліцейські, які потрапили під повторний удар РФ. Унаслідок атаки пошкоджено житлові будинки, підприємство й автомобілі. Про це повідомив голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко.
Дніпропетровщина. У Кривому Розі росіяни атакували об’єкти цивільної інфраструктури. Унаслідок російського обстрілу наразі частина міста перебуває без електрики. Також через знеструмлення в одній із шахт було заблоковано 9 працівників. Рятувальники евакуювали їх на поверхню.
Запоріжжя. Увечері 10 листопада РФ ударила по Запорізькому району — шестеро людей постраждали. Унаслідок атаки горіли приватні будинки, квартира в багатоповерхівці й фасад магазину.
Харківщина. Росіяни завдали подвійного ракетного удару по двох районах Харкова. Пошкоджено житлові будинки, автомобілі й гаражі. Увечері 10 листопада РФ атакувала Холодногірський район. Відомо про шістьох постраждалих.
Одещина. Увечері 10 листопада внаслідок атаки РФ в області загинула одна людина, ще одна — постраждала. Пошкоджено житловий будинок, шиномонтаж і автомийку.
Фото: ДСНС
Володимир Зеленський повідомив, що тристоронні перемовини в Абу-Дабі були конструктивними і змістовними. Зокрема, українська, російська й американська делегації обговорили звільнення полонених, а також гарантії безпеки для України.
Що ще відомо? За словами Президента, спершу відбулася розмова України з європейськими та американськими партнерами. Згодом була тристороння зустріч між українською, американською та російською делегаціями.
Перемовини між Україною, США і Росією продовжуються завтра, 11 листопада.
Нагадаємо. 10-11 листопада тривають перемовини між Україною, США і Росією. До складу української делегації також увійшли Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця і Вадим Скібіцький.
Унаслідок російської атаки у Дніпрі загинули двоє людей. Також відомо про чотирьох постраждалих. На підприємстві критичної інфраструктури спалахнула пожежа. Про це повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
Сумщина. У Шостці через атаку РФ відомо про одного постраждалого. Унаслідок влучань загорілася нежитлова будівля. Пошкоджено вікна в багатоповерхівках.
Кіровоградщина. Унаслідок удару РФ по цивільній інфраструктурі відомо про двох постраждалих. Загорівся автомобіль на стоянці. Пожежу на обʼєкті локалізували.
Фото: ДСНС
У парку імені Івана Франка у Львові зʼявиться громадський простір пам’яті фізика і колишнього ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Івана Вакарчука. Центральним елементом локації стануть великі окуляри. Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.
Що ще відомо? Великі окуляри — артоб’єкт у формі впізнаваних окулярів Івана Вакарчука, який переміг на архітектурному конкурсі. Син Івана Вакарчука, музикант Святослав Вакарчук, зазначив, що цей проєкт найточніше передає зв’язок із постаттю батька.
Що відомо про авторів проєкту? Переможцем став проєкт авторського колективу Ольги Криворучко, Валентина Шароватова та Ірини Рихтик з архітектурної студії urbanideas.
Довідка. Іван Вакарчук — фізик, професор, багаторічний ректор Львівського університету та міністр освіти і науки України. Помер 4 квітня 2020 року.
Фото: ЛМР
Оновлено. Станом на 16:47 стало відомо, що за колишнього посадовця СБУ Сергія Дуку внесли 44 млн гривень застави. Гроші надійшли від 1113 платників. Про це повідомив прокурор САП Микола Карась у коментарі «Радіо Свобода».
За колишнього першого заступника начальника Департаменту захисту національної державності СБУ Сергія Дуку частково внесли заставу в межах справи «Карфаген». Про яку саме суму йдеться, наразі невідомо. Про це ВАКС розповів у коментарі «Радіо Свобода». На плівках НАБУ Дука фігурує як Акім.
Що ще відомо? «Українська правда» з посиланням на джерела повідомила, що серед співробітників СБУ поширюють повідомлення із закликом долучитися до збору коштів на заставу за Сергія Дуку.
Що передувало? 6 листопада ВАКС обрав запобіжний захід Сергію Дуці у вигляді тримання під вартою на два місяці з альтернативою внесення застави в розмірі 65 мільйонів гривень.
У чому підозрюють Дуку? За даними слідства, він знав про діяльність злочинної організації і допомагав її учасникам розв’язувати питання у СБУ й Офісі генерального прокурора.
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. Організація мала мережу з 52 шахрайських колцентрів, де працювали 2700 людей. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Докладніше про те, хто входив до організації — читайте у новині НЗЛ.
