Роман Ратушний брав участь у Революції гідності, виходив на акції протесту у справах Катерини Гандзюк та Сергія Стерненка, боровся проти незаконної забудови у столиці й міг зробити ще багато хороших речей. Однак у червні 2022 року він загинув під Ізюмом на Харківщині. Хлопець потрапив у ворожу засідку. Роман був розвідником 93-ї механізованої бригади «Холодний Яр».
Хлопець народився в Києві в родині Тараса Ратушного — активіста руху «Збережи старий Київ» — та письменниці Світлани Поваляєвої. Уже в 16 років брав участь у Революції гідності. Ратушний був одним з перших її учасників — вночі 30 листопада його разом з іншими студентами побив «Беркут». Після Майдану деякий час хлопець працював журналістом у проєкті «Метро на Троєщину», писав про київських чиновників, енергетику та тендерні оборудки з дизельним пальним на «Укрзалізниці».
У 2019-му він очолив громадську ініціативу «Захистимо Протасів Яр». Через активну позицію в боротьбі за заказник Роман отримував погрози, повідомляв, що за ним стежать, і навіть був вимушений переховуватися. Однак активісти судилися із забудовниками й зрештою перемогли. Суди тривають і досі.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Роман Ратушний став добровольцем Сил оборони України та створив підрозділ «Протасового Яру». Спершу він захищав Київ, згодом увійшов до складу 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». 7 квітня на своїй сторінці у Facebook він опублікував пост зі світлиною військового квитка, підписавши: «Виглядає як план до кінця війни». Також брав участь у деокупації населених пунктів Сумської області.
Слова Романа Ратушного досі відгукуються багатьом
Бо вони як ніколи актуальні: «Випалюйте в собі всю російську субкультуру. Випалюйте в собі всі спогади з дитинства, пов’язані з російським і радянським. Випалюйте в собі стосунки з родичами чи друзями по ту сторону, з усіма, хто є носієм російської субкультури. Інакше це все випалить вас».
«Шукайте далі хороших росіян, може, нарешті знайдете свій комплекс меншовартості».
«Національний прапор на аватарці це не про “налякати росіян”. Це свого роду колективний сеанс психотерапії, як з жовто-блакитними стрічками під час Революції гідності. Українці таким чином демонструють іншим українцям, що вони поряд».
«Просто запам’ятайте: чим більше росіян ми вб’ємо зараз — тим менше росіян доведеться вбивати нашим дітям. Ця війна триває понад три сотні років. Коли ми її програємо, ми стаємо гарматним м’ясом для росіян. Коли ми її виграємо — ми отримуємо час на відпочинок до наступної фази цієї війни…»
У памʼять про Романа Ратушного
Вулиця. 8 вересня 2022 року на честь Романа Ратушного перейменували вулицю Волгоградську, розташовану в історичній місцевості Протасів Яр.
Фестиваль. У 2023 році організація «Захистимо Протасів Яр» разом із громадою заснувала фестиваль «Протасів Яр». Уже вдалося провести два фестивалі — у 2023 та 2024 роках. Це були виставки світлин, виступи та інші події, присвячені Роману Ратушному. Невдовзі відбудеться третій фестиваль — він триватиме три дні, з 4 до 6 липня. Головною локацією заходу стане галявина Протасового Яру.
Алея пам’яті. Роман Ратушний боровся за майбутнє столиці — спершу як активіст, а з початком повномасштабного вторгнення — вже в лавах Збройних сил. На вулиці Протасів Яр висадили дерева в пам’ять про захисника: біля муралу, присвяченого Роману Ратушному, висадили 7 дубів, 15 ялин та 15 беріз.
Заказник. 23 листопада 2023 року Київрада проголосувала за присвоєння заказнику «Протасів Яр» імені Романа Ратушного. Адже він був ініціатором та засновником цієї організації, тому Протасів Яр ще довго нагадуватиме наступним поколінням киян про Романа.
Фільм. Кінооб’єднання «Вавилон’13» та фестиваль «Протасів Яр» створили 13-хвилинний відеонарис «Роман Ратушний. Вільна людина». Це спроба команди авторів передати найважливіші цінності, світогляд і життєві принципи Романа — його лицарський шлях. У фільмі зібрали низку інтерв’ю Романа, які трансформували в єдиний монолог активіста й військового. У них Роман розповідає про всі періоди та події, які він пережив у різні політичні та історичні моменти нашої країни. Від Революції гідності кінця 2013–початку 2014 років, захисту Протасового Яру протягом 2018–2020 років, громадських акцій протесту 2020–2021 років до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, під час якого Роман пішов добровольцем у військо.
Авторка: Леся Абдуллаєва
Фото: соцмережа Х / @ratushnyi_r
