Зеленський

Видання назвало Президента України «джокером у колоді». Також Politico згадало про сутичку Зеленського з Трампом в Овальному кабінеті, прийняття закону про ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та САП та подальше скасування цих положень в законодавстві України.

Трамп та Путін. Очолив цей рейтинг Президент США. Видання зазначає, що цього року «ніхто не мав більшого впливу» в Європі чи на неї, ніж Трамп. 

Президент Росії у цьому списку зайняв п’яте місце. Politico назвало його «провокатором».

Хто ще увійшов? Зокрема до списку також потрапили, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан, висока представниця ЄС Кая Каллас, президент Польщі Кароль Навроцький та інші.

Фото: ОП

Також Зеленський додав, що українці з європейцями допрацюють свій план і відправлять його американцям.

Обмін територіями. За словами Президента, є пропозиція від партнерів обміняти Запорізьку АЕС та частину тимчасово окупованих територій України на підконтрольні території Донецької області.

Зустріч у Лондоні. 8 грудня Зеленський поспілкувався з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, Президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. 

Вони узгодили спільну позицію щодо важливості гарантій безпеки, реконструкції, а також обговорили оборонну підтримку України та спільну дипломатичну роботу з американською стороною.

Нагадаємо. 8 грудня секретар РНБО Рустем Умєров розповів про переговори української делегації у США. За його словами, головним завданням було отримати інформацію про зустріч американців із росіянами та драфти актуальних пропозицій.

Контекст. 30 листопада в Маямі пройшла зустріч української та американської делегацій щодо мирного врегулювання російсько-української війни. За словами секретаря РНБО Рустема Умєрова, перемовини пройшли успішно.

25 листопада Bloomberg опублікувало запис телефонних розмов між спецпосланцем США Стівом Віткоффом та російським радником Юрієм Ушаковим. Під час розмови американський політик радив помічнику Путіна, як говорити з Трампом про «мирну угоду» між РФ та Україною.

23 листопада у Женеві відбулася зустріч представників України, країн Європи та США, де обговорили американський мирний план, а також українські та європейські пропозиції.

Україна та США опублікували спільну заяву після зустрічі в Женеві. У результаті консультацій підготовлено оновлену та доопрацьовану угоду мирного врегулювання. Остаточні рішення ухвалюватимуть президенти обох країн. 

20 листопада Офіс Президента повідомив, що Зеленський отримав від американської сторони проєкт мирного плану. Видання Axios пише, що він складається з 28 пунктів. 

Згодом у вечірньому зверненні президент наголосив, що Україна готова до «чіткої та чесної роботи» над досягненням миру. Водночас він зазначив, що окреслив американській стороні ключові принципи України.

Фото: Офіс Президента

Чи буде зустріч?

Попри всі наполягання Дональда Трампа, Москва досі відкрито не погодилася на прямі переговори між Зеленським та Путіним. Насправді презирство Путіна до українського президента є настільки глибоким, що він навіть не називає його імені, зазначає The New York Times. Чи можливі переговори за такої ситуації — велике питання. Росія всіляко уникає прямої відповіді: про можливу зустріч двох президентів майже не говорять ані чиновники, ані державні медіа.

Як вказує NYT, Путін чітко дав зрозуміти, що не вважає Україну «життєздатною державою». Відповідно Зеленського, як українського президента, він не сприймає за гідного співрозмовника. Навіть міністр зовнішніх справ РФ Сєрґєй Лавров, посилаючись на президента України, зневажливо використовує фрази на кшталт «цей персонаж» та «ця людина». У коментарях, які наводить NYT, російський чиновник Канстантін Затулін саму лише зустріч Путіна із Зеленським називає «компромісом» з боку РФ. Як пишуть оглядачі NYT, Путін може використати невизначеність у переговорах для затягування часу.

