донорство

Що відомо про юнака? У 2023 році 18-річному на той час Олегу діагностували апластичну анемію — важке захворювання кровотворної системи. Щоб одужати, хлопцеві зробили трансплантацію кісткового мозку від сумісного донора. Під час його пошуку стався винятковий збіг: для Олега знайшли на 100% сумісного донора. Ним уперше став українець — Роман Куць. Трансплантація минула успішно, і нині Олег живе повноцінним життям.

Чому це важливо? Першу неродинну трансплантацію кісткового мозку в Україні провели навесні 2020 року. Спочатку донорами для українських пацієнтів ставали іноземці. Олег у 2023 році став першим, кому пересадили кістковий мозок саме від українського донора.

Цитата. «Я був здивований, коли дізнався про збіг. Але водночас був налаштований дуже рішуче. У мене не було жодної думки про те, щоб відмовитися стати донором», — розповів Роман Куць.

Що відомо про таємницю донорства? Дані про донора та пацієнта залишаються конфіденційними протягом двох років. У цей час вони можуть анонімно спілкуватися через реєстр донорів.

Як стати донором? Щоб стати потенційним донором кісткового мозку, потрібно зареєструватися на сайті Українського реєстру донорів кісткового мозку.

Докладніше історію неродинного донорства, читайте у репортажі The Ukrainians Media за посиланням.

Довідка. Український реєстр донорів кісткового мозку (UBMDR) — єдиний в Україні реєстр, який шукає сумісних неродинних донорів для пацієнтів із захворюваннями крові, які потребують трансплантації кісткового мозку. Його створили у 2018 році. Станом на 24 червня українські медичні центри вже провели 300 трансплантацій кісткового мозку від неродинних донорів.

Фото: Данило Павлов

Чи ослабне організм після донації?

Донорство ґрунтується на принципі «не нашкодь»: ні донору, ні тому, хто отримає кров. Перед донацією лікарі роблять мінімальний огляд донора.

Після здавання крові ви можете відчувати слабкість. Це відбувається зокрема тому, що організм адаптується до зміни обʼєму крові. Донорам рекомендують посидіти або полежати перші 10–15 хвилин після здавання крові та пити достатньо рідини.

Компоненти крові відновлюються з різною швидкістю. Проте твердження, що організм ослабне в довгостроковій перспективі, — неправдиве. Люди здатні відновлюватися значно швидше, ніж можна уявити: за 6–12 тижнів організм відновлює все те, чим поділився.

Донором може бути лише людина з ідеальним здоров’ям?

Є тимчасові та абсолютні протипоказання до донорства. Серед них:

• хронічні захворювання (активні/рецидивуючі);
• серцево-судинні захворювання;
• ендокринні хвороби;
• онкологічні захворювання;
• ВІЛ, Гепатит B та C.

Проте є стани, за яких донорство можливе. Це потрібно узгодити зі своїм лікарем або уточнити в центрі крові.

Якщо потенційний донор вживає алкоголь, курить чи їсть нездорову їжу, то, аби здати кров, йому не потрібно докорінно змінювати спосіб життя. Варто дотримуватися рекомендацій і дієти впродовж кількох днів до донації.

Якщо в мене є татуйовання, я вже не можу бути донором?

Татуйовання не є перешкодою для донорства. Проте після нового тату діє тимчасове відсторонення від донорства: шість місяців. Якщо донор матиме негативний результат NAT-тесту на гепатит С, то відсторонення зменшується до чотирьох місяців.

Під час татуювання шкіра травмується, тому існує невеликий ризик інфекцій, які результати аналізів можуть показати не одразу. Саме тому лікарі дають організму час, щоб усе загоїлось, а ризики зникли. Через шість місяців після татуювання донор може повертатися до здавання крові.

Під час менструації або після неї не можна здавати кров?

Закон не забороняє здавати кров під час менструації. Проте більшість центрів крові просять донорок не робити цього під час менструації — за 5 днів до її початку та впродовж 5–7 днів опісля. Важливо спиратися на власне самопочуття та бути щирою з лікарями перед донацією.

Перед донацією не можна їсти, як перед аналізами?

Перед донацією є дієта, якої варто дотримуватися, аби кров була якісною. Водночас, вона не забороняє снідати перед здаванням крові.

Напередодні донації варто відмовитися від:

• молочних продуктів;
• жирної, копченої та гострої їжі;
• яєць;
• магазинних соусів;
• маринадів;
• бананів, фініків, горіхів;
• чипсів, сухариків, снеків;
• халви, насіння.

Щодо сніданку, основне правило — дотримуватися свого звичного режиму харчування. Якщо снідаєте щодня — поснідайте. Якщо ні — не варто себе змушувати. Головне — пити достатньо рідини. Перед здаванням крові вам дадуть чаю і печива — це допоможе організму краще зреагувати на зміни.

Перед донацією треба підняти гемоглобін гранатовим соком, печінкою або шоколадом?

