переговори

Іншими важливими словами 2025 року були:

• Мідас — назва операції антикорупційних органів НАБУ та САП;
• картонки — назва для протестів проти знищення антикорупційних органів;
• кілл-зона — зона ураження на лінії фронту;
• don’t push the horses — фраза боксера Олександра Усика.

Цього року словник також виділив антислово, ним стала фраза «прийду за кожним» генпрокурора Руслана Кравченка. Нагадаємо, у грудні посадовець у своїх соцмережах підтвердив, що не планує залишати посаду, та написав цю фразу.

Чи буде зустріч?

Попри всі наполягання Дональда Трампа, Москва досі відкрито не погодилася на прямі переговори між Зеленським та Путіним. Насправді презирство Путіна до українського президента є настільки глибоким, що він навіть не називає його імені, зазначає The New York Times. Чи можливі переговори за такої ситуації — велике питання. Росія всіляко уникає прямої відповіді: про можливу зустріч двох президентів майже не говорять ані чиновники, ані державні медіа.

Як вказує NYT, Путін чітко дав зрозуміти, що не вважає Україну «життєздатною державою». Відповідно Зеленського, як українського президента, він не сприймає за гідного співрозмовника. Навіть міністр зовнішніх справ РФ Сєрґєй Лавров, посилаючись на президента України, зневажливо використовує фрази на кшталт «цей персонаж» та «ця людина». У коментарях, які наводить NYT, російський чиновник Канстантін Затулін саму лише зустріч Путіна із Зеленським називає «компромісом» з боку РФ. Як пишуть оглядачі NYT, Путін може використати невизначеність у переговорах для затягування часу.

Російські вимоги не зменшуються

До того ж немає ознак, що РФ послабила свої вимоги до України, які озвучувала в червні під час переговорів між українською та російською делегаціями, пише The Washington Post. Серед них: здача Україною частини своєї території РФ, навіть тієї, яку війська Москви не контролюють; міжнародне визнання належності окупованих регіонів до Росії; нейтральний статус України та заборона вступу до союзів; обмеження української армії. Крім того, РФ вимагає зняття західних санкцій.

На переговорах із Трампом президент України та лідери низки європейських держав обговорювали можливі гарантії безпеки: розміщення європейських військ в Україні, надання їм американської підтримки з повітря тощо. За словами Білого дому, Москва погоджується на гарантії безпеки лише за умови, що вони не передбачають вступу України до НАТО. Втім, заяви самого Кремля неодноразово це спростовували. РФ чітко виступає проти залучення будь-яких іноземних військ на боці українців.

Водночас українські військові не вважають можливі поступки Росії розумним кроком. Втрата українцями фортифікованих позицій у Донецькій області лише відкрила б РФ нові напрямки для наступу: на Харків, Дніпро і Запоріжжя, які не є добре укріпленими. «Це була б величезна та жахлива втрата позицій», — каже про можливе передання російським силам решти Донеччини український командир батальйону Денис Брижатий у коментарі для The Guardian. Інші українські військові вважають дипломатичні переговори звичайним відволікаючим фактором. «Який сенс віддавати Донеччину Росії?», — каже вояк з позивним Оптімус. «Після всіх жертв, які ми принесли, людей, яких ми втратили? Якби ми збиралися це зробити, ми могли б зробити це на самому початку війни».

Європа не вірить у мирні переговори

Лідери європейських держав не вважають, що перемовини з Владіміром Путіним до чогось призведуть, але підігрують Дональду Трампу, щоб наочно продемонструвати російський блеф. Про це пише Politico. На думку європейців, це виграшна стратегія: якщо вдасться досягти мирної угоди — це добре, але основний план полягає в тому, щоб вивести російський обман на чисту воду.

«Чи думаю я, що президент Путін хоче миру? Відповідь — ні», — каже про перемовини президент Франції Емманюель Макрон, який раніше неодноразово контактував з російським президентом, намагаючись попередити війну проти України.

На думку п’яти неназваних дипломатів, які коментували ситуація для Politico, європейські лідери вкрай скептично ставляться до можливості Кремля вести переговори, але мають оптимізм щодо того, чи каратиме Вашингтон Росію, якщо побачить, що Путін є головною перепоною до миру. 

«Костюм», лист і карта

Перед загальною зустріччю Трампа з європейськими лідерами відбулися особисті переговори між американським та українським президентами. Вони почалися з помітно вищої ноти порівняно з минулою зустріччю в Білому домі. Цього разу Дональд Трамп похвалив одяг Зеленського — чорні жакет та сорочка, що нагадували класичний костюм. Отримав комплімент Зеленський і від репортера Браяна Гленна, якого The Guardian називає «протрампівським» і який минулого разу публічно критикував президента. Коли Трамп звернув увагу на те, що це той самий журналіст, який раніше атакував одяг українського лідера, Зеленський віджартувався: «Я переодягся, а ви — ні», звертаючись до репортера.

