З полону повернувся екскомандир мінного тральщика «Генічеськ» Олександр Бойчук. Він також захищав Маріуполь
Цитата. «Мого друга, захисника Маріуполя, який зник ще в перші місяці повномасштабки, і якого перший рік взагалі не було в списках живих, але дружина вірила й чекала — нарешті сьогодні звільнили з терористичного полону!» — написав Кутєпов.
Контекст. У перші дні березня 2014 року українські кораблі в Криму опинилися заблокованими російськими військами, більшість суден була захоплена або змушена здатися. Однак єдиний мінний тральщик «Генічеськ» спробував втекти.
Його командир Олександр Бойчук відмовився перейти на бік Росії, що дозволило екіпажу зберегти корабель. У 2017 «Генічеськ» брав участь у спільних навчаннях із флотами НАТО, очищаючи Чорне море від мін. Про ці події розповідає документальний фільм Богдана Кутєпова та «hromadske».
Що відомо ще? У серпні 2022 року під час нагородження військових Володимир Зеленський повідомив, що Україна втратила на війні патрульний катер P190 «Словʼянськ» та рейдовий тральщик «Генічеськ». Директор фонду «Повернись живим» Тарас Чмут уточнив, що кораблі потопили російські літаки крилатими ракетами, але частині екіпажів вдалося врятуватися.
Нагадаємо. Сьогодні, 14 серпня, під час 67-го обміну полоненими з російської неволі звільнили 33 військових та 51 цивільного, серед яких були затримані ще до повномасштабного вторгнення та засуджені на 10–18 років. Серед звільнених також є захисники Маріуполя, воїни Військово-Морських сил та Державної прикордонної служби.
Унаслідок аварійних знеструмлень об’єктів «Київводоканалу» наразі спостерігаються перебої з водопостачанням у всіх районах столиці. Про це повідомили у відомстві.
Нагадаємо. Уряд передасть Києву десять додаткових генераторів для забезпечення роботи водоканалу. Ще 21 генератор надійде до 12 громад у регіонах.
Україна отримала ще 4,36 мільярда євро від ЄС у межах Ukraine Support Loan. З них 3,7 мільярда євро — макрофінансова допомога, а 660 мільйонів євро — оборонний компонент. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? За словами прем’єра, гроші спрямують на пріоритетні бюджетні видатки і першочергові потреби Сил оборони України.
Нагадаємо. 7 жовтня у межах програми Ukraine Support Loan Україна отримала ще 1,2 мільярда євро від ЄС. Ці гроші спрямують на першочергові оборонні потреби.
Довідка. Ukraine Support Loan — це програма ЄС, яка передбачає до 90 мільярдів євро допомоги Україні у 2026–2027 роках коштом доходів від заморожених російських активів.
Суд обрав Віктору Єні запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без права внесення застави. Про це повідомляє «Суспільне». 2 листопада чоловік приїхав до будинку в Петропавлівській Борщагівці на автомобілі швидкої допомоги і представився його водієм.
Що відомо про чоловіка? «Телебачення Торонто» з’ясувало, що чоловік, який нібито був водієм швидкої, є 36-річним мешканцем Києва Віктором Єною. Журналісти не знайшли підтвердження його медичної освіти. Водночас із судового реєстру відомо, що проти чоловіка була відкрита кримінальна справа за СЗЧ і шахрайство. Окрім того, Єна має численні адмінправопорушення, серед яких дрібне хуліганство, вчинення ДТП, водіння у нетверезому стані і перебування у нетверезому стані у статусі військовослужбовця.
Нагадаємо. Командир військової частини 3121 1-го корпусу НГУ «Азов» Павло Курченко розповів, що сутички в Петропавлівській Борщагівці на Київщині розпочалися через чоловіка, який перебував у будинку «на карантині для адаптації після скоєння СЗЧ». За словами Курченка, вони пропонували одному з його військовослужбовців на місці хабар — той відмовився.
Контекст. Події в Петропавлівській Борщагівці сталися 2 листопада на території тимчасового пункту дислокації військової частини 3121, яка належить до 1-го корпусу НГУ «Азов».
За повідомленням корпусу, біля військового містечка почали збиратися цивільні з вимогою видати мобілізованих військовослужбовців, які перебували на території пункту. Після відмови вони заблокували роботу військового містечка й намагалися потрапити всередину.
Після того як на місце прибув командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, він провів родичів деяких військовослужбовців на територію військового об’єкта й показав умови, у яких перебувають мобілізовані та військовослужбовці, затримані після СЗЧ. Четверо військовослужбовців, затриманих після СЗЧ, мали травми. Їх доправили до госпіталю на обстеження.