Російські вимоги не зменшуються

До того ж немає ознак, що РФ послабила свої вимоги до України, які озвучувала в червні під час переговорів між українською та російською делегаціями, пише The Washington Post. Серед них: здача Україною частини своєї території РФ, навіть тієї, яку війська Москви не контролюють; міжнародне визнання належності окупованих регіонів до Росії; нейтральний статус України та заборона вступу до союзів; обмеження української армії. Крім того, РФ вимагає зняття західних санкцій.

На переговорах із Трампом президент України та лідери низки європейських держав обговорювали можливі гарантії безпеки: розміщення європейських військ в Україні, надання їм американської підтримки з повітря тощо. За словами Білого дому, Москва погоджується на гарантії безпеки лише за умови, що вони не передбачають вступу України до НАТО. Втім, заяви самого Кремля неодноразово це спростовували. РФ чітко виступає проти залучення будь-яких іноземних військ на боці українців.

Водночас українські військові не вважають можливі поступки Росії розумним кроком. Втрата українцями фортифікованих позицій у Донецькій області лише відкрила б РФ нові напрямки для наступу: на Харків, Дніпро і Запоріжжя, які не є добре укріпленими. «Це була б величезна та жахлива втрата позицій», — каже про можливе передання російським силам решти Донеччини український командир батальйону Денис Брижатий у коментарі для The Guardian. Інші українські військові вважають дипломатичні переговори звичайним відволікаючим фактором. «Який сенс віддавати Донеччину Росії?», — каже вояк з позивним Оптімус. «Після всіх жертв, які ми принесли, людей, яких ми втратили? Якби ми збиралися це зробити, ми могли б зробити це на самому початку війни».

Європа не вірить у мирні переговори

Лідери європейських держав не вважають, що перемовини з Владіміром Путіним до чогось призведуть, але підігрують Дональду Трампу, щоб наочно продемонструвати російський блеф. Про це пише Politico. На думку європейців, це виграшна стратегія: якщо вдасться досягти мирної угоди — це добре, але основний план полягає в тому, щоб вивести російський обман на чисту воду.

«Чи думаю я, що президент Путін хоче миру? Відповідь — ні», — каже про перемовини президент Франції Емманюель Макрон, який раніше неодноразово контактував з російським президентом, намагаючись попередити війну проти України.

На думку п’яти неназваних дипломатів, які коментували ситуація для Politico, європейські лідери вкрай скептично ставляться до можливості Кремля вести переговори, але мають оптимізм щодо того, чи каратиме Вашингтон Росію, якщо побачить, що Путін є головною перепоною до миру. 

«Костюм», лист і карта

Перед загальною зустріччю Трампа з європейськими лідерами відбулися особисті переговори між американським та українським президентами. Вони почалися з помітно вищої ноти порівняно з минулою зустріччю в Білому домі. Цього разу Дональд Трамп похвалив одяг Зеленського — чорні жакет та сорочка, що нагадували класичний костюм. Отримав комплімент Зеленський і від репортера Браяна Гленна, якого The Guardian називає «протрампівським» і який минулого разу публічно критикував президента. Коли Трамп звернув увагу на те, що це той самий журналіст, який раніше атакував одяг українського лідера, Зеленський віджартувався: «Я переодягся, а ви — ні», звертаючись до репортера.

Жарти та сміх неодноразово лунали під час публічної частини зустрічі. Наприклад, перед початком спільного раунду з європейцями Зеленський згадав про карту бойових дій в Україні, яка стояла в Овальному кабінеті під час розмови: «Дякую за карту, до речі. Вона була чудова. Я думаю, як би забрати її собі», — сказав український президент, викликавши сміх Дональда Трампа. Не лише гумор покращував атмосферу. На початку зустрічі Зеленський подякував дружині Трампа за переданий Путіну лист із проханням повернути українських дітей. Президент України натомість вручив листа від Олени Зеленської для Меланії Трамп: «Це не для вас, це для вашої дружини», — сказав він Трампу, що, судячи з широкої усмішки, дуже сподобалося американському лідеру.

