Які статті найбільше обговорюють? 

Стаття 31. У ній йдеться, що цивільна правоздатність — це здатність людини мати права та обов’язки — вона є у всіх фізичних осіб і виникає з народження живою людиною, хоча в певних випадках закон захищає права ще ненародженої дитини.

На думку юриста Романа Радейка, положення про «захист ембріона» в новому ЦК не створює нового правового статусу ембріона. Він зазначає, що право людини виникає з народження, але закон уже сьогодні дозволяє захищати інтереси зачатої дитини у визначених випадках, наприклад, при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій або встановленні батьківства.

«Він [Цивільний кодекс — ред.] не вводить нової правосуб’єктності ембріона і не змінює чинної моделі. Правовий захист стосується не ембріона як особи, а майбутніх прав дитини, якщо вона народиться. Принципових відмінностей від чинного законодавства проєкт не запроваджує, а радше системно узгоджує вже чинні норми»

Стаття 66. Йдеться про норму, яка зобов’язує лікарів, учителів та інших держслужбовців повідомляти органи опіки, якщо під час роботи вони дізналися, що людині може знадобитися опіка або піклування. Цей обов’язок не є новим — він уже передбачений чинним ЦКУ.

ГО «Марш жінок» називає цю норму «доносом» на сім’ї. Водночас Роман Радейко в коментарі НЗЛ наголосив, що стаття не передбачає контролю за висловлюваннями, обмеження свободи слова чи переслідування за позицію.

За його словами, йдеться про випадки, коли людина через стан здоров’я, вік чи інші обставини є беззахисною або недієздатною. У такій ситуації повідомлення органу опіки є частиною професійних обов’язків для медиків, працівників соцслужб, освітніх установ і органів влади. Роман Радейко зазначає, що стаття 66 не встановлює опіки та не змінює статусу людини, а називати її «нормою про доноси» юридично некоректно.

Водночас юрист звертає увагу, що формулювання статті є надто широким. Адже обов’язок повідомляти покладається фактично на будь-кого, кому «стало відомо» про можливу потребу в опіці. На його думку, це створює ризики суб’єктивних оцінок, помилкових звернень або використання норми як інструмента тиску в сімейних чи сусідських конфліктах.

Стаття 292. У цьому ж пункті йдеться про захист особистого права, зокрема про те, що кожна людина має право захищати свої особисті права — гідність, честь, приватність, безпеку. 

Роман Радейко пояснює, що ця норма не запроваджує нових обмежень, а закріплює загальний принцип — кожна людина має право захищати свої особисті права від порушень. За його словами, норма передбачає три ключові принципи, зокрема право на захист усіма законними способами, невідчужуваність особистих прав та обов’язок припиняти їх порушення з можливістю компенсації шкоди. Також, на думку юриста, у зв’язці зі статтями 293–294, ця норма підтверджує чинні механізми захисту репутації й свободи слова та систематизує норми, які раніше були розпорошені в законодавстві.

Стаття 1478. У цій частині йдеться, що особа з 16 років може отримати право на шлюб за рішенням суду, а з 14 років — лише у випадку вагітності або народження дитини.

Роман Радейко пояснює, що у статті не йдеться про легалізацію дитячих шлюбів як явища, а про деталізацію вже чинної моделі, яка передбачає виняткові випадки й виключно судове рішення. За його словами, у нормі про можливість шлюбу з 14 років йдеться про виняткові ситуації та лише за рішенням суду.

Юрист зазначає, що чинне законодавство вже передбачає ситуації, коли особи віком 14–17 років мають батьківські права та обов’язки. Зокрема, частина 2 статті 156 Сімейного кодексу України дозволяє неповнолітнім батькам з 14 років звертатися до суду для захисту прав та інтересів своєї дитини. Саме з такими випадками, за його словами, пов’язана норма про можливість шлюбу у 14 років у проєкті кодексу.

Водночас, за його словами, закріплення у кодексі віку 14 років у кодексі може сприйматися як зниження шлюбного віку та створює ризик різного трактування норми судами та тиску на неповнолітніх.

ГО «Марш жінок» вважає, що ця стаття легалізує дитячі шлюби. Також в організації кажуть, що часто вагітність неповнолітньої є наслідком насильства або сексуальної експлуатації, а запропонована норма, на їхню думку, фактично створює шлях до легалізації таких ситуацій.

Станом на 6 лютого, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що теза щодо нібито зниження шлюбного віку до 14 років не відповідає дійсності. Водночас норму вилучать з проєкту та залишать чинну. 

Стаття 1495. Цей пункт передбачає, що шлюб визнається недійсним, якщо його уклали з людиною, яка змінила стать. ГО «Марш жінок» вважає, що це дозволяє державі анулювати шлюби транслюдей. Юрист Роман Радейко пояснює, що статті 1495 і 1498 проєкту ЦК лише відтворюють чинну модель українського права, де шлюб можливий лише між чоловіком і жінкою. Одностатеві шлюби в Україні не легалізовані, а зареєстровані партнерства поки що залишаються законодавчою ініціативою.