Жарти та сміх неодноразово лунали під час публічної частини зустрічі. Наприклад, перед початком спільного раунду з європейцями Зеленський згадав про карту бойових дій в Україні, яка стояла в Овальному кабінеті під час розмови: «Дякую за карту, до речі. Вона була чудова. Я думаю, як би забрати її собі», — сказав український президент, викликавши сміх Дональда Трампа. Не лише гумор покращував атмосферу. На початку зустрічі Зеленський подякував дружині Трампа за переданий Путіну лист із проханням повернути українських дітей. Президент України натомість вручив листа від Олени Зеленської для Меланії Трамп: «Це не для вас, це для вашої дружини», — сказав він Трампу, що, судячи з широкої усмішки, дуже сподобалося американському лідеру.

Команда «Європа»

Так делегацію зі Старого континенту під час розмови з Трампом назвав президент Фінляндії Александр Стубб. На відміну від зустрічей, які відбувалися протягом останніх шести місяців, на цей саміт прибула ціла команда європейських лідерів. Там був не лише Зеленський, але й канцлер Німеччини Мерц, президент Франції Макрон, президент Фінляндії Стубб, прем’єр Великої Британії Стармер, прем’єр-міністерка Італії Мелоні, а також генсек НАТО Рютте і президентка Єврокомісії фон дер Ляєн. «Я справді дуже, дуже вдячний усім їм за те, що вони так швидко організували цю поїздку до Вашингтона», — сказав Зеленський про європейських союзників.

Разом вони обсипали Дональда Трампа компліментами за його зусилля з урегулювання війни, але водночас просували свої ключові позиції: необхідність укладення перемир’я перед переговорами, важливість надання Україні гарантій безпеки та потребу повернення викрадених Росією українських дітей. Як зазначає NYT, на саміті Трампа з Путіним американський президент фактично прийняв позицію російського — почав стверджувати, що перемир’я не є потрібним для остаточного припинення війни. Та й жодних гарантій безпеки Україні він раніше не збирався надавати — хіба лише коштом європейців.

Тож на саміті у Вашингтоні європейські лідери вирішили просувати кожну важливу позицію, з якою Трамп не погоджується, спільними зусиллями — і в супроводі компліментів. Більшість наголошувала на тому, якого величезного прогресу у врегулюванні війни досяг Дональд Трамп, після чого говорили про важливість гарантій безпеки. Окремо згадували й сильні сторони України — так, Джорджа Мелоні говорила про зупинку російського наступу в зоні бойових дій завдяки сміливості українців.

Натомість Урсула фон дер Ляєн почала зі згадки про «найбільшу торговельну угоду в історії», яку уклали ЄС та США, після чого перейшла до важливості гарантій безпеки — «на кшталт 5 статті НАТО» [про колективну оборону, відповідно до якої напад на одного члена альянсу означає напад на всіх – ред.]. Також окремо президентка виконавчої гілки влади ЄС наголосила на потребі повернення українських дітей, зауваживши, що для неї це важливо як для матері та бабусі. На тлі цього м’якого тиску Трамп всіляко намагався не погодитися з потребою попереднього припинення вогню, але прямо заперечувати європейські вимоги також не став. Хоч ніякої конкретики досягти не вдалося, але й скандалу чи повного розриву відносин вдалося уникнути.

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: колаж НЗЛ

Що передувало?

У п’ятницю, 15 серпня, на Алясці відбувся саміт американського та російського президентів. Остаточної угоди на зустрічі не досягли, але за її результатами Дональд Трамп заявив, що війна в Україні має завершитися «обміном територіями». Водночас він відмовився від вимоги оголосити перемир’я перед безпосередніми мирними переговорами — на цьому раніше наполягали лідери країн Європи, зокрема й Україна. Цікаво, що до зустрічі з Путіним цю вимогу підтримував і сам Трамп.

Після саміту Трампа і Путіна лідери низки країн ЄС та України разом узгодили свою позицію. Як зазначає The New York Times, європейці, зокрема й українці, озвучили такі червоні лінії: оголошення перемир’я перед проведенням переговорів щодо територій; відмову від передачі РФ територій, які та не окуповує; відмова від юридичного визнання російської окупації, бо це порушення міжнародного законодавства; гарантії безпеки для України. Настав час особистої зустрічі.

Про що говорили на саміті?

Жодної остаточної угоди у Вашингтоні не досягли. Але під час брифінгу, який відбувся після зустрічі, Володимир Зеленський повідомив, що під час дискусії про гарантії безпеки йшлося про закупівлю Україною американської зброї на 90 млрд доларів США через європейських партнерів, а також про закупівлю Штатами українських дронів. Також президент України сказав, що Трамп погодився взяти участь у підготовці обміну «всіх на всіх», зокрема й політв’язнями.

