Унаслідок атаки РФ пошкоджено корпус Рівненського державного гуманітарного університету

Як почути? Форум відбудеться в Довженко-Центрі. Вхід — безплатний.

Про що говоритимуть? Фоторедактор журналу Reporters Данило Павлов і фоторедакторка Kyiv Independent Іринка Громоцька поговорять про те, як війна змінює вибір сюжетів, відбір світлин і рішення про їхню публікацію. Модеруватиме розмову редакторка видавництва The Ukrainians Publishing Віра Курико.

Що ще у програмі форуму? На відвідувачів чекають зустрічі з українськими й іноземними фотографами, дискусії про етику воєнної фотографії, збереження візуальних свідчень війни і вплив технологій на її висвітлення.

Зокрема, Єфрем Лукацький і Олександр Глядєлов розкажуть про досвід у висвітленні світових та локальних конфліктів. Також відбудеться розмова з французьким фотожурналістом Патріком Шовелем і показ фільму «Справа Макса Левіна — докази страти».

Переглянути повну програму можна за посиланням.

Що відомо про виставки? На форумі представлять дві виставки: «Фотографія війни та конфліктів в епоху глобальних змін» і «ВАШ СПРОТИВ. Наша спільна Історія». Вони триватимуть з 15 жовтня до 8 листопада.

Хто організатори? Форум організовує Український Дім Фотографії у співпраці з Французьким інститутом в Україні за підтримки Посольства Франції в Україні.

Кому присудили премію з фізіології або медицини? Карлу Дейссероту, Петеру Гегеману й Георгу Нагелю — за відкриття світлочутливих іонних каналів і оптогенетику. В одноклітинній водорості вони виявили білок, який під дією блакитного світла пропускає у клітину заряджені частинки й генерує електричний імпульс. Дейссерот вбудував цей білок у нервові клітини — і їх стало можливо вмикати світлом.

Чому це важливо? Раніше науковці могли простежувати звʼязок лише між поведінкою й активністю ділянок мозку. Натомість оптогенетика дає змогу штучно змінювати активність конкретних нейронів і відстежувати, як це впливає на поведінку. Такий підхід допомагає ефективніше шукати причини та способи лікування неврологічних і психіатричних розладів.

Хто отримав премію з фізики? Френсіс Галзен — за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube й відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження.

Що це за обсерваторія? Це льодовий куб з датчиками на Південному полюсі, де кожне ребро довжиною один кілометр. Галзен запропонував використати лід для пошуку нейтрино ще у 1988 році, а будівництво обсерваторії завершили у 2011 році. За її допомогою зафіксували перші нейтрино з-поза Сонячної системи.

Навіщо ловити нейтрино? Десь у космосі є прискорювачі, які надають частинкам енергію, у мільйони разів вищу за ту, яку можна отримати в лабораторіях на Землі. Що це за об’єкти та де вони розташовані, вчені не знають. Нейтрино з таких прискорювачів рухаються по прямій і досягають Землі, тож за напрямком їхнього руху можна з’ясувати, де розташований космічний прискорювач.

Хто отримав премію з хімії? Анрі Кагану та Кенсо Соаї — за відкриття нелінійних ефектів і автокаталізу в асиметричному органічному синтезі.

Що це означає? Багато сполук існують у двох варіантах, які є дзеркальними відображеннями один одного — як права й ліва рукавички. Їхні властивості можуть суттєво відрізнятися, тому під час створення ліків важливо отримати лише один варіант. Однак у лабораторії зазвичай утворюється суміш приблизно один до одного.

Як вони це вирішили? Каган у 1986 році виявив, що навіть невелика перевага одного «дзеркального» варіанта каталізатора дає непропорційно велику перевагу відповідної форми продукту. Це й називають нелінійними ефектами.

У 1995 році Соаї показав реакцію, у якій продукт сам діє як каталізатор. Це явище називають автокаталізом: початковий надлишок однієї форми лише у 0,00005 % за кілька циклів перетворювався на понад 99,5 %. Це нові принципи синтезу ліків — і можливе пояснення, чому в природі переважають здебільшого «ліві» амінокислоти.