Радейко додає, що питання про недійсність може порушити лише «зацікавлена особа» — подружжя, діти, спадкоємці або органи опіки. Це обмежує коло тих, хто може втручатися, і не дозволяє стороннім впливати на приватне життя без реальної юридичної підстави.

Водночас, нагадаємо, що у Верховній Раді у 2023 році зареєстрували законопроєкт про інститут реєстрованих партнерств. Він передбачає можливість юридичного врегулювання відносин для пар, які не можуть укласти шлюб, зокрема одностатевих. Однак наразі цей законопроєкт досі не ухвалений, і відповідний інститут в Україні не запроваджений.

Що кажуть ГО? Українські ГО вважають, що запропоновані зміни суперечать європейським стандартам з прав людини та зобов’язанням України на шляху до ЄС. За їхніми словами, ці зміни унеможливлюють судове визнання судом сімейних відносин між одностатевими парами, ігнорують вимоги щодо правового визнання таких стосунків та автоматично роблять недійсними шлюби людей, які змінили стать.

ГО закликають зупинити просування ЦКУ в нинішній редакції та повернутися до нього, коли норми відповідатимуть євроінтеграційним зобов’язанням України.

Авторка: Соломія Михайлюньо

Фото: depositphotos

Що відомо? Точну причини звільнення в ДПСУ не назвали. Однак там зазначили, що за час військової служби Дейнеко мав поранення.

Нагадаємо. 2 лютого за Сергія Дейнека внесли заставу в десять мільйонів гривень. Водночас за другого підозрюваного фігуранта справи — колишнього начальника відділу пункту пропуску ДПСУ — заставу не внесли.

Контекст. У 2023 році посадовці Держприкордонслужби сприяли незаконному переправленню цигарок до ЄС за хабарі. За липень-листопад 2023 року прикордонники отримали щонайменше 204 тисяч євро за безперешкодний проїзд 68 автомобілів. Для маскування використовували машини з чеською та австрійською реєстрацією і номерні знаки, схожі на дипломатичні.

4 січня Володимир Зеленський звільнив Сергія Дейнека з посади очільника Держприкордонної служби, яку той обіймав з червня 2019 року. Дейнеко став радником міністра внутрішніх справ.

Що відомо? Серед повернутих — 19-річний хлопець, чиє місто з перших днів повномасштабного вторгнення опинилося в окупації. До досягнення повноліття юнак не наважувався виїхати з окупації, адже його залякували небезпечною дорогою. Через загрозу мобілізації в армію РФ, хлопець наважився виїхати на підконтрольну Україні територію. 

Також вдалося врятувати 18-річну дівчину, яку на початку повномасштабного вторгнення вивезли до Росії, забравши усі документи. Волонтери допомогли дівчині відновити всі необхідні документи та спланувати безпечний маршрут до України.

Зараз хлопець та дівчина перебувають на підконтрольній Україні території та отримують всю необхідну допомогу. 

Запоріжжя

У Запоріжжі робота з молоддю відбувається в умовах постійної небезпеки та повітряних тривог. Близькість фронту впливає не лише на безпекові рішення, а й на внутрішній стан молодих людей. Тому команди ГО «СТЕП» та «Молодь Онлайн» зосередилися на створенні середовищ, де молодь може діяти, а не лише реагувати на обставини.

«Запоріжжя — це не тільки тривоги й 30 км від фронту, а й люди, які живуть тут. Життя “на тривожних валізах” і бажання виїхати складно поєднати з відчуттям сенсу, але маленькі кроки повертають відчуття опори», — зазначає координаторка Оксана Конончук.

Останніми роками команди втілювали освітні, культурні, урбаністичні ініціативи, а також відкривали простори для молоді та ВПО. Формати постійно змінювалися через безпекову ситуацію.  

«Ми навчилися працювати в умовах невизначеності. Тут завжди є план Б, а іноді й план В. Але це вчить не зупинятися, а шукати рішення разом із молоддю», — каже Микита Поліщук, молодіжний мер міста Запоріжжя та амбасадор проєкту.

У межах першої хвилі субгрантової підтримки в Запоріжжі вдалося реалізувати кілька ініціатив:

Еко-настолка «Закупись» від Zero Waste ZP — це настільна гра, що навчає молодь і сім’ї екологічним звичкам та відповідальному споживанню. Вона доступна і для відвідувачів, і для молодіжних працівників як спосіб говорити про свідоме споживання через взаємодію та гру.

ГО «Культпрожектор» — платформа для розвитку молодих митців, де підлітки досліджують цифрове мистецтво, вчаться самопрезентації та створюють власні творчі проєкти.

Подкаст «Місто — для молоді» від ГО «Радіо На Дотик» —  молодіжний гайд, який простою мовою пояснює, як працює місто і як молодь може на нього впливати. 

«ПроУкраїнське: молодь у культурі» — це серія культурних подій, екскурсій і майстер-класів, що допомагали молоді відкривати локальну культуру та ідентичність міста.

Миколаїв

У місті команда ГО Active Generation організувала серію арттерапевтичних зустрічей для молоді. Участь могли взяти всі охочі, хто цього потребував. Ідея проєкту виникла після опитування — молодь потребувала простору, де можна було б «видихнути».