Більшість перемовин між лідерами відбувалася у закритому режимі, без доступу журналістів. Під час відкритої частини натомість фокус тримався на трьох позиціях: європейські лідери, зокрема й президент України, говорили про важливість досягнення перемир’я; про необхідність надання Україні гарантій безпеки «в стилі 5 статті НАТО» та про повернення викрадених Росією українських дітей. Дональд Трамп скептично поставився до питання перемир’я, декілька разів зазначивши, що припиняти вогонь перед остаточним миром необов’язково. Натомість стосовно гарантій безпеки, американський президент запевнив, що США допоможуть Україні та європейцям.

Ще одним рішенням саміту стала згода учасників на організацію прямої зустрічі між Зеленським і Путіним, а також подальшої тристоронньої — за участю президентів України, Росії та США. Саме для можливих переговорів із Путіним залишили розмови щодо території, на Вашингтонському саміті публічно про конкретику щодо «обміну територіями» не домовлялися. Як зазначили учасники саміту, а також оглядачі західних медіа, зустріч минула загалом успішно. Втім, як вказують у своєму аналізі саміту The Guardian, попри загальну згоду між лідерами, жодної конкретики не було оприлюднено.

Європейці намагаються достукатися до Трампа

У середу, 13 серпня, — за два дні до переговорів — лідери низки країн ЄС та України зібралися для спільного дзвінка з представниками влади США. Президент Зеленський навіть приїхав для цього до Німеччини. Під час дзвінка європейці сподівалися переконати Трампа не укладати мирної угоди з Путіним за спиною українців та ЄС, пише The New York Times. Для більшого впливу на розмову запросили європейських політиків, які мають добрі стосунки з американським президентом, наприклад прем’єрку Італії Джорджу Мелоні, лідерів Польщі, Фінляндії, а також генсека НАТО Марка Рютте.

Європейські політики відмовляються розглядати перегляд кордонів перед укладанням перемир’я. До того ж вони не хочуть вести переговори про передачу Росії частини українських земель, які РФ навіть не контролює. Як зазначають в NYT, європейські лідери стурбовані тим, що мир на поганих умовах може заохотити Путіна продовжувати наступ на Європу, наприклад, відправивши війська проти Литви.

Понад усе європейці бояться, що Путін скористається зустріччю, щоб укласти з американським президентом мирну угоду, яку Україна не зможе прийняти. Це може призвести до того, що Трамп повернеться проти Зеленського. У такій ситуації Європа продовжить підтримувати Україну, але це завдання буде складнішим. Як зазначила редакторка відділу міжнародних справ німецького видання Die Zeit Анна Зауербай, європейські лідери «можуть сподіватися та молитися» і продовжувати лестити Трампу, щоб переконати його. «Але це майже все, що в них є».

«Пахне Ялтинською конференцією 1945 року»

Так про відсутність України та ЄС на переговорах між Трампом і Путіним висловився старший директор Євразійського центру Атлантичної ради та колишній посол США в Україні Джон Гербст, зазначають в The Guardian. Під час тієї історичної конференції США, СРСР та Велика Британія вирішили долю половини Європи після Другої світової війни без урахування думки країн, яких це стосувалося. Саме тому Європа та Україна намагаються давати відсіч. Перед переговорами президент Зеленський заявив, що Україна не передасть Росії території, які та може використати для нового наступу, спростувавши позицію Трампа про те, що на переговорах домовляться про «обмін територіями».

Тим часом РФ заявила, що її умови щодо укладення перемир’я не змінилися від минулого року. Тоді Путін закликав вивести українські війська з територій, які Росія оголосила своїми (Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська області), визнати їх російськими та офіційно відмовитися від руху до НАТО. І все це — лише для того, щоб ухвалити припинення вогню і почати мирні переговори, а не завершити війну як таку.

«Росія зараз готується до масштабного наступу»

Як зазначає у своєму аналізі ситуації The Guardian, Путін спробує досягти з Трампом мирної угоди, яку потім представлять ЄС та Україні як доконаний факт. Керівництво США вже робить заяви, щоб зменшити очікування щодо переговорів, зазначаючи, що американський президент намагається вислухати та зрозуміти позицію російського колеги. 

Водночас зустріч між двома президентами відбуватиметься віч-на-віч, без сторонніх людей. Під час минулої такої зустрічі Трампа і Путіна, яка відбулася у 2018 році у Фінляндії, президенти ухвалили угоду. США отримували доступ до працівників російського ГРУ, яких звинувачують у впливі на американські вибори, а РФ натомість — до американців, відповідальних за просування закону Магнітського, в якому є перелік російських чиновників, причетних до шахрайств і порушень прав людини. 