Команда «Європа»

Так делегацію зі Старого континенту під час розмови з Трампом назвав президент Фінляндії Александр Стубб. На відміну від зустрічей, які відбувалися протягом останніх шести місяців, на цей саміт прибула ціла команда європейських лідерів. Там був не лише Зеленський, але й канцлер Німеччини Мерц, президент Франції Макрон, президент Фінляндії Стубб, прем’єр Великої Британії Стармер, прем’єр-міністерка Італії Мелоні, а також генсек НАТО Рютте і президентка Єврокомісії фон дер Ляєн. «Я справді дуже, дуже вдячний усім їм за те, що вони так швидко організували цю поїздку до Вашингтона», — сказав Зеленський про європейських союзників.

Разом вони обсипали Дональда Трампа компліментами за його зусилля з урегулювання війни, але водночас просували свої ключові позиції: необхідність укладення перемир’я перед переговорами, важливість надання Україні гарантій безпеки та потребу повернення викрадених Росією українських дітей. Як зазначає NYT, на саміті Трампа з Путіним американський президент фактично прийняв позицію російського — почав стверджувати, що перемир’я не є потрібним для остаточного припинення війни. Та й жодних гарантій безпеки Україні він раніше не збирався надавати — хіба лише коштом європейців.

Тож на саміті у Вашингтоні європейські лідери вирішили просувати кожну важливу позицію, з якою Трамп не погоджується, спільними зусиллями — і в супроводі компліментів. Більшість наголошувала на тому, якого величезного прогресу у врегулюванні війни досяг Дональд Трамп, після чого говорили про важливість гарантій безпеки. Окремо згадували й сильні сторони України — так, Джорджа Мелоні говорила про зупинку російського наступу в зоні бойових дій завдяки сміливості українців.

Натомість Урсула фон дер Ляєн почала зі згадки про «найбільшу торговельну угоду в історії», яку уклали ЄС та США, після чого перейшла до важливості гарантій безпеки — «на кшталт 5 статті НАТО» [про колективну оборону, відповідно до якої напад на одного члена альянсу означає напад на всіх – ред.]. Також окремо президентка виконавчої гілки влади ЄС наголосила на потребі повернення українських дітей, зауваживши, що для неї це важливо як для матері та бабусі. На тлі цього м’якого тиску Трамп всіляко намагався не погодитися з потребою попереднього припинення вогню, але прямо заперечувати європейські вимоги також не став. Хоч ніякої конкретики досягти не вдалося, але й скандалу чи повного розриву відносин вдалося уникнути.

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: колаж НЗЛ

Що передувало?

У п’ятницю, 15 серпня, на Алясці відбувся саміт американського та російського президентів. Остаточної угоди на зустрічі не досягли, але за її результатами Дональд Трамп заявив, що війна в Україні має завершитися «обміном територіями». Водночас він відмовився від вимоги оголосити перемир’я перед безпосередніми мирними переговорами — на цьому раніше наполягали лідери країн Європи, зокрема й Україна. Цікаво, що до зустрічі з Путіним цю вимогу підтримував і сам Трамп.

Після саміту Трампа і Путіна лідери низки країн ЄС та України разом узгодили свою позицію. Як зазначає The New York Times, європейці, зокрема й українці, озвучили такі червоні лінії: оголошення перемир’я перед проведенням переговорів щодо територій; відмову від передачі РФ територій, які та не окуповує; відмова від юридичного визнання російської окупації, бо це порушення міжнародного законодавства; гарантії безпеки для України. Настав час особистої зустрічі.

Про що говорили на саміті?