Докладніше про події у Петропавлівській Борщагівці — читайте у новині НЗЛ.
Фото: «Суспільне» / Ліля Гончарук
Уряд ухвалив рішення про додаткові виплати фахівцям, які безпосередньо відновлюють критичні об’єкти енергетики, житлово-комунальної інфраструктури та залізниці після російських атак. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Хто отримає допомогу? Енергетики, тепловики, газовики, працівники підприємств водопостачання і водовідведення, комунальних служб, а також залізничники. Державну допомогу отримуватимуть за кожен місяць участі у відновленні, починаючи з листопада й до кінця опалювального сезону.
Нагадаємо. За словами прем’єр-міністра, щодня критична інфраструктура зазнає ударів 300–400 дронів і балістичних ракет. Лише від серпня зафіксовано понад дві тисячі влучень.
15 листопада о 12:00 у Києві й Львові відбудеться щорічна правозахисна акція «Порожні стільці» на підтримку журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників, які зникли безвісти, були ув’язнені чи перебувають у неволі через війну Росії проти України. Також подію планують провести в інших країнах. Про це повідомили організатори.
Як долучитися? Для того, аби долучитися до акції потрібно зареєструватися за посиланням. У Львові подія відбудеться на площі Ринок, а локацію у Києві повідомлять учасникам після реєстрації.
Як відбувається акція? Під час події організатори встановлять символічну інсталяцію з порожніх стільців із іменами незаконно ув’язнених, полонених та зниклих безвісти авторів, медійників, митців і правозахисників.
Хто організовує? Ініціатори події — Український ПЕН, Центр громадянських свобод, Премія імені Георгія Ґонґадзе, Львівський медіафорум та INDEX: Інститут документування і взаємодії.
Довідка. День ув’язненого письменника, або День порожніх стільців (Empty Chair Day), відзначають 15 листопада. З 2018 року в Україні цього дня проводять акцію «Порожні стільці». За даними Інституту масової інформації, станом на жовтень 2026 року Росія утримує в неволі щонайменше 27 цивільних українських медійників, а також одного журналіста-військовослужбовця.
Фото: Центр громадянських свобод / Instagram
Командир військової частини 3121 1-го корпусу НГУ «Азов» Павло Курченко розповів, що сутички в Петропавлівській Борщагівці на Київщині розпочалися через чоловіка, який перебував у будинку «на карантині для адаптації після скоєння СЗЧ». За словами Курченка, вони пропонували одному з його військовослужбовців на місці хабар — той відмовився. Про це повідомляє «Українська правда».
Що ще відомо? Командир також розповів, що у будинку — тимчасовому пункті дислокації військової частини 3121, яка належить до 1-го корпусу НГУ «Азов», — перебували 26 мобілізованих військовослужбовців. Серед них були двоє, яких повернули після СЗЧ. Також у будівлі проживала частина особового складу підрозділу.
Що відомо про постраждалих? Один із них, за словами командира, перебував у будинку «на карантині для адаптації» після самовільного залишення частини. Інший — мобілізований, який, за словами Курченка, перебував під дією наркотиків і кидався на людей у будинку.
Ще один військовослужбовець під час проходження базової загальновійськової підготовки, за словами Курченка, травмував спину, коли спускався в укриття під час повітряної тривоги. Командир додав, що у лікарні він часто порушував правила поведінки, тому його примусово виписали та доставили до пункту тимчасової дислокації.
Четвертий мобілізований, за словами командира, на одному з військових об’єктів закликав інших до втечі, а згодом сам вчинив СЗЧ. Після цього його затримали військові.
Що передувало? Учора, 4 листопада, суд відправив під варту на два місяці двох жінок — Тетяну Кірєєву і Валентину Молоду, які фігурували у сутичках в Павлівській Борщагівці.
Нагадаємо. «Слідство.Інфо» з’ясувало, що інформацію про «незаконне» утримання військових у Петропавлівській Борщагівці поширила жінка, яка представилась власницею компанії «Мед-престиж». Йдеться про Валентину Молоду, яка насправді працює у клініці пластичної та естетичної хірургії «Молода-я».
Водночас вона не є власницею приватної клініки «Мед-престиж». Компанія припинила роботу ще у 2023 році, а автомобіль швидкої, який приїхав у Петропавлівську Борщагівку, продали у 2024-му.
