Загороджувальні загони, «ями» і побиття: журналістка Анна Калюжна опублікувала розслідування про порушення у 225-му полку

Що ще відомо? Загалом із початку повномасштабного вторгнення на залізничних об’єктах уже встановили 434 мобільні укриття. Їх розташовують біля критичної інфраструктури, яка забезпечує рух поїздів, і на станціях, де немає інших захисних споруд.

Нагадаємо. На Берестейському проспекті в Києві облаштували перше мобільне укриття поблизу зупинки громадського транспорту «Парк Івана Багряного». Усередині передбачено до десяти місць для сидіння й місце для колісного крісла. 

Що обирають? Найпопулярніші жанри — детективи та історичні романи. Найчастіше їх обирають люди віком від 55 років.

Друковані книжки читають 58% читачів, електронні — 44%, а аудіокнижки слухають 35%. Протягом останнього року українською читали або слухали 87%, російською — 42%. Водночас після початку повномасштабного вторгнення 49% читачів відмовилися від книжок російською або стали читати їх значно рідше.

Навіщо читають? Для 69% читачів це спосіб відпочити, для 54% — отримати задоволення, а для 43% — дізнатися нове й розвиватися. Також 32% кажуть, що книжки допомагають їм зменшити тривожність.

Чому перестають читати? Серед тих, хто читає рідко або не читає, 59% назвали брак мотивації чи звички, а 15% — відсутність доступу до книжок.

Також 70% читачів мали періоди тривалістю щонайменше пів року, коли майже не читали й не слухали книжок. З них 35% повернулися до регулярного читання, а ще 62% беруться за книжки час від часу.

Учасники глибинних інтерв’ю описували такі періоди словами «читання не йшло». Книжки відходили на другий план через роботу, виснаження чи звичку до коротшого контенту.

Кого опитували? Дослідження складалося з двох етапів: 41 глибинного інтерв’ю з фахівцями книжкової галузі й людьми, які повернулися до читання, а також кількісного опитування 2200 людей віком від 14 років.

Прочитати дослідження можна за посиланням.

Фото: Галина Зварич

Що відомо? За даними видання, Маск і Трамп «висловлювали гнів» на Україну за атаки на російські паливні заводи. Після цього Маск наказав обмежити швидкість, на якій працюють термінали в Україні.

Водночас двоє співрозмовників видання розповіли, що Маск й Трамп обговорили рішення щодо Starlink телефоном після того, як про обмеження стало відомо публічно.

Деякі американські посадовці стверджують, що Маск діяв самостійно, а Трамп не наказував уживати заходів у відповідь проти України. Водночас інше джерело WSJ каже, що бізнесмен спілкувався з Президентом США й кількома представниками його адміністрації ще до запровадження обмежень.

Нагадаємо. 15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США. Він пояснив, що системи Starshield належать уряду США, а Starlink — це комерційна послуга, яка належить компанії SpaceX і контролюється нею.

Контекст. 14 жовтня Міністерство оборони України повідомило, що SpaceX зберігає обмеження швидкості на рівні 161 км/год. Однак якість зв’язку на швидкості до 160 км/год покращилася. 

Фото: Білий дім

Що передувало? «Українська правда» з посиланням на джерела повідомила, що обшуки проводять у голови Нацбанку Андрія Пишного. 

Нагадаємо. НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема, голова правління банку й голова наглядової ради.

Що відбулося у травні 2026 року? 1 травня «Українська правда» опублікувала другу частину «плівок Міндіча» — про ймовірний вплив братів Андрія та Василя Веселих на наглядову раду «Сенс Банку» й «Карпатнафтохім» через зв’язки з Міндічем та ексочільником Офісу Президента Андрієм Єрмаком. У записах Олександр Цукерман («Шугармена») та радник керівника банку Василь Веселий обговорюють склад наглядової ради «Сенс Банку».

У вересні 2026 року голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що не давав рекомендацій наглядовій раді «Сенс Банку» щодо призначення фігуранта розслідувань Василя Веселого.

Що ще відомо? За сім тижнів українські військові зачистили від росіян понад 600 гектарів лісу й передали позиції Силам оборони України.

Нагадаємо. Українські військові вперше провели повітряну евакуацію пораненого бійця з позиції на лінії фронту. Військовий 30-ї окремої механізованої бригади дістав поранення, однак вивезти його наземним роботизованим комплексом було неможливо через високу активність російських дронів і заміновану місцевість. Про це повідомили в Сухопутних військах.

Що відомо про Луку Нікулеску? Лука Нікулеску — дипломат і колишній журналіст. Раніше він виконував обов’язки заступника міністра закордонних справ Румунії. Його кандидатуру на посаду прем’єра запропонував румунський Президент Нікушор Дан. 