Жодної остаточної угоди у Вашингтоні не досягли. Але під час брифінгу, який відбувся після зустрічі, Володимир Зеленський повідомив, що під час дискусії про гарантії безпеки йшлося про закупівлю Україною американської зброї на 90 млрд доларів США через європейських партнерів, а також про закупівлю Штатами українських дронів. Також президент України сказав, що Трамп погодився взяти участь у підготовці обміну «всіх на всіх», зокрема й політв’язнями.

Більшість перемовин між лідерами відбувалася у закритому режимі, без доступу журналістів. Під час відкритої частини натомість фокус тримався на трьох позиціях: європейські лідери, зокрема й президент України, говорили про важливість досягнення перемир’я; про необхідність надання Україні гарантій безпеки «в стилі 5 статті НАТО» та про повернення викрадених Росією українських дітей. Дональд Трамп скептично поставився до питання перемир’я, декілька разів зазначивши, що припиняти вогонь перед остаточним миром необов’язково. Натомість стосовно гарантій безпеки, американський президент запевнив, що США допоможуть Україні та європейцям.

Ще одним рішенням саміту стала згода учасників на організацію прямої зустрічі між Зеленським і Путіним, а також подальшої тристоронньої — за участю президентів України, Росії та США. Саме для можливих переговорів із Путіним залишили розмови щодо території, на Вашингтонському саміті публічно про конкретику щодо «обміну територіями» не домовлялися. Як зазначили учасники саміту, а також оглядачі західних медіа, зустріч минула загалом успішно. Втім, як вказують у своєму аналізі саміту The Guardian, попри загальну згоду між лідерами, жодної конкретики не було оприлюднено.

Гроші на оборону Європи

Союзники НАТО погодилися наростити свої витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року. З них 3,5% планують спрямувати на військові потреби: утримання солдатів, закупівлю і ремонт зброї, техніки та боєприпасів — раніше на це витрачали лише 2% ВВП. Решта 1,5% — на «суміжні з військом» сфери: інфраструктуру доріг і мостів, невідкладну меддопомогу, кібербезпеку та громадянську стійкість.

Підвищення витрат Європи на військо — одна з давніх цілей Дональда Трампа. Він та його команда, зокрема віцепрезидент Джей Ді Венс і міністр оборони Піт Геґсет, неодноразово називали європейських союзників «дармоїдами», на яких США витрачають занадто багато ресурсів.

Оглядачі The New York Times зазначають, що не всі європейські країни готові витрачати більше на оборону. Зокрема, уряди Іспанії, Словаччини та Бельгії стверджували, що не зможуть збільшити військовий бюджет до 5%. Попри це, за розрахунками аналітичного центру Королівського інституту об’єднаних служб, витрати НАТО на оборону в Європі та Канаді зростуть із 500 млн доларів США до 1,1 трлн доларів США у 2035 році. Це фактично зрівняє сукупні витрати на оборону країн-членів НАТО із бюджетом Пентагону.

Умиротворення Трампа

Колишня директорка Ради національної безпеки США з питань Європи Торрі Тауссіг зазначає, що на саміті оминали всі найбільші міжнародні виклики. Лідери не говорили нічого суттєвого ні про Україну, ні про спільну політику Заходу щодо Росії, ні про зростання загрози від Китаю. Все було зроблено так, щоб Дональд Трамп залишився задоволеним: від похвали на його адресу з боку генсека НАТО до прийому в короля Нідерландів, вказує редактор The Guardian Ден Саббаг.

Вочевидь, європейські члени Альянсу намагаються виграти час, утримуючи США в статусі близького союзника, вказує директор із зовнішньої та оборонної політики Американського інституту підприємництва Корі Шейк.

Зустріч Зеленського і Трампа

На саміті в Гаазі Президент Володимир Зеленський зустрівся з Дональдом Трампом. Зустріч між двома лідерами планувалася ще під час саміту G7, що відбувся минулого тижня, але тоді американський президент покинув його достроково, тож її скасували.