«У місті багато активностей, але мало місць, де не треба бути ефективним, а можна бути справжнім. Ми хотіли показати, що турбота про ментальне здоров’я — це не слабкість, а умова розвитку», — каже Сергій Богданцев, голова ГО Active Generation.

За його словами, найважче було подолати недовіру до формату. Не всі одразу вірили, що творчість — це не просто «малювання», а інструмент глибших змін. Арттерапевтичні зустрічі стали регулярними, а подібні практики впроваджують і в інших молодіжних ініціативах Миколаєва. 

«Молодь перестає бути пасивним спостерігачем подій у місті й починає відчувати себе суб’єктом змін», — додає Сергій Богданцев.

Полтава

У Полтаві митець Вартан Маркарʼян та команда НГО «Креативна область мислення» реалізували проєкт «Контури відновлення. Міжпростір» — фестиваль із лекціями, воркшопами, кінопоказами, публічними розмовами та подіями сучасного мистецтва. Заходи проходили у міських просторах і були відкритими для всіх, зокрема для молоді, яка раніше не долучалась до культурних подій.

«Полтава ніби живе між шарами часу: травматичним досвідом війни, інерцією минулого і нечітким уявленням про майбутнє. Ми зрозуміли, що відновлення — це не лише про фізичні простори, а й про відновлення звʼязків, смислів, відчуття присутності й дії», — каже співорганізаторка фестивалю Роксолана Дудка.

Організатори кажуть, що фестиваль став відповіддю на пасивність і відчуження серед молоді. 

«Багато хто живе як спостерігач: “Тут нічого не залежить від мене”. Водночас у місті є потенціал, простори та люди, але між ними бракує звʼязків. Ми хотіли зібрати ці фрагменти в один досвід», — каже ініціатор ідеї, співорганізатор фестивалю Вартан Маркар’ян.

На старті організаторам було складно через обмежені ресурси, невелику команду й недовіру до фестивалю у воєнний час. Та на кожну подію приходили нові люди: учасники поверталися з друзями, залишалися після заходів і продовжували розмови поза програмою.

«Коли молодь починає діяти, зникає відчуття безпорадності. Навіть маленька дія дає досвід впливу і змінює ставлення до міста», — підкреслюють організатори.

Фото: надали організатори / БФ «Допоможемо всі разом»

Що відомо? Норвегія виділить понад 86 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики України. Загалом фонд вже зібрав понад півтора мільярда євро від 36 донорів.

Швеція передасть майже 94 мільйони євро на відновлення енергосистеми. Зокрема, кошти спрямують на електростанції, обігрівачі та необхідні запчастини для ремонту пошкоджених об’єктів.

Також внаслідок атаки по Запоріжжю постраждав 14-річний хлопець. Крім того, через удар РФ 12 тисяч людей були знеструмлені. Наразі вже вдалося повернути електроенергію. 

Дніпропетровщина. Через російський обстріл Синельниківського району на Дніпропетровщині загинув чоловік, ще двоє людей постраждали. Росіяни били по району безпілотниками та КАБами. Зруйновано два приватні будинки, пошкоджені багатоповерхівки.

Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що Дарницька ТЕЦ зазнала сильних пошкоджень, її відновлення потребуватиме «значного часу». Також він зазначив, що ця електростанція забезпечувала лише теплопостачання для населення. 

Що ще відомо? Також наразі проводиться перерозподіл ремонтних бригад та обладнання, а 4 лютого до відновлення тепломагістралей залучать сили «Укртрансгазу».

Міністр енергетики зазначив, що росіяни пошкодили об’єкти генерації та магістральних і розподільчих мереж у Києві, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Одеській, Вінницькій та інших областях.

Нагадаємо. Станом на 3 лютого понад 1100 будинків у Дарницькому та Дніпровському районах залишаються без тепла. 

Що відомо? Міністр оборони назвав Тараса Чмута «ефективним керівником, який побудував одну з найрезультативніших і найпрозоріших систем підтримки Сил оборони».

Також він розповів про пріоритети, які Агенція планує реалізовувати за підтримки Наглядової ради. Йдеться про визначення реальних потреб фронту, контроль якості та своєчасності постачання, запровадження гнучкої системи закупівель і зниження цін.

Довідка. Тарас Чмут — голова благодійного фонду «Повернись живим». У 2024 році він вже входив до Наглядової ради Агенції оборонних закупівель. Однак у 2025 році тодішній міністр оборони Рустем Умєров відкликав Тараса Чмута з ради. 

Що відомо? Наймолодшому звільненому захиснику — 23 роки. Він потрапив в полон в 19 років під час оборони Маріуполя. Згодом росіяни засудили його до довічного ув’язнення. Найстаршому військовому, якого вдалося повернути — 63 роки.

Більша частина визволених сьогодні захисників потрапила в полон під час оборони Маріуполя. Додому також повертається військовослужбовець Нацгвардії, який потрапив в полон під час захоплення ЧАЕС.

Загалом звільнені військовослужбовці захищали країну на Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Сумському та Київському напрямках.