НАБУ

Що ще відомо? У НАБУ додали, що цей ролик створили за допомогою технологій штучного інтелекту. У відомстві закликали не поширювати недостовірну інформацію та довіряти лише офіційним джерелам.

Що ще відомо? Водночас Руслан Кравченко стверджує, що представники НАБУ, зокрема Олександр Абакумов, вимагали від керівництва Офісу генпрокурора та ДБР скасувати повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу «за будь-яку ціну».

За словами Кравченка, повідомлення про підозру Кривоносу направили поштою, що, як він стверджує, підтверджують поштові квитанції. 

Нагадаємо. Учора, 14 вересня, Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора України. 

Контекст. 14 вересня Руслан Кравченко заявив, що на тлі своєї відставки підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. За його словами, від такого кроку його політично стримував Зеленський, а також керівництво НАБУ і САП, яке пропонувало «недоторканність в обмін на відмову». 

Згодом Руслан Кравченко заявив, що перебуває за кордоном у відрядженні. За даними пресслужби Офісу генпрокурора, його відрядження до Франції триватиме п’ять днів — із 13 вересня. За словами пресслужби, Кравченко братиме участь у слуханні Парламентської мережі ПАРЄ.

Водночас у коментарі «Суспільному» речниця ПАРЄ Наталі Барджелліні повідомила, що ані Кравченко, ані представники його відомства не братимуть участі у засіданні Парламентської мережі з питань становища дітей в Україні.

Також раніше «Суспільне» з посиланням на джерела писало, що Кравченко самостійно оформив собі відрядження. 

Що відомо? За словами Кравченка, у квітні 2008 року Кривонос разом з іншими людьми нібито організував підкуп студентів двох київських університетів під час передвиборчої агітації. Для цього, як стверджує Кравченко, їм виділили 90 тисяч гривень.

У 2009 році Голосіївський суд Києва визнав Семена Кривоноса винним у підкупі виборців, однак звільнив його від покарання, оскільки на його утриманні була дитина. Кравченко стверджує, що Кривонос нібито фіктивно оформив батьківство, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Водночас офіційно факт підроблення документів наразі не встановлений.

У 2018 році Семен Кривонос звернувся до суду з вимогою виключити запис про його батьківство. У 2019 році суд вирішив внести відповідні зміни до актового запису.

Офіс генпрокурора повідомив Кривоносу про підозру в підробленні документів.

Нагадаємо. Сьогодні, 14 вересня, Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що на тлі своєї відставки підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. За його словами, від такого кроку його політично стримував Зеленський, а також керівництво НАБУ і САП, яке пропонувало «недоторканність в обмін на відмову». 

Докладніше про це — читайте у новині НЗЛ.

Фото: скриншот з відео

Що відомо? За версією слідства, у справі «Форест Гамп» є кілька епізодів. Вони стосуються можливого впливу на державні органи та установи, корпоративних прав підприємств і фінансових операцій. Максим Микитась є одним з фігурантів справи.

Під час засідання прокурор САП озвучив інших учасників схеми. Серед них:

Екснардеп Максим Микитась і чинний депутат Вадим Столар, за версією слідства, були організаторами схеми.

Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, ймовірно, впливала на заступницю міністра юстиції Олену Ференс у питаннях роботи антирейдерської комісії Мінʼюсту. 

Генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента Віктор Дубовик, за версією слідства, надавав поради та вказівки щодо дій у цій комісії, а Василь Астіон відповідав за судовий супровід рішень в інтересах учасників організації.

Підлеглий Максима Микитася, керівник ТОВ «Метробуд» Валентин Єлізаров, за даними слідства, координував операційну діяльність, давав вказівки номінальним керівникам компаній, підшукував осіб для оформлення підприємств і був залучений до легалізації коштів у червні 2026 року.

Також, за словами прокурора, у червні 2026 року Микитась та Мудра взаємодіяли з представниками «Сенс Банку» — Миколою Гладищенком, Олегом Ступаком і Людмилою Снігур, які, за версією слідства, сприяли легалізації коштів.

Як вони це робили? Восени 2025 року учасники схеми заволоділи активами підприємств вартістю понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися захопити об’єкти нерухомості в Києві вартістю понад 207 млн грн.

Учасники схеми хотіли отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва. Для цього вони залучали хакерів: ті вносили підроблені документи й неправдиві відомості про перехід права власності від законних власників до підставних осіб.

Щоб власники захоплених компаній не змогли повернути майно, учасники схеми організували кримінальне провадження та арешт цих об’єктів. Також за участю посадовців Міністерства юстиції України вони домагалися рішень за скаргами на рейдерські дії на свою користь.

29 грудня 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на захоплене майно до людини, підконтрольної злочинній організації.

Щоб заволодіти другою компанією, організатори схеми скористалися тим, що Мін’юст понад два місяці розглядав скаргу на їхні рейдерські дії. За цей час вони створили фіктивну заборгованість, що дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.

Проте посадовці Мін’юсту відмовилися брати участь у злочині, тому справу не довели до кінця.

Контекст. Учора, 19 серпня, НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема голова правління банку і голова наглядової ради.

Що відомо? НБУ відкрив адміністративне провадження щодо оцінки придатності всього складу наглядової ради. Крім того, ще у травні НБУ почав перевірку професійної придатності голови правління «Сенс Банку» Олексія Ступака.

