У РФ на військовому аеродромі вибухнув новітній винищувач Су-57

Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що під час режиму тиші з Олешок і прилеглих територій вдалося забрати тіла загиблих військових і цивільних. З російською стороною домовилися, що всі тіла загиблих, чиї родичі проживають в Україні, передадуть українській стороні. 

Що ще відомо? Україна й Росія домовилися не розголошувати кількість евакуйованих людей з Олешок. Гуманітарну допомогу мешканцям тимчасово окупованих Олешок планують доставляти щонайменше раз на місяць. Наразі триває комунікація з російською стороною щодо організації таких доставок.

Крім того, Лубінець повідомив, що в Україні створять окремий центр повернення цивільних із російського полону. Туди зможуть звертатися родичі українців, яких затримала РФ. У центрі розроблятимуть механізми повернення цивільних, а після їхнього звільнення забезпечуватимуть соціальний і медичний супровід й психологічну реабілітацію. 

Нагадаємо. Sky News опублікували кадри 34-ї бригади, на яких видно, що росіяни під час і після евакуації завозили в Олешки та сусідні села важку техніку, боєприпаси й військових. Також росіяни поверталися на втрачені позиції та шукали в будинках підвали для облаштування нових. Окрім цього, вони забирали тіла цивільних із моргу.

Контекст. 31 жовтня відбулася гуманітарна операція з порятунку людей в Олешках на Херсонщині. Українці з Олешків уже перетнули кордон України на Чернігівщині. До цього вони літаком прибули до Республіки Білорусь. Напередодні в Олешках розмінували дороги і доставили гуманітарний вантаж. 

Фото: скриншот з брифінгу.

Що ще відомо? Опонент Йотової — колишній прем’єр-міністр Андрей Гюров — отримав 39,48% голосів. Ще 2,95% виборців не підтримали нікого.

Що відомо про Іліяну Йотову? З 23 січня 2026 року Іліяна Йотова виконує обов’язки Президента Болгарії після відставки Румена Радева. До цього вона була віцепрезиденткою країни з 2017 року, а раніше — депутаткою Європарламенту від Болгарської соціалістичної партії. 

Вона виступає за дипломатичне врегулювання війни Росії проти України й у цьому питанні має близьку позицію до прем’єр-міністра Радева.

Нагадаємо. 14 липня 2026 року прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що його країна більше не входитиме до складу Коаліції охочих. Зокрема, представники країни не брали участі в засіданні, яке відбулося 13 липня в Парижі.

Фото: Іліяна Йотова / Facebook

Що ще відомо? Зафіксовано влучання у п’ятиповерховий житловий будинок, де внаслідок удару зруйновано поверхи з першого по третій. Також у місті пошкоджено щонайменше 14 приватних будинків, два магазини і шість автомобілів.

Нагадаємо. Росія атакувала Харківщину, Одещину і Кропивницький.

Фото: Олег Синєгубов / Telegram

Які наслідки? За даними Reuters, у Франкфурті щонайменше два магазини розграбували, ще декілька — пошкодили. СТаном на 31 жовтня поліція Франкфурта, Мюнхена та Берліна повідомила про 18 тисяч протестувальників.

Що відомо про мітинги в інших країнах? 30 жовтня в Італії відбувся загальнонаціональний страйк, який тривав 24 години. Учасники вимагали підвищення зарплат, поліпшення державних послуг і виступали проти зростання вартості життя, а також збільшення військових витрат. Загалом мітинги пройшли у понад 40 містах.

У Португалії тисячі людей вийшли на протест у Лісабоні через житлову кризу. Вони вимагали відкликати урядовий законопроєкт про оренду житла, який уже пройшов перше голосування в парламенті.

У Франції третій тиждень поспіль тривають протести проти зростання вартості життя і проблем в освіті. За даними МВС країни, протягом дня пройшла 291 публічна акція, у якій загалом взяли участь близько 320 тисяч людей. 