За словами Зеленського, президенти обговорили закупівлю американських систем ППО та можливе спільне виробництво дронів. Водночас український президент намагався розповісти Трампу про ситуацію на фронті, а також про деталі переговорів з РФ у Стамбулі. Не оминув Володимир Зеленський і питання війни на Близькому Сході, привітавши президента США з успішною операцією з ураження ядерних об’єктів Ірану.

Як вказує Financial Times, ставлення Трампа до Зеленського помітно змінилося: про зустріч в Гаазі американський лідер сказав, що «приємніше й бути не могло». Щодо самого українського президента Трамп зазначив: «Він веде хоробру битву. Це важка битва». Але жодної конкретики щодо можливої співпраці чи закупівлі Україною систем ППО Patriot Трамп не надав.

Що трапилося?

Гео Лерос на засіданні Верховної Ради 1 вересня розкритикував Володимира Зеленського, звинуватив його у порушенні своїх обіцянок, а керівника Офісу президента Андрія Єрмака — у зловживанні владою і роботі на спецслужби Росії. Але доказів не навів. Реакція не забарилася. Того ж таки 1 вересня пропрезидентська фракція «Слуга народу» виключила депутата Гео Лероса зі своїх лав.

Хто такий Гео Лерос?

Йому — 31 рік. Він народився у Києві, закінчив факультет міжнародного права в Академії адвокатури України. Заснував арт-проєкт Art United Us і громадську організацію «Сіті-Арт». У межах цих активностей створив близько 70 муралів в Україні.

Працював радником Міністра інформаційної політики України та радником Київського міського голови з питань культури на громадських засадах. Автор документального фільму про реформу поліції. Був куратором проєкту «More than us» від Міністерства інформаційної політики, у межах якого закордонні митці малювали 8 муралів на станції метро Осокорки, що у Києві.

Гео Лерос — автор першої української книжки про вуличне мистецтво Kyiv Street Art. Режисер короткометражного фільму «A lifetime older», який заснований на реальних подіях. У стрічці йдеться про героя АТО, вчителя-медика. За цей фільм отримав премію «Best short film» Міжнародного фестивалю у Калькутті. Режисує кліпи для українських артистів.

«Плівки Єрмака»

29 березня цього року Гео Лерос опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці відео, а яких брат глави Офісу Президента Андрія Єрмака — Денис Єрмак — говорить про працевлаштування різних людей на державні посади Опубліковані відео знімали 20 серпня, 16 і 23 вересня, 3 жовтня 2019 року. У розмовах йдеться про посади на Київській митниці, у Міністерстві інфраструктури, в Укрзалізниці. Наприклад, на одному записі людина претендує на посаду заступника міністра інфраструктури і хоче курувати Укрзалізницю. Ці «побажання» висловлюють Денисові Єрмаку.

Після публікації відео правоохоронці відкрили одразу п’ять кримінальних справ. Три відкриті через оприлюднення відео, ще одна — розслідує законність запису. Лише одна справа стосується корупції, яка зображена на відео. Про це розповіла юридична компанія, що захищає депутата, який опублікував записи. 

Гео Лерос обіймав посаду позаштатного радника Президента Володимира Зеленського. Його звільнили 20 березня 2020 року. Також Лерос виступив проти ініціативи глави Офісу Президента Андрія Єрмака щодо створення консультативної ради у Мінську за участі представників ОРДЛО.

Нагадаємо, що ми неодноразово писали про оприлюднення плівок Єрмака, на яких брат глави Офісу Президента торгує державними посадами:

• «Плівки Єрмака»: близько 100 тисяч доларів зібрали «кандидати» для брата глави ОП
• «Плівки Єрмака»: після публікації відео відкрили 5 справ, лише одна — за корупцію
• Плівки Єрмака: «Слуги народу» хочуть зустрітися із Зеленським

Президент під час пресконференції зазначив, що «для мене це порожня справа. Я знаю, хто проводив ці записи, я знаю для чого. Знаю, хто хотів шантажувати цими записами мене особисто, щоб я зняв Єрмака. Я знаю, хто це зробив. Не готовий зараз говорити, тому що йде слідство. Але як би там слідство не закінчилося, у мене є повна відповідь».