«Телебачення Торонто» з’ясувало, що чоловік, який нібито був водієм швидкої, є 36-річним мешканцем Києва Віктором Єною. Журналісти не знайшли підтвердження його медичної освіти. Водночас із судового реєстру відомо, що проти чоловіка була відкрита кримінальна справа за СЗЧ і шахрайство. Окрім того, Єна має численні адмінправопорушення, серед яких дрібне хуліганство, вчинення ДТП, водіння у нетверезому стані і перебування у нетверезому стані у статусі військовослужбовця.
Контекст. Події в Петропавлівській Борщагівці сталися 2 листопада на території тимчасового пункту дислокації військової частини 3121, яка належить до 1-го корпусу НГУ «Азов».
За повідомленням корпусу, біля військового містечка почали збиратися цивільні з вимогою видати мобілізованих військовослужбовців, які перебували на території пункту. Після відмови вони заблокували роботу військового містечка й намагалися потрапити всередину.
Після того як на місце прибув командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, він провів родичів деяких військовослужбовців на територію військового об’єкта й показав умови, у яких перебувають мобілізовані та військовослужбовці, затримані після СЗЧ. Четверо військовослужбовців, затриманих після СЗЧ, мали травми. Їх доправили до госпіталю на обстеження.
Докладніше про події у Петропавлівській Борщагівці — читайте у новині НЗЛ.
Росіяни атакували логістичну інфраструктуру Київщини. У Бучанському районі внаслідок обстрілу спалахнула пожежа. Відомо про одного постраждалого. Про це повідомили у ДСНС.
Дніпропетровщина. В області відомо про трьох постраждалих. Пошкоджено житлові будинки, інфраструктуру та гаражі. Загалом РФ понад 20 разів атакувала шість районів Дніпропетровщини.
Харківщина. У Пісочинській громаді росіяни ударили по поштовому терміналу. Під час гасіння пожежі РФ завдала повторного удару. Рятувальники перебували в укритті й не постраждали. У Безлюдівській громаді російський БпЛА влучив у складську будівлю приватного підприємства.
Одещина. В області внаслідок атаки РФ пошкоджено енергетичну і цивільну інфраструктуру. Частково зруйновано складське приміщення служби доставки. Пошкоджено адмінбудівлю приватного підприємства з виготовлення медичних виробів. Також у коледжі та гуртожитку вибито вікна.
Яка ситуація зі світлом? У частині Святошинського, Шевченківського і Подільського районів Києва застосовані екстрені відключення світла. Графіки не діють.
Також графіки відключень електроенергії діють на Одещині, Київщині і Дніпропетровщині. Водночас аварійні відключення ввели на Сумщині.
Фото: ДСНС
Тимчасовий виконувач обов’язків очільника СБУ Олександр Поклад звільнив двох високопосадовців відомства, які стали фігурантами розслідування НАБУ у межах операції «Карфаген». СБУ сприяє розслідуванню і співпрацює з НАБУ і САП, а також зі спецслужбами країн-партнерів. Про це повідомили у відомстві.
Що ще відомо? Олександр Поклад закликав фігуранта справи Мексиканця повернутися до України й здатися правоохоронцям. Інакше, за його словами, СБУ сама його знайде.
Нагадаємо. НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських колцентрів та іншого незаконного бізнесу. Йдеться також про продаж наркотиків, виробництво контрафактних цигарок, підроблення валюти, напади й викрадення людей. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Докладніше про те, хто фігурував у схемі — читайте у новині НЗЛ.
За попередніми результатами, Демократична партія США здобула 52 місця в Сенаті, натомість республіканці — 44. Для формування більшості і контролю над палатою необхідний щонайменше 51 голос. Водночас у Палаті представників демократи отримали 235 місць, а Республіканська партія США — 146. Про це повідомляє «Голос Америки». Новий Конгрес США розпочне роботу 3 січня 2027 року.
Що ще відомо? Дональд Трамп визнав поразку Республіканської партії на проміжних виборах у США. Також він додав, що війна в Ірані стала причиною того, що демократи здобули перемогу у Сенаті, в Палаті представників Конгресу, а також на виборах губернаторів.
Що таке проміжні вибори? Це вибори до Конгресу — парламенту США, який складається з Палати представників і Сенату. Проміжні вибори проводять раз на чотири роки — посередині чотирирічного президентського терміну. Загалом американці обирають Палату представників кожні два роки, а сенаторів — на шестирічні терміни, при цьому приблизно третину Сенату переобирають кожні два роки.
Що роблять обидві палати Конгресу США? Розглядають і ухвалюють законопроєкти. Їх можуть пропонувати як члени Палати представників, так і сенатори. Щоб законопроєкт передали на підпис Президенту, обидві палати мають погодити однаковий текст.