Які ще премії отримували? Премію з літератури отримала канадська письменниця Енн Карсон, «за її сміливий і винахідливий доробок», який поєднав класичну й сучасну літературу. 

Премією миру нагородили південноафриканську юристку Наві Піллей, «за зусилля зі сприяння миру та міжнародному праву». Вона захищала противників апартеїду, була президенткою Міжнародного трибуналу щодо Руанди та Верховною комісаркою ООН з прав людини.

Премію з економіки отримали американські економісти Роберт Голл і Майкл Вудфорд, «за мікроекономічні основи макроекономічної стабілізації». Їхні дослідження пояснюють, як державам і центральним банкам регулювати економіку під час криз.

Що відомо про Нобелівську премію? Це — найпопулярніша й найпрестижніша наукова нагорода. Її заснував Альфред Нобель — шведський хімік, винахідник і власник 355 патентів, зокрема на динаміт. 

У заповіті Нобель розпорядився щороку присуджувати премії тим, чиї досягнення принесли найбільшу користь людству, у п’яти галузях: фізиці, хімії, фізіології або медицині, літературі та справі миру. Окремо вручають премію з економіки. Її в пам’ять про Нобеля заснував Шведський центральний банк у 1968 році. Цього року за кожну премію лауреати отримують 12 млн шведських крон, близько 57 млн гривень.

Фото: Нобелівський комітет

Що відомо про Радіодиктант? Всеукраїнський радіодиктант відбудеться 27 жовтня у День української писемності та мови. Його транслюватимуть наживо на платформах «Суспільного Мовлення» та в застосунку «Дія».

Нагадаємо. У 2025 році авторкою тексту для Радіодиктанту була письменниця й перекладачка Євгенія Кузнєцова, а читала його акторка театру і кіно Наталія Сумська.

Фото: Галина Зварич

Хто виборов медалі? В останній день чемпіонату українці здобули дві командні нагороди. Чоловіча збірна з рапіри виборола срібло. До команди увійшли Андрій Демчук, Олег Науменко, Дмитро Серьоженко та Олексій Закусилов. Також чоловіча збірна в командних змаганнях із шаблі виборола золото.

В індивідуальних змаганнях Сергій Шавкун здобув срібло в чоловічій рапірі категорії С. Олена Федота-Ісаєва виборола бронзу в жіночій шаблі категорії В, а Олег Науменко та Антон Дацко — бронзові медалі в чоловічій рапірі категорії В.

Що ще відомо? Чемпіонат Європи з парафехтування проходив із 6 до 11 жовтня в Кардіффі у Великій Британії. Він був одним із кваліфікаційних змагань до Паралімпійських ігор 2028 року. У чемпіонаті взяли участь спортсмени з 14 країн Європи. Україну представляли 13 парафехтувальників.

Фото: Національний паралімпійський комітет / Instagram.

Як долучитися? «Дизаріум» триватиме два дні на локації !FESTrepublic у Львові та в онлайн-форматі, де транслюватимуть три сцени події. Придбати квитки можна за посиланням. Також для Спільноти The Ukrainians Media діє знижка 10% на квитки. 

Для ветеранів, військовослужбовців, бійців УДА, осіб з інвалідністю, ВПО, дружин і дітей загиблих українських військовослужбовців, осіб із пенсійним посвідченням і дітей до 12 років — квитки за 1 грн.

Чого очікувати цього року?

• Два дні і три сцени, де говоритимуть люди, які формують креативну індустрію.
• Понад 36 українських й іноземних спікерів.
• Воркшопи: «Кейсодробильня» від banda й Українська літера та її трансформація.
• Dysarium Market з українськими брендами.
• Місце для вдумливого читання від The Ukrainians Media.
• Ярмарок вакансій і простір для професійних знайомств.

Хто організатори? Створюють «Дизаріум» молодіжна організація «Твори», простір дизайну Pixlab і холдинг емоцій !FEST.

Фото: надали організатори