28 серпня Гео Лерос заявив, що йому спалили авто. Він пообіцяв знайти винуватця. Після свого виключення з пропрезидентської франкції Лерос сказав, що не бачить себе у жодній іншій фракції, водночас буде продовжувати боротися проти режиму Зеленського.

Лерос — хабарник?

2 серпня Президент під час спілкування з пресою на Харківщині прокоментував заяву Гео Лероса про виключення останнього з фракції монобільшості. Лерос повідомляв, що був виключений нібито за вказівкою президента. Зеленський сказав: «У мене немає ніяких наказів, у мене немає реакції на хабарників і зрадників цієї країни й мені все одно, з якої вони партії».

Лероса така заява обурила, на своїй сторінці у Фейсбуці він написав, що «ніколи не був чиновником» та хабарів йому не давали. Тому Лерос вирішив направити заяву про злочин, щоб Зеленський розказав слідчим, де й у кого Лерос взяв хабар.

1 вересня — старт нового політичного сезону

З початком осені у народних депутатів закінчилися відпустки і вони повернулися під купол парламенту для участі у засіданнях Верховної Ради. Нагадаємо, що раніше депутати, особливо пропрезидентської фракції, хвалилися, що працюють у турборежимі.

Комітет виборців з’ясував, що за рік такого «турборежиму» Рада ухвалила менше законів, ніж попередники. У перший рік роботи народні депутати IX скликання ухвалили 264 закони, а депутати VIII скликання — 330. Таким чином продуктивність депутатів попереднього скликання є вищою.

Топ фейків і маніпуляцій першого року парламенту 9-го скликання від Vox Check

Упродовж сесійного року аналітична платформа VoxCheck моніторила виступи народних депутатів з трибуни Верховної Ради та на телебаченні.

Провідними темами маніпуляцій стали медична реформа, зміни в банківській системі, співпраця з МВФ, комунальні тарифи, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Найбільш продуктивною для маніпуляцій аналітики назвали тему коронавірусу. Фейки поширювали депутатки Ольга Василевська-Смаглюк, Єлізавета Богуцька (обидві — з фракції «Слуга народу»), депутати Сергій Шахов (група «Довіра»), Вадим Новинський (позафракційний), Ренат Кузьмін, Олег Волошин (обидва — ОПЗЖ).

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: ua-rating.com

Детальніше. Згідно із законом  №2285-д про державне регулювання грального бізнесу, в Україні можна організовувати та проводити:

• азартні ігри у гральних закладах казино;
• азартні ігри казино в інтернеті;
• букмекерську діяльність у букмекерських пунктах і в інтернеті;
• азартні ігри у залах ігрових автоматів;
• азартні ігри у покер в інтернеті.

Зали гральних автоматів можна розміщувати у готелях з 3-5 зірками. А казино ― лише у готелях категорії «п’ять зірок» з номерним фондом не менше 100 номерів (у Києві ― не менше 150 номерів), заміських комплексах відпочинку загальною площею не менше 10 тисяч квадратних метрів і спеціальних територіальних гральних зонах, створених за рішенням уряду.

Букмекерські пункти можна розміщувати у готелях 3-5 зірок, де є не менше 25 номерів (для Києва ― не менше 50 номерів), а також на іподромах. Гральні зали мають бути на відстані від шкіл не менше 500 м. 

Організовувати азартні ігри можуть винятково юридичні особи-резиденти України (тобто компанії, а не окремі люди, які зареєстровані в Україні). Організатори азартних ігор повинні ідентифікувати особу гравця і відвідувача грального закладу. Те ж стосується і гравців в інтернеті. Грати в азартні ігри можна лише з 21 року.