Що передувало? У квітні 2026 року в Румунії загострилася політична криза, коли соціал-демократи вийшли з урядової коаліції. У результаті уряд Іліє Боложана пішов у відставку. Після цього Президент Румунії Нікушор Дан кілька разів намагався сформували новий уряд, однак попередні кандидати не набирали достатньо голосів в парламенті.

Нагадаємо. 30 вересня Апеляційний суд Бухареста ухвалив рішення арештувати колишнього кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску. Раніше він перебував під судовим наглядом. 

Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Румунії й до чого тут Джорджеску — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.

Що ще відомо? В організації зазначили, що 80 % суми спрямують українським військовим, решту 20 % — Литовській спілці стрільців. Кошти також спрямують на системи боротьби з дронами й навчання операторів.

Що відомо про організацію? Blue/Yellow — литовська громадська організація, яка з 2014 року допомагає українським військовим. Вона закуповує дрони, автомобілі, засоби зв’язку, захисне спорядження й засоби тактичної медицини.

Що відомо про зустріч в Норвегії? 20 жовтня Володимир Зеленський зустрівся в Норвегії зі спецпредставником Дональда Трампа Стівом Віткоффом. Після зустрічі Президент повідомив, що сьогодні, 21 жовтня, Віткофф поїде до Росії на переговори з її представниками.

Того ж дня Зеленський обговорив із держсекретарем США Марко Рубіо роботу Starlink, ракети-перехоплювачі та обмін розвідданими. За його словами, вони з Рубіо можуть знову зв’язатися щодо цього протягом 48 годин.

Зеленський також повідомив, що США вже передають Україні розвіддані, зокрема для раннього попередження про пуски російських балістичних ракет. Також Президент наголосив, що рішення щодо можливого енергетичного перемирʼя продовжують шукати.

Нагадаємо. Дональд Трамп зупинив дію закону Ліндсі Ґрема щодо санкцій проти Росії та Ірану в частині, що стосується нових мит на російські товари і штрафів за купівлю російських нафти й газу. Відповідний указ опублікували 16 жовтня на сайті Білого дому.

Фото: Офіс Президента

Унаслідок російської атаки в Києві загинуло двоє людей. У Святошинському районі сталося загоряння квартири на рівні 20-го поверху багатоповерхівки у. У Деснянському районі у дворі багатоповерхівки загорілися сім автомобілів. У Солом’янському районі зафіксовано падіння на відкритій території. Про це повідомили в ДСНС.

Харківщина. Росіяни атакували житловий сектор селища Коротич Харківського району. Відомо про двох загиблих і 11 постраждалих. Серед поранених — двоє дітей. Зруйновано та пошкоджено приватні будинки й господарські споруди.

Полтавщина. В області постраждали троє людей через атаку РФ. Серед них — дитина. У Кременчуці внаслідок удару по території університету імені Михайла Остроградського загорівся п’ятий поверх навчального корпусу. У Полтаві виникли пожежі в адміністративній будівлі й складському приміщенні.

Фото: ДСНС

У Голосіївському районі Києва п’ятеро людей постраждали внаслідок падіння уламків на медичний заклад. В Оболонському районі уламки впали на території ринку. Також у КМДА уточнили, що Північний міст не зазнав ударів, однак рух ним може бути ускладнений. Правоохоронці мають задокументувати наслідки атаки поблизу мосту. Громадський транспорт також може рухатися з відхиленнями від графіка.

Львівщина. У Яворівському районі постраждав чоловік через атаку РФ. Унаслідок удару російських безпілотників у районі наразі без світла майже 16 тисяч людей. У Шептицькому абонентам уже відновили електропостачання.

Рівненщина. В області росіяни атакували торговий центр. Троє людей постраждали. Через російські атаки в багатьох населених пунктах Рівненщини — знеструмлення. Також РФ завдала удару по цвинтарю. Пошкоджено десять могил.

Хмельниччина. Унаслідок російської атаки в Кам’янець-Подільському районі двоє людей постраждали. Пошкоджено балкони й вікна у трьох багатоквартирних і одному приватному житловому будинку, а також два легкові автомобілі. Крім того, унаслідок атаки виникла пожежа на підприємстві у Хмельницькому районі. 

Волинь. Росіяни атакували об’єкти електроенергетики й цивільну інфраструктуру. Найбільше атак цієї ночі зазнав Ковель. Пошкоджено приватну СТО, автостоянку вантажних автомобілів із напівпричепами. Також зафіксовано влучання на території «Епіцентру», де пошкоджено складські приміщення.

Житомирщина. Унаслідок ударів РФ пошкоджено будівельний супермаркет, а також залізничний вокзал в Овруцькій громаді й колії в Олевській громаді.

Фото: Сергій Корецький / Telegram