Город може початися з кількох грядок біля підʼїзду або теплиці за парканом. Для людей, чиї історії зібрали в тексті, земля стала місцем, де можна вирощувати їжу для себе й інших, вчитися нового, працювати разом із сусідами й потроху облаштовувати життя.
Після початку повномасштабного вторгнення Юлія і Євген Моїсеєви виїхали з Київщини до Стрия на Львівщині. Хоча родина й сама вимушено покинула домівку, вона почала допомагати іншим людям, які також переїхали через війну: шукала для них житло, збирала речі й готувала безплатні обіди для близько 200 людей.
Спочатку людям вистачало даху над головою і наявноі їжі, проте бойові дії тривали, і подружжя почало думати, як далі годувати стільки людей.
Юлія і Євген знайшли 16 гектарів землі на закинутій фермі в селі Горішньому на Львівщині — це майже 22 футбольні поля. Люди, яких вони годували, допомогли відновити будівлі й облаштувати ферму. Улітку 2022 року подружжя зібрало перший урожай.
Згодом господарство почало розростатися: на фермі з’явилися тварини й теплиця, а землю зорали. Зараз там працюють близько 30 сімей, а ще приблизно 300 родин господарство підтримує.
Людям, які через війну залишили свої домівки, ця земля дала змогу знову господарювати, працювати й забезпечувати продуктами себе та інших.
Світлана і Володимир Петрови хоча все життя прожили в місті, давно хотіли мати город і самостійно вирощувати хоча б частину овочів та фруктів. Власна земля означала для них меншу залежність від магазинів і цін на продукти. Зрештою вони знайшли недорогий старий будинок у Гранові на Вінниччині, оселилися там, знайшли роботу й почали господарювати.
За кілька років у обох зʼявилися проблеми зі здоров’ям: лікарі заборонили чоловікові важку фізичну працю, а Світлані стало складніше працювати на землі. Відмовлятися від городу вони не хотіли, тож почали думати про теплицю й мотоблок, які могли б полегшити роботу. На їхнє придбання Світлана отримала 40 тисяч гривень у межах програми «Урожайний шлях».
З теплицею довелося розбиратися довше — перший урожай довелося вирощувати методом спроб і помилок. Помідори там росли помітно краще, ніж просто неба, але родині бракувало знань, як за ними доглядати. Тоді Світлана почала вчитися разом із сусідкою Оленою.
Олена Овчіннікова у серпні 2014 року виїхала з Єнакієвого на Донеччині до Одеси. Синові тоді було чотири роки, а сама Олена була вагітна другою дитиною. Родина планувала провести в Одесі два тижні, але до Єнакієвого вони більше не повернулися. У 2016 році придбали будинок у Гранові, а ще через два роки в родині народилася третя дитина.
З часом біля будинку з’явилася теплиця, у якій родина тепер вирощує овочі для себе. Саме тоді Олена із сусідкою Світланою почали шукати, де навчитися, і розбиратися, як вирощувати овочі в теплиці.
У Боярці є дві ініціативи, які з приватних подвір’їв зробили спільний город. Одну з них започаткувала Людмила Тюрменко. Вона зібрала побажання мешканців свого багатоквартирного будинку, а згодом сусіди облаштували грядки біля під’їздів і почали вирощувати там їжу для себе. Тепер люди, які можуть не мати власної землі, мають спільну ділянку, а разом з нею і спільну відповідальність за те, що на ній росте.
Для людей, які не мають власної землі, ці грядки стали місцем, де можна вирощувати щось своє просто біля дому. Водночас спільний город потребує спільних рішень: мешканцям потрібно домовлятися, що садити, як доглядати за рослинами та як розподіляти врожай.
За кілька кілометрів, на території районної лікарні, створили інший громадський город — «Сади здоров’я». Поки що тут є чотири підвищені грядки, двосекційний компостер та інструменти. Ініціатива поєднує вирощування їжі з гарденотерапією — роботою із землею та рослинами, яка допомагає психологічно розвантажитися.
Важливий тут не так майбутній урожай, як сам процес: посадити рослину, доглядати за нею, спостерігати, як вона росте, і знаходити спокій у звичній праці.
Усі ці історії об’єднує бажання людей мати свою землю й вирощувати на ній їжу для себе та інших. Тож вони віднаходять способи це зробити: хтось разом із сусідами шукає, де навчитися, інші діляться досвідом, а комусь вдається отримати грант на розвиток господарства.