Ця угода не була втілена в реальність. «Трамп не до кінця зрозумів, що Путін йому сказав», — прокоментувала тоді ексрадниця американського президента Фіона Гілл. Цього разу все може відбутися так само. Високі очікування американського президента від саміту в Алясці можуть ґрунтуватися на непорозумінні, що виникло після зустрічі Стіва Віткоффа з Путіним, зазначають оглядачі The Washington Post. «Можливо, це стратегічна невизначеність з боку Трампа, або, можливо, це помилка. Але ніхто не пропонує те, що він [Трамп — ред.] каже, принаймні наскільки нам відомо», — сказала у коментарі The Washington Post неназвана особа, обізнана з ходом організації переговорів. За її словами, «ніхто не розуміє, що відбувається», адже Росія готується до масштабного наступу і не схоже, що збирається закінчити війну.

Що відбувається?

Від часу свого повернення на посаду президента Дональд Трамп намагається знайти підходи до Владіміра Путіна, бажаючи завершити війну РФ проти України. Для цього американський президент спершу намагався йти на поступки Москві та навіть тиснути на Україну. У відповідь російський диктатор лише затягував час та відмовлявся від будь-яких кроків назустріч.

Тоді Дональд Трамп, заявивши, що розчарований, поставив Росії ультиматум: або вона погоджується на припинення вогню протягом 50 днів, або будуть наслідки. Про які саме наслідки говорив Трамп — незрозуміло, але оглядачі заявляли про масштабні санкції проти РФ. Незадовго до завершення цього терміну до Кремля полетів представник США Стів Віткофф. Після цього здійнялася ціла лавина заяв від Вашингтона, Москви, Києва та європейських столиць.

Якими можуть бути переговори?

Після зустрічі Віткоффа з російським президентом почалися розмови про прямі переговори між Путіним, Трампом та Зеленським. Кремль швидко оголосив, що не погоджується на зустріч з українським президентом, але готовий переговорити з Трампом. Сам американський президент заперечив повідомлення про те, що Путін отримає доступ до нього лише за умови згоди на зустріч із Зеленським.

Тоді почалися з’являтися повідомлення про те, що саміт США-РФ може відбутися на Алясці 15 серпня. Як зазначає The New York Times, сам факт зустрічі з президентом Трампом є дипломатичною перемогою Кремля, адже протягом кількох років російське керівництво було ізольоване від лідерів Заходу. Ба більше, з’явилася інформація про можливі теми переговорів: Трамп заявив, що «відбудеться певний обмін територіями» між РФ та Україною. Уточнень щодо того, про які території йдеться, він не надавав.

Чи бере в цьому участь Україна?

Президент Зеленський майже одразу після заяв керівництва США відкинув ідею здачі територій РФ. Відбулося це в суботу. Того ж дня неподалік Лондона відбулася зустріч високопосадовців з України, ЄС та США. Як зазначають у The New York Times, європейці намагалися з’ясувати, що саме обговорював Стів Віткофф з Путіним під час візиту до Москви. Як видається, РФ вимагає визнання російського контролю над окупованими територіями України, а в обмін готова погодитися на припинення вогню.

Після цього у неділю лідери семи європейських країн оприлюднили спільну заяву, в якій оголосили, що «шлях до миру в Україні не може бути визначений без України». Позиція Європи та України полягає в тому, що переговори можуть розпочатися лише після оголошення перемир’я, а не навпаки. Україна наголошує, що готова до припинення вогню, демонструючи свої мирні наміри для американської адміністрації, вказують в NYT. До того ж Україна і ЄС заперечують можливість зміни кордонів, тобто виступають проти обміну територіями.

Що про переговори кажуть на Заході?

Наразі кожна зі сторін намагається досягти своїх цілей, часто без огляду на інших. Адміністрація Трампа понад усе прагне досягти миру між Україною та Росією — виконання цього було однією з передвиборчих обіцянок американського президента, вказує NYT. РФ вкотре намагається домогтися повної капітуляції України на переговорах в обхід самої України та ЄС. «Трамп — нерозумно — намагається укласти мирну угоду, тоді як Путін — як завжди — намагається нав’язати йому “угоду”, яка вимагає капітуляції України», — прокоментував події колишній британський військовий аташе у Москві Джон Форман. 

Україна та ЄС натомість намагаються домогтися включення України до переговорів та врахування європейської позиції про те, що переговорам має передувати припинення вогню, пишуть в The Guardian. «Найнадійнішою гарантією безпеки була б відсутність обмежень щодо Українських збройних сил та підтримки України третіми країнами», — сказав у коментарі для Reuters неназваний посадовець Єврокомісії.