Фото: «Суспільне» / Олексій Арунян
Уночі 10 листопада Сили оборони України уразили 123-й авіаремонтний завод в Новгородській області РФ. На підприємстві ремонтують, модернізують та обслуговують військово-транспортну авіацію, зокрема, якою армія РФ перекидає війська та вантажі, а також літаки далекого радіолокаційного виявлення А-50. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще відомо? Унаслідок удару на території заводу спалахнула пожежа. Масштаби збитків наразі уточнюються.
Нагадаємо. Уночі 9 листопада Сили оборони України уразили «Завод імені Морозова» неподалік Санкт-Петербурга. Там виробляють вибухові речовини і розробляють тверде паливо для двигунів ракетних комплексів «Тополь-М».
Книжки «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система» і «Чобіток Зельмана» видавництва The Ukrainians Publishing потрапили до довгого списку державної літературної премії «Воля». Про це повідомила міністерка культури Тетяна Бережна. Короткий список премії опублікують 25 листопада, а переможців оголосять у грудні.
Що відомо про номінації? «Чобіток Зельмана» Олени Стяжкіної потрапив у номінацію «Найкраща прозова книжка». Також до цієї категорії увійшла книжка редакторки видавництва The Ukrainians Publishing Віри Курико «Летиція Курʼята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька».
Книжка «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система — у номінації «Найкраща документальна книжка». Над нею спільно працювали видавництво The Ukrainians Publishing, Платформа пам’яті «Меморіал» та Медійна ініціатива за права людини.
Що ще відомо? Загалом до довгого списку увійшли по десять творів у номінаціях «Найкраща прозова книжка» й «Найкраща документальна книжка», а також шість — у номінації «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладеної українською».
Увесь довгий список можна переглянути за посиланням.
Нагадаємо. Влітку 2026 року Мінкульт започаткував щорічну державну літературну премію «Воля», якою відзначатимуть нову українську літературу й літературу про Україну в трьох номінаціях. Переможець у кожній із них отримає винагороду в розмірі 400 тисяч гривень.
В Офісі генпрокурора розпочали службове розслідування за новими фактами у справі «Карфаген». Зокрема, підставою стали публікації про можливе сприяння прокурорів у поверненні майна, вилученого у справах щодо кол-центрів і мережі U420. Про це повідомили у відомстві.
Що ще відомо? Під час розслідування перевірять, чи використовували працівники прокуратури посаду або повноваження у приватних інтересах, чи впливали на роботу інших посадовців та чи вчиняли інші порушення.
Нагадаємо. Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про відновлення декларування для працівників СБУ та розвідки, які не беруть безпосередньої участі в бойових діях.
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Фігуранти справи забезпечували роботу мережі магазинів U420, яка торгувала наркотичними речовинами. Бізнес побудували на продажі розчину, який містить заборонену речовину. Зокрема, щоб обійти заборону на розповсюдження канабісу, його змішали з іншою речовиною. На опублікованих плівках видно, що у справі з магазинами U420 фігурує міністр, якого на відео позначили як «К».
Докладніше про те, що відомо про мережу кофішопів U420 — читайте у матеріалі НЗЛ.
У Києві, а також у Вишгородському й Бучанському районах Київщини тривають екстрені відключення. Графіки відключень світла не діють. Про це повідомили в ДТЕК.
Що ще відомо? В «Укренерго» повідомили, що росіяни вдарили по енергетиці в Київській, Харківській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Вінницькій, Черкаській і Кіровоградській областях. Знеструмлення зафіксовано щонайменше в шести регіонах України.
Нагадаємо. Росіяни атакували цивільну інфраструктуру у Ладижині на Вінниччині. Унаслідок удару загинули двоє людей. У громаді оголосили триденну жалобу.
81-річний британський письменник М. Джон Гаррісон здобув Букерівську премію з літератури за постапокаліптичний роман «Кінець усього». Він став найстаршим лауреатом в історії премії. Про це повідомили на сайті премії.
Що ще відомо? Книжку Гаррісона «Кінець усього» обрали серед шести творів, які увійшли до короткого списку Букерівської премії 2026 року. Загалом журі розглянуло 163 книжки.
Про що книжка? «Кінець усього» — сатиричний роман-антиутопія. У центрі сюжету — чоловік, що збирає речі на узбережжі, та його тітка, озброєна пістолетом. Разом вони намагаються вижити на узбережжі графства Кент у недалекому майбутньому.
Довідка. Міжнародна Букерівська премія — одна з найпрестижніших літературних нагород у світі, яку щороку присуджують за найкращий роман, перекладений англійською мовою та опублікований у Великій Британії чи Ірландії.
Фото: David Parry / Букерівська премія.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!