Текст: Данило Четверіков
Фото: проєкт «Урожайний шлях»
Город може початися з кількох грядок біля підʼїзду або теплиці за парканом. Для людей, чиї історії зібрали в тексті, земля стала місцем, де можна вирощувати їжу для себе й інших, вчитися нового, працювати разом із сусідами й потроху облаштовувати життя.
Після початку повномасштабного вторгнення Юлія і Євген Моїсеєви виїхали з Київщини до Стрия на Львівщині. Хоча родина й сама вимушено покинула домівку, вона почала допомагати іншим людям, які також переїхали через війну: шукала для них житло, збирала речі й готувала безплатні обіди для близько 200 людей.
Спочатку людям вистачало даху над головою і наявноі їжі, проте бойові дії тривали, і подружжя почало думати, як далі годувати стільки людей.
Юлія і Євген знайшли 16 гектарів землі на закинутій фермі в селі Горішньому на Львівщині — це майже 22 футбольні поля. Люди, яких вони годували, допомогли відновити будівлі й облаштувати ферму. Улітку 2022 року подружжя зібрало перший урожай.
Згодом господарство почало розростатися: на фермі з’явилися тварини й теплиця, а землю зорали. Зараз там працюють близько 30 сімей, а ще приблизно 300 родин господарство підтримує.
Людям, які через війну залишили свої домівки, ця земля дала змогу знову господарювати, працювати й забезпечувати продуктами себе та інших.
Світлана і Володимир Петрови хоча все життя прожили в місті, давно хотіли мати город і самостійно вирощувати хоча б частину овочів та фруктів. Власна земля означала для них меншу залежність від магазинів і цін на продукти. Зрештою вони знайшли недорогий старий будинок у Гранові на Вінниччині, оселилися там, знайшли роботу й почали господарювати.
За кілька років у обох зʼявилися проблеми зі здоров’ям: лікарі заборонили чоловікові важку фізичну працю, а Світлані стало складніше працювати на землі. Відмовлятися від городу вони не хотіли, тож почали думати про теплицю й мотоблок, які могли б полегшити роботу. На їхнє придбання Світлана отримала 40 тисяч гривень у межах програми «Урожайний шлях».
З теплицею довелося розбиратися довше — перший урожай довелося вирощувати методом спроб і помилок. Помідори там росли помітно краще, ніж просто неба, але родині бракувало знань, як за ними доглядати. Тоді Світлана почала вчитися разом із сусідкою Оленою.
Олена Овчіннікова у серпні 2014 року виїхала з Єнакієвого на Донеччині до Одеси. Синові тоді було чотири роки, а сама Олена була вагітна другою дитиною. Родина планувала провести в Одесі два тижні, але до Єнакієвого вони більше не повернулися. У 2016 році придбали будинок у Гранові, а ще через два роки в родині народилася третя дитина.
З часом біля будинку з’явилася теплиця, у якій родина тепер вирощує овочі для себе. Саме тоді Олена із сусідкою Світланою почали шукати, де навчитися, і розбиратися, як вирощувати овочі в теплиці.
У Боярці є дві ініціативи, які з приватних подвір’їв зробили спільний город. Одну з них започаткувала Людмила Тюрменко. Вона зібрала побажання мешканців свого багатоквартирного будинку, а згодом сусіди облаштували грядки біля під’їздів і почали вирощувати там їжу для себе. Тепер люди, які можуть не мати власної землі, мають спільну ділянку, а разом з нею і спільну відповідальність за те, що на ній росте.
Для людей, які не мають власної землі, ці грядки стали місцем, де можна вирощувати щось своє просто біля дому. Водночас спільний город потребує спільних рішень: мешканцям потрібно домовлятися, що садити, як доглядати за рослинами та як розподіляти врожай.
За кілька кілометрів, на території районної лікарні, створили інший громадський город — «Сади здоров’я». Поки що тут є чотири підвищені грядки, двосекційний компостер та інструменти. Ініціатива поєднує вирощування їжі з гарденотерапією — роботою із землею та рослинами, яка допомагає психологічно розвантажитися.
Важливий тут не так майбутній урожай, як сам процес: посадити рослину, доглядати за нею, спостерігати, як вона росте, і знаходити спокій у звичній праці.
Усі ці історії об’єднує бажання людей мати свою землю й вирощувати на ній їжу для себе та інших. Тож вони віднаходять способи це зробити: хтось разом із сусідами шукає, де навчитися, інші діляться досвідом, а комусь вдається отримати грант на розвиток господарства.
Текст: Данило Четверіков
Фото: проєкт «Урожайний шлях»