До участі в іграх не допускатимуть тих, у кого виражена залежність від азартних ігор. Заклад азартних ігор має обов’язково компенсувати родині ігрозалежного суму його програшу у 10-кратному розмірі.

За ведення грального бізнесу без ліцензії кримінальна відповідальність (штраф від 170 до 680 тисяч гривень, за повторне порушення — від 680 до 850 тисяч гривень) або ж позбавлення волі. Також штрафи можливі за низку порушень організаторів, наприклад, допуск до гри людей, молодших 21 року, — штраф близько 2 млн 360 тисяч гривень, а за повторне порушення — анулювання ліцензії.

Контекст. 56% українців проти легалізації азартних ігор — результати соцопитування. 18% опитаних повністю підтримують легалізацію грального бізнесу. 19% підтримують, але за умови, що для цього будуть відведені спеціальні ігрові зони або локалізовані місця. 56 % українців не підтримують легалізацію азартних ігор в Україні. 

Як зрозуміти, що людина залежна від азартних ігор?

Хвороба розпочинається тоді, коли не людина управляє грою, а гра нею. Початкову фазу, лудоманію, гравець може приховувати. Він здатний тимчасово припиняти грати й контролювати себе. У процесі азартної гри відбувається самоізоляція, людина дедалі більше часу присвячує грі, постійно думає, міркує про неї. При наближенні до автомата чи казино в лудомана з’являється блиск в очах, він стає більш ризикованим у грі й поступово втрачає контроль: він не в змозі припинити гру як після великого виграшу, так і після постійних програшів.

Людина немов веде безперестанну боротьбу з відчуттям сорому й вини, відчуттям своєї нікчемності, із підвищеною самокритичністю, страждаючи від сильних емоцій і затято намагаючись їх контролювати. Гравець, який потрапив у залежність, відстороняється від близьких людей, його настрій різко змінюється. Дуже часто такі люди відчувають психологічний дискомфорт, роздратування, занепокоєння, що можуть супроводжуватися головним болем, порушенням сну, поганим настроєм, порушенням концентрації уваги.

Копайте глибше:

• Чому азартні ігри діють як наркотик? (BBC)
• Плата за азарт. До чого призводить ігроманія і як з нею боротися? (Радіо Свобода)

Фото: pexels.com

Детальніше. Політики року за версією українців: 

Володимир Зеленський — 47% симпатій;

Юрій Бойко — 10%;

Дмитро Разумков — 9%;

Юлія Тимошенко — 8%;

Петро Порошенко — 7%;

Віктор Медведчук — 6%;

Святослав Вакарчук — 6%.

Подія року за версією українців:

звільнення військовополонених моряків та інших бранців Кремля — 48% опитаних;

вибори президента України — 44%;

відновлення переговорів у нормандському форматі щодо ситуації на Донбасі — 21%;

вибори до Верховної Ради — 15%.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела Соціологічна група «Рейтинг» протягом 13-17 грудня 2019 р. серед населення віком від 18 років серед 2500 респондентів методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Похибка — не більше 2,0%.

⟶ В Україні продовжують зачиняти гральні заклади. На них «полює» майже тисяча поліцейських мобільних груп. Вони моніторять діяльність будь-яких гральних закладів.

Також поліція припинятиме будь-які спроби власників грального бізнесу поновити роботу. Правоохоронці додали, що наразі із представниками органів місцевого самоврядування демонтують зовнішню рекламу гральних закладів. 

⟶ Росія завершила будівництво залізничної частини Кримського мосту на анексованому півострові. Перший потяг із Санкт-Петербурга до окупованого РФ Севастополя запустять 23 грудня. З Санкт-Петербурга курсуватимуть 5 одноповерхових потягів із купейними та плацкартними вагонами. Поїздка триватиме 43,5 години. З Москви до Сімферополя будуть їздити 4 двоповерхових потягів із вагонами купе і люкс. Поїздка триватиме 33 години.