Нагадаємо. Уряд відсторонив голову наглядової ради державного «Сенс Банку», а також ініціював відсторонення голови правління банку. Про це повідомив премʼєр-міністр Сергій Корецький.

Що передувало? НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема голова правління банку і голова наглядової ради.

Що відбулося у травні 2026 року? 1 травня «Українська правда» опублікувала другу частину «плівок Міндіча» — про ймовірний вплив братів Андрія та Василя Веселих на наглядову раду «Сенс Банку» й «Карпатнафтохім» через зв’язки з Міндічем та ексочільником Офісу Президента Андрієм Єрмаком. У записах Олександр Цукерман («Шугармена») та радник керівника банку Василь Веселий обговорюють склад наглядової ради «Сенс Банку».

НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Серед підозрюваних — заступник керівника Офісу Президента, екс-народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші.

НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Серед підозрюваних — заступника керівника Офісу Президента, екснародного депутата, голову правління державного банку, голову наглядової ради державного банку та інших.

Що відомо? У матеріалах справи згадується державний банк, через який проходили гроші. Ймовірно, йдеться про «Сенс Банк». На початку червня організатори схеми отримали фактичний контроль над ним. 

Як це відбувалося? 16 червня відбулася зустріч між екснародним депутатом і головою правління «Сенс Банку». Перший транш — 50 млн грн — доставили до офісу колишнього депутата. 15 млн грн отримала довірена особа, а 35 млн грн передали до конвертаційного центру, так званої пральні.

Цього ж дня доставили другий транш — 10 млн грн. Голова наглядової ради «Сенс Банку» відзвітував заступнику керівника Офісу Президента про зарахування коштів на рахунки підприємств, задіяних у схемі.

Третій транш — 70 млн грн — гривень доставили до офісу ексдепутата. 20 млн грн отримала довірена особа, а 50 млн грн передали до пральні. Останній транш — 20 млн грн — гривень провели за тією самою схемою.

Для чого ці гроші? Організатори схеми обговорювали внесення застави за одного з учасників у справі «Мідас».

Довідка. 29 червня 2026 року за ексміністра енергетики Германа Галущенка внесли всю суму застави у розмірі 150 мільйонів гривень. Його підозрюють у причетності до справи «Мідас» щодо розкрадання коштів у «Енергоатомі». На плівках, оприлюднених НАБУ та САП, йдеться, ймовірно про нього.

Що ще відомо? Також на плівках є епізоди, які свідчать про втручання в роботу САП та інших правоохоронних органів. 

Контекст. НАБУ та САП проводять спецоперацію з викриття злочинної організації, що діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України, за участі високопосадовців Офісу Президента України та інших людей.

Хто фігурує у справі? За інформацією джерел «Суспільного» в правоохоронних органах, НАБУ та САП проводять слідчі дії у заступниці голови ОПУ Ірини Мудрої. Також у справі фігурує нардеп Вадим Столар. Вадим Столар підтвердив обшуки НАБУ в нього вдома.

Під час обшуків у межах операції «Форест Гамп» НАБУ та САП виявили документ із планом антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Про це повідомили на сторінках відомств.

Що відомо? У документі — комунікаційні кроки й меседжі, спрямовані на реакцію на публічну ситуацію навколо роботи ТСК.

Що передувало? НАБУ та САП проводять спецоперацію з викриття злочинної організації, що діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України, за участі високопосадовців Офісу Президента України та інших людей.

Хто фігурує у справі? За інформацією джерел «Суспільного» в правоохоронних органах, НАБУ та САП проводять слідчі дії у заступниці голови ОПУ Ірини Мудрої. Також у справі фігурує нардеп Вадим Столар.

В ОПУ Мудра відповідає за судово-правову реформу, створення спецтрибуналу для Росії та впровадження міжнародного механізму компенсації збитків від російської агресії.

Що відомо про посадовця НАБУ? Детектив бере участь у розслідуванні низки кримінальних справ, зокрема щодо корупції в митній сфері, а також можливих правопорушень з боку окремих працівників правоохоронних органів і державних підприємств.

Що ще відомо? Власник квартири поверхом вище повідомив, що до нього зверталися люди, які представилися правоохоронцями. Вони запевнили, що у квартирі поверхом нижче живе російський шпигун. Детективи ідентифікували одного з чоловіків — за даними НАБУ, ним виявився чинний працівник Служби безпеки України.

Нагадаємо. У лютому 2026 року в помешканні керівниці підрозділу НАБУ виявили прослуховувальний пристрій.

Що відомо? У 2022–2024 роках група компаній і ФОПів, фактично підконтрольна двом людям, поставила державним оборонним підприємствам запчастини до бронетехніки на понад 350 мільйонів гривень.

Водночас за даними слідства, ці запчастини не мали легального походження. Частину майна раніше зберігали в одній із військових частин Харківщини. На початку повномасштабного вторгнення його списали, нібито знищене внаслідок російських ударів.

Хто причетний? Слідство вважає, що реалізації схеми сприяв колишній заступник командира військової частини. Він мав відповідати за облік і збереження військового майна, однак систематично не виконував ці обов’язки. За це, за даними слідства, він отримав від організатора схеми щонайменше 2,8 мільйона гривень хабара.

Кому повідомили про підозру? Підозру отримали колишній заступник командира військової частини та ймовірний організатор схеми.