Що сталося? 30 жовтня у Польщі суддя Анна Корвін-Піотровська оголосила, що тимчасово очолить Конституційний трибунал. Вона заявила, що керівництво трибуналу перешкоджало проведенню Асамблеї суддів, через що суд не міг ухвалювати рішення. Після цього вона на місяць відсторонила від виконання обов’язків голову трибуналу Богдана Свєнчковського і його заступника Бартломея Соханського. Свєнчковський рішення не визнав.

Увечері біля будівлі трибуналу зібралися прихильники партії «Право і справедливість» і Президента Кароля Навроцького, які виступили проти відсторонення керівництва трибуналу. 

Президент Кароль Навроцький перервав поїздку до Сенегалу і прибув до Конституційного трибуналу. Біля входу до Конституційного трибуналу стався інцидент за його участю і суддів. Сторони по-різному описують події.

У канцелярії Президента заявили, що Навроцькому намагалися перешкодити увійти до будівлі. Там зазначили, що судді Крістіан Маркевич і Анна Корвін-Пьотровська штовхали Президента. Натомість суддя Конституційного трибуналу Мацей Берек заявив, що саме Президент фізично напав на суддів.

31 жовтня Кароль Навроцький скликав термінові консультації з представниками парламентських сил.

Довідка. Конституційний трибунал Польщі — це вищий орган конституційного правосуддя країни, головним завданням якого є контроль за відповідністю законів й інших нормативних актів Конституції.

Контекст. Конфлікт навколо Конституційного трибуналу розпочався у 2015 році. Тоді Сейм перед парламентськими виборами ухвалив закон, який дозволив йому обрати п’ятьох нових суддів, хоча повноваження двох із них мали початися вже після завершення каденції цього парламенту.

Після перемоги «Права і справедливості» новий склад Сейму змінив закон, визнав попередній вибір п’ятьох суддів таким, що не має юридичної сили, та обрав інших кандидатів. Конституційний трибунал згодом визнав, що попередній парламент мав право обрати трьох із п’ятьох суддів, але не двох інших.

Після приходу до влади коаліції Туска у 2023 році вона почала змінювати судову систему та намагатися подолати наслідки реформ «Права і справедливості».

Водночас Президент Кароль Навроцький, кандидатуру якого на президентських виборах підтримувала партія «Право і справедливість», блокує частину цих кроків. Зокрема, він не прийняв присягу п’ятьох суддів Конституційного трибуналу, обраних Сеймом у 2026 році.

Фото: Дональд Туск / Facebook

Росіяни використали режим тиші під час гуманітарної місії на Херсонщині для облаштування своїх позицій. Зафіксовано ротацію російських підрозділів, укріплення позицій, розширення антидронових засобів на дорогах і нарощування логістики, зокрема підвезення боєприпасів. Про це повідомили в Генштабі.

Що передувало? Учора, 1 листопада, в Олешках на Херсонщині закінчився режим тиші. Перша леді США Меланія Трамп написала, що місія завершилася успішно. За її словами, з Олешків евакуювали майже 800 людей.

Нагадаємо. 31 жовтня відбулася гуманітарна операція з порятунку людей в Олешках на Херсонщині. Українці з Олешків уже перетнули кордон України на Чернігівщині. До цього вони літаком прибули до Республіки Білорусь. Напередодні в Олешках розмінували дороги і доставили гуманітарний вантаж. 

Що ще відомо? У команді також наголосили, що застосунок не зберігає і не використовує персональні дані, тому жодної загрози для користувачів немає.

Нагадаємо. Увечері 1 листопада застосунок «Повітряна тривога», ймовірно, зламали росіяни. На телефони українців почали надходити повідомлення із застосунку «Повітряна тривога» про ядерну тривогу, загрозу хімічної атаки, радіаційну небезпеку, вуличні бої й інше.

Одещина. В області відомо про чотирьох постраждалих. Пошкоджено два житлові будинки і гараж. 

Кропивницький. Увечері 1 листопада внаслідок атаки РФ сталася пожежа на одному з об’єктів транспортної інфраструктури. Минулося без постраждалих. Рятувальники її ліквідували.

Фото: ДСНС

Що сталося? На телефони українців почали надходити повідомлення із застосунку «Повітряна тривога» про ядерну тривогу, загрозу хімічної атаки, радіаційну небезпеку, вуличні бої й інше.