У Путіна запланована робоча поїздка до Криму на відкриття мосту. Він збирається проїхатися на потязі по Кримському мосту.

Керченський міст Росія почала будувати у Криму у 2014 році після анексії півострова. Він з’єднав анексований Крим з російським Краснодарським краєм. Його довжина — 19 кілометрів. 16 травня 2018 року міст відкрили для авто.

Фото: unian.ua

Детальніше. Щороку журнал складає рейтинг 100 найвпливовіших українців. Його основу, як і раніше, становлять потенційні учасники президентських перегонів, топ-чиновники, голови парламентських фракцій, багатющі бізнесмени і менеджери держкомпаній. 61% учасників рейтингу складають політики та чиновники, 20% — жінки. 34 учасники ТОП-100 молодші 40 років. 

Учасників рейтингу розподілили за категоріями, які відповідають сфері їхньої діяльності: «Лідери», «Магнати», «Керманичі», «Стратеги», «Майстри» і «Кумири».

У першій десятці, окрім Зеленського і Богдана, також є:

1. бізнесмен Ринат Ахметов,
2. бізнесмен Ігор Коломойський,
3. прем’єр-міністр Олексій Гончарук,
4. генпрокурор Руслан Рябошапка,
5. глава СБУ (Служби безпеки України) Іван Баканов,
6. глава Верховної Ради Дмитро Разумков,
7. міністр внутрішніх справ Арсен Аваков,
8. перший помічник президента Сергій Шефір.

У другій десятці:

1. засновник EastOne Group Віктор Пінчук,
2. помічник президента Андрій Єрмак,
3. нардеп, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія,
4. секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данилов,
5. глава партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко,
6. міністр оборони Андрій Загороднюк,
7. київський міський голова Віталій Кличко,
8. експрезидент, глава партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко,
9. нардеп Святослав Вакарчук,
10. міністр фінансів Оксана Маркарова.

У сотню впливових українців також увійшли церковні ієрархи: предстоятель ПЦУ Епіфаній, предстоятель УПЦ МП Онуфрій і предстоятель УГКЦ Святослав (Шевчук).

Список діячів культури поповнили і чиновники — директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, директорка Мистецького арсеналу Олеся Люта-Островська та голова Українського культурного фонду Юлія Федів. Соте місце у списку впливових українців посів співак MONATIK.

Контекст. Нагадаємо, що 62% українців задоволені роботою президента. Ще два тижні тому таких було лише 53%. Незадоволення Зеленським зменшилося з 33 до 25%. Такі дані опитування Соціологічної групи «Рейтинг».

⟶ В Україні запрацювала відеофіксація іспитів на права. Складення іспиту на водійські права в Україні фіксуватимуть на відеокамеру, щоб підвищити прозорість процедури. Така можливість з’явиться у кожному регіоні уже з 24 грудня. 

Усі навчальні авто обладнають камерами: вони фіксуватимуть дії водія на дорозі та ситуацію в салоні. Загалом працюватимуть 440 приладів. Відеофіксація запобігатиме корупції та можливими суперечностям під час складення іспиту. Якщо кандидат не буде згоден з результатами іспиту, він зможе їх оскаржити.

До 2020 року відеофіксація буде тестуватись, з 2020 — стане обов’язковою. Відмова кандидата у водії від запису іспиту буде підставою для його недопуску.

⟶ Україна і Росія досягли принципової згоди про транзит газу. Про це заявив представник Єврокомісії на переговорах Марош Шефчович під час брифінгу за підсумками переговорів.

Водночас міністр енергетики України Олексій Оржель заявив, що Україна, РФ та Єврокомісія напрацювали протокол, який наближає підписання транзитного контракту.За його словами, напрацювання мають бути погоджені політичним керівництвом у Києві та Москві.

Фото: pexels.com