Гемоглобін — це білок еритроцитів, який транспортує кисень до органів і тканин. Для лікарів це ще й критерій безпеки: він допомагає оцінити, чи не зашкодить донація здоров’ю донора.

Є встановлена мінімальна норма гемоглобіну, за якої людину можуть допустити до здавання крові:

• 125 г/л — для жінок;
• 135 г/л — для чоловіків.

Якщо рівень гемоглобіну знижений, донора можуть тимчасово не допустити до здавання крові. Варто слідкувати за своїми базовими показниками та підтримувати нормальний рівень гемоглобіну, заліза та феритину.

Вимоги харчуватися гранатами чи печінкою перед донацією немає — це лише особистий вибір донора. 

Одна донація крові може врятувати три життя?

Ця фраза звучить надихаюче. Проте медицина працює складніше, ніж ця проста формула.

Кров можна розділити на три компоненти: еритроцити, плазму та тромбоцити. Кожен із них може допомогти різним пацієнтам із різними потребами. Тому «три врятовані життя» — це радше спосіб показати, як одна донація потенційно здатна зарадити кільком людям.

Наприклад, за інформацією Першого окремого медичного батальйону, під час однієї з нещодавніх операцій із порятунку важкопораненого бійця бойові медики використали 24 пакети крові. Тобто 24 людини долучилися своєю кров’ю до порятунку одного військового.

Чи важливо те, яка в мене статура?

Багато хто думає, що статура людини впливає на те, як вона перенесе донацію крові. Насправді кожен організм реагує індивідуально. Кремезна людина може перенести таку процедуру гірше, ніж мініатюрна, і навпаки. Важливо, щоб вага донора була не меншою ніж 50 кілограмів.

І памʼятатайте: МОЗ рекомендує чоловікам здавати кров не частіше ніж п’ять разів на рік, а жінкам — не частіше ніж чотири рази на рік. Слідкуйте за власним самопочуттям та робіть донацію через комфортний проміжок часу. 

Цей текст має відповісти на запитання, які виникають перед донацією крові. Якщо ви вже шукаєте, де це зробити, — «Солом’янські котики» проводять спільні донації крові щомісяця у Києві. Також шукайте локації на сторінках «Агенти крові», ДонорUA, в переліку медичних закладів від МОЗ або на донорській платформі УЦТК.

Як долучитися? Зареєструватися на розмову можна за посиланням. 

Що відомо? Під час розмови учасники дізнаються про діяльність Української волонтерської служби та волонтерство у сфері донорства крові. Також під час події говоритимуть про «Уроки крові» та те, як подібні формати допомагають розвивати культуру донорства в Україні. Окрім цього, учасники зможуть безплатно пройти тестування на визначення групи крові від ДонорUA.

Де відбудеться? У Львові, на вулиці Єфремова, 37, у волонтерському просторі «Відкриті».

Коли? 18 червня о 17:00

Для кого ця розмова? За словами організаторів, подія корисна для тих, хто хоче підтримувати донорський рух, не може здавати кров через вік або медичні протипоказання, а також для чинних донорів, які шукають додаткові способи допомоги.

Хто організовує? Подію організовують волонтерський простір «Відкриті» спільно з Veteran Media.

Як транспортували донорське серце? У травні для Максима знайшли донорське серце. Донором став пацієнт із Вінниці, у якого після інсульту медики констатували смерть мозку. Родина чоловіка дала згоду на посмертне донорство. Щоб орган доставили вчасно для трансплантації, медики звернулися по допомогу до поліції — серце транспортували гелікоптером. Зараз Максима вже перевели з реанімації до звичайної палати. Його стан стабілізувався. 

Що відомо про юнака? Максим народився зі складною вродженою вадою серця — тетрадою Фалло. У дитинстві він переніс операцію, яка дала йому шанс жити майже звичайним життям. Однак через кілька років хвороба знову загострилася. Останніми місяцями стан хлопця різко погіршився, тож лікарі заявили, що єдиним шансом урятувати Максима є трансплантація.

Детальніше. Основні зміни:

• Тепер ваша згода або незгода на трансплантацію ваших органів після вашої смерті не потребує нотаріального підтвердження підпису.
• Після смерті ви можете стати донором, якщо ви самі давали на це згоду при житті, або ж якщо другий з подружжя чи близькі родичі (діти, батьки, сестри і брати) чи особа, яка зобов’язалася поховати померлу особу, надали згоду після вашої смерті.
• У разі, якщо вас ховає лікарня, вона має право вирішувати це за вас. Наприклад, якщо людину неможливо впізнати після аварії або людина була без постійного місця проживання і не має близьких родичів.
• Кожна повнолітня дієздатна особа має право надати у письмовій (електронній) формі згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть).

Довідка. З 2019 року в Україні можна давати згоду чи незгоду на трансплантацію органів після смерті.

Фото: zaxid.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики