Хто такий Гео Лерос і чому його виключили з фракції «Слуга народу»? – The Ukrainians

09:00

загальнонаціональна
хвилина памʼяті

Суспільство 1 год. тому
Зінченка засудили до довічного увʼязнення за убивство Ірини Фаріон

Сьогодні, 1 жовтня, суд оголосив довічне ув’язнення В’ячеславу Зінченку за убивство Ірини Фаріон. Також суддя зобов’язав його виплатити відшкодування моральної шкоди розміром п’ять мільйонів гривень доньці Ірини Фаріон Софії. Вирок може бути оскаржений у апеляційному суді. Зінченко заперечував свою вину, а його адвокатка називала справу сфальсифікованою. Про це НЗЛ повідомляє із зали суду.

Що передувало? Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 тривало засідання щодо оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!». 

Під час засідання судді зачитали матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.

За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.

Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.

Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра. 

Війна 2 год. тому
Росія атакувала Інститут ядерних досліджень у Києві

Учора, 30 вересня, росіяни атакували Інститут ядерних досліджень Національної академії наук у Києві. На його території розташований дослідницький реактор. Про це повідомили у Держатомрегулюванні.

Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа, яку згодом ліквідували. Минулося без постраждалих. Сам реактор і системи, важливі для безпеки, не зазнали пошкоджень. Змін радіаційного фону не зафіксували. 

Нагадаємо. Сьогодні, 1 жовтня, два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.

Політика 6 років тому

Хто такий Гео Лерос і чому його виключили з фракції «Слуга народу»?

Режисер, арт-куратор, колишній радник Президента Зеленського і тепер уже позафракційний депутат у Верховній Раді. Що ж такого зробив Гео Лерос, що його вигнали із пропрезидентської фракції у парламенті? Розбираємося у матеріалі. Чому це цікаво. Саме Гео Лерос опублікував відеозаписи, які свідчать про корупцію в Офісі Президента, до якої причетний глава Офісу Андрій Єрмак.

Що трапилося?

Гео Лерос на засіданні Верховної Ради 1 вересня розкритикував Володимира Зеленського, звинуватив його у порушенні своїх обіцянок, а керівника Офісу президента Андрія Єрмака — у зловживанні владою і роботі на спецслужби Росії. Але доказів не навів. Реакція не забарилася. Того ж таки 1 вересня пропрезидентська фракція «Слуга народу» виключила депутата Гео Лероса зі своїх лав.

Хто такий Гео Лерос?

Йому — 31 рік. Він народився у Києві, закінчив факультет міжнародного права в Академії адвокатури України. Заснував арт-проєкт Art United Us і громадську організацію «Сіті-Арт». У межах цих активностей створив близько 70 муралів в Україні.

Працював радником Міністра інформаційної політики України та радником Київського міського голови з питань культури на громадських засадах. Автор документального фільму про реформу поліції. Був куратором проєкту «More than us» від Міністерства інформаційної політики, у межах якого закордонні митці малювали 8 муралів на станції метро Осокорки, що у Києві.

Гео Лерос — автор першої української книжки про вуличне мистецтво Kyiv Street Art. Режисер короткометражного фільму «A lifetime older», який заснований на реальних подіях. У стрічці йдеться про героя АТО, вчителя-медика. За цей фільм отримав премію «Best short film» Міжнародного фестивалю у Калькутті. Режисує кліпи для українських артистів.

«Плівки Єрмака»

29 березня цього року Гео Лерос опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці відео, а яких брат глави Офісу Президента Андрія Єрмака — Денис Єрмак — говорить про працевлаштування різних людей на державні посади Опубліковані відео знімали 20 серпня, 16 і 23 вересня, 3 жовтня 2019 року. У розмовах йдеться про посади на Київській митниці, у Міністерстві інфраструктури, в Укрзалізниці. Наприклад, на одному записі людина претендує на посаду заступника міністра інфраструктури і хоче курувати Укрзалізницю. Ці «побажання» висловлюють Денисові Єрмаку.

Після публікації відео правоохоронці відкрили одразу п’ять кримінальних справ. Три відкриті через оприлюднення відео, ще одна — розслідує законність запису. Лише одна справа стосується корупції, яка зображена на відео. Про це розповіла юридична компанія, що захищає депутата, який опублікував записи. 

Гео Лерос обіймав посаду позаштатного радника Президента Володимира Зеленського. Його звільнили 20 березня 2020 року. Також Лерос виступив проти ініціативи глави Офісу Президента Андрія Єрмака щодо створення консультативної ради у Мінську за участі представників ОРДЛО.

Нагадаємо, що ми неодноразово писали про оприлюднення плівок Єрмака, на яких брат глави Офісу Президента торгує державними посадами:

  • «Плівки Єрмака»: близько 100 тисяч доларів зібрали «кандидати» для брата глави ОП
  • «Плівки Єрмака»: після публікації відео відкрили 5 справ, лише одна — за корупцію
  • Плівки Єрмака: «Слуги народу» хочуть зустрітися із Зеленським

Президент під час пресконференції зазначив, що «для мене це порожня справа. Я знаю, хто проводив ці записи, я знаю для чого. Знаю, хто хотів шантажувати цими записами мене особисто, щоб я зняв Єрмака. Я знаю, хто це зробив. Не готовий зараз говорити, тому що йде слідство. Але як би там слідство не закінчилося, у мене є повна відповідь».

28 серпня Гео Лерос заявив, що йому спалили авто. Він пообіцяв знайти винуватця. Після свого виключення з пропрезидентської франкції Лерос сказав, що не бачить себе у жодній іншій фракції, водночас буде продовжувати боротися проти режиму Зеленського.

Лерос — хабарник?

2 серпня Президент під час спілкування з пресою на Харківщині прокоментував заяву Гео Лероса про виключення останнього з фракції монобільшості. Лерос повідомляв, що був виключений нібито за вказівкою президента. Зеленський сказав: «У мене немає ніяких наказів, у мене немає реакції на хабарників і зрадників цієї країни й мені все одно, з якої вони партії».

Лероса така заява обурила, на своїй сторінці у Фейсбуці він написав, що «ніколи не був чиновником» та хабарів йому не давали. Тому Лерос вирішив направити заяву про злочин, щоб Зеленський розказав слідчим, де й у кого Лерос взяв хабар.

1 вересня — старт нового політичного сезону

З початком осені у народних депутатів закінчилися відпустки і вони повернулися під купол парламенту для участі у засіданнях Верховної Ради. Нагадаємо, що раніше депутати, особливо пропрезидентської фракції, хвалилися, що працюють у турборежимі.

Комітет виборців з’ясував, що за рік такого «турборежиму» Рада ухвалила менше законів, ніж попередники. У перший рік роботи народні депутати IX скликання ухвалили 264 закони, а депутати VIII скликання — 330. Таким чином продуктивність депутатів попереднього скликання є вищою.

Топ фейків і маніпуляцій першого року парламенту 9-го скликання від Vox Check

Упродовж сесійного року аналітична платформа VoxCheck моніторила виступи народних депутатів з трибуни Верховної Ради та на телебаченні.

Провідними темами маніпуляцій стали медична реформа, зміни в банківській системі, співпраця з МВФ, комунальні тарифи, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Найбільш продуктивною для маніпуляцій аналітики назвали тему коронавірусу. Фейки поширювали депутатки Ольга Василевська-Смаглюк, Єлізавета Богуцька (обидві — з фракції «Слуга народу»), депутати Сергій Шахов (група «Довіра»), Вадим Новинський (позафракційний), Ренат Кузьмін, Олег Волошин (обидва — ОПЗЖ).

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: ua-rating.com

Різне 11 хв. тому
На системи «Нової пошти» відбувається DDoS-атака

У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів. 

Що ще відомо? У компанії повідомили, що ситуація під контролем, а ІТ-фахівці вже запустили резервні схеми роботи та протидіють атаці.

Суспільство 1 год. тому
Зінченка засудили до довічного увʼязнення за убивство Ірини Фаріон

Сьогодні, 1 жовтня, суд оголосив довічне ув’язнення В’ячеславу Зінченку за убивство Ірини Фаріон. Також суддя зобов’язав його виплатити відшкодування моральної шкоди розміром п’ять мільйонів гривень доньці Ірини Фаріон Софії. Вирок може бути оскаржений у апеляційному суді. Зінченко заперечував свою вину, а його адвокатка називала справу сфальсифікованою. Про це НЗЛ повідомляє із зали суду.

Що передувало? Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 тривало засідання щодо оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!». 

Під час засідання судді зачитали матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.

За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.

Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.

Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра. 

Війна 2 год. тому
Росія атакувала Інститут ядерних досліджень у Києві

Учора, 30 вересня, росіяни атакували Інститут ядерних досліджень Національної академії наук у Києві. На його території розташований дослідницький реактор. Про це повідомили у Держатомрегулюванні.

Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа, яку згодом ліквідували. Минулося без постраждалих. Сам реактор і системи, важливі для безпеки, не зазнали пошкоджень. Змін радіаційного фону не зафіксували. 

Нагадаємо. Сьогодні, 1 жовтня, два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.

Війна 2 год. тому
Оновлено. Росія вдарила поблизу опорної частини Південного мосту в Києві

Оновлено. Станом на 14:41 рух наземного громадського транспорту через Південний міст відновлюють у звичайному режимі. Попередньо критичних пошкоджень не виявили. На Південному мосту тривають обстеження конструкцій метро. Про це повідомили в КМДА.

Сьогодні, 1 жовтня, два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

Що відомо? Наразі рух метро й наземного громадського транспорту мостом зупинили. Фахівці обстежують стан споруди після влучань.

Нагадаємо. 1 жовтня у Києві росіяни атакували навчальний заклад у Солом’янському районі. Діти перебували в укритті.

Війна 2 год. тому
В Україні призупинили програму «Ветеранський спорт» через нестачу грошей

Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу. Про це повідомили в Міністерстві у справах ветеранів.

Що ще відомо? У міністерстві зазначили, що у 2026 році на «Ветеранський спорт» заклали 600 мільйонів гривень і розраховували приблизно на 100 тисяч учасників програми кожні три місяці.

Однак за дев’ять місяців програмою скористалися понад 800 тисяч разів замість очікуваних 300 тисяч. Через це протягом року на неї додатково спрямовували гроші. Загальна сума виплат перевищила 1,2 мільярда гривень.

Нагадаємо. У проєкті держбюджету на 2027 рік на ветеранську політику загалом передбачили 20,5 мільярда гривень. Це на три мільярди гривень більше, ніж у 2026 році.

Довідка. «Ветеранський спорт» — державна ініціатива, яка пропонує ветеранам та ветеранкам щоквартальну фінансову підтримку — 1500 грн для занять спортом у спортивних закладах.

Суспільство 3 год. тому
У Львові під час розгляду справи Фаріон триває акція з гаслами «Зінченку — довічне!»

Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 триває оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!». 

Що відомо про засідання? Судді зачитують матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.

За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.

Що ще відомо? Під час судового розгляду Зінченко свою вину заперечував, а також він відмовився від останнього слова. Водночас слідчі вимагали довічне ув’язнення для нього. 

Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.

Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра. 

Війна 4 год. тому
«Укрзалізниця» тестує комбіноване сполучення «поїзд + автобус» у прифронтових регіонах

З 1 жовтня «Укрзалізниця» довозитиме пасажирів автобусами на визначених прифронтових ділянках, щоб зберегти сполучення на Сумщині й Харківщині. Про це повідомили в компанії.

Що відомо? У дні, коли поїзд з міркувань безпеки не може проїхати безпосередньо до пункту призначення або з нього, буде організовано комбіноване сполучення «поїзд + автобус». У разі затримок вони чекатимуть один на одного, а моніторингові центри «Укрзалізниці» відстежуватимуть загрози.

Як отримати квиток? Пересадкові квитки вже зʼявилися у застосунку «Укрзалізниці». Такий формат не впливатиме на доступність і вартість повного квитка.

Політика 5 год. тому
ПАРЄ визнала Державну думу РФ нелегітимною й закликала обмежити видачу туристичних віз росіянам

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію щодо виборів до Державної думи РФ, які відбулися 18–20 вересня. Рішення підтримали 59 голосами. Про це повідомила депутатка України і членкиня української делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук.

Що відомо? Серед того, що проголосувала ПАРЄ:

  • утримуватися від взаємодії з новою Державною думою РФ;
  • не визнавати проведення російських виборів на тимчасово окупованих територіях України;
  • запровадити обмеження на пересування акредитованих російських дипломатів і посадовців й обмежити видачу туристичних віз громадянам РФ;
  • та інше.

Нагадаємо. 18 вересня у Росії розпочалося триденне голосування на виборах до Державної думи. Голосування тривало до 20 вересня. На тимчасово окупованих територіях України воно стартувало раніше.

Війна 6 год. тому
Укренерго скасувало погодинні відключення світла в Україні

Погодинні відключення світла і графіки зараз не застосовують. Про це повідомили в Укренерго. 

Що відомо? Однак у компанії просять ощадливо користуватися електроенергію, зокрема у Києві, Київській і Житомирській областях. Це треба робити з 17:00 до 22:00. 

Нагадаємо. Учора, 30 вересня, у Києві застосували екстрені відключення світла. 

Також учора росіяни вперше застосували реактивний БпЛА з кумулятивно-ріжучим спеціальним навантаженням (КРСН). Про це повідомив радник Президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Флеш.

Війна 6 год. тому
Росія вдарила по навчальному закладу в Києві

Сьогодні, 1 жовтня, у Києві росіяни атакували навчальний заклад у Солом’янському районі. Діти перебували в укритті. Про це повідомили у ДСНС.

Що відомо? Є руйнування третього поверху чотирьохповерхової будівлі. Виникла пожежа, яку рятувальники вже ліквідували.

Фото: ДСНС

Суспільство 22 год. тому
У Львові стартував «Рожевий жовтень» — кампанія про ранню діагностику раку грудної залози

У жовтні 2026 року у Львові втретє проходить «Рожевий жовтень» — кампанія, що нагадує про важливість ранньої діагностики раку грудної залози. Цьогоріч до неї долучилися понад 40 бізнесів. Упродовж місяця вони створюватимуть благодійні продукти й послуги, проводитимуть події, переказуватимуть кошти на спільний збір та поширюватимуть інформацію про раннє виявлення раку грудної залози. Про це НЗЛ повідомили організатори кампанії.

Як долучитися? Українські бізнеси, бренди й медіа можуть долучитися до ініціативи благодійного фонду «Добробюро» протягом усього жовтня. Докладніше про деталі кампанії — читайте на сторінці організаторів.

Нагадаємо. У 2025 році у межах «Рожевого жовтня» вдалося зібрати понад 500 тисяч гривень на допомогу та обладнання для Львівського онкологічного центру.

Контекст. У світі жовтень присвячують підвищенню обізнаності про рак грудної залози. Упродовж місяця нагадують про важливість раннього виявлення захворювання, своєчасної діагностики та доступного лікування.

Культура 1 д. тому
Що відомо про будівлю Національної академії наук в Києві, пошкоджену російським дроном

У будівлі Національної академії наук (НАН) у центрі Києва в різні роки діяли жіночий пансіон і Академія наук. Тут працювали Михайло Грушевський, Володимир Вернадський і Борис Патон. У 2019 році будівлю президії НАН України зобразили на банкноті номіналом 1000 гривень. 28 вересня 2026 року Росія атакувала споруду. НЗЛ зібрали головне, що відомо про історію будівлі Національної академії наук України.

Жіночий пансіон. Будівлю звели у 1851–1852-х роках. Спершу тут діяло училище для бідних дівчат і сиріт, а згодом — Пансіон благородних дівиць приблизно на 100 вихованок. Дівчата жили в пансіоні, а навчалися у Фундуклеївській гімназії неподалік.

Академія наук. У 1919 році будівлю на Володимирській передали Українській академії наук. Тут працювали бібліотеки, наукові кафедри та численні комісії, які досліджували українську мову, історію, право, економіку, соціологію та інші напрями.

Хто працював в будівлі НАН? 

  • Володимир Вернадський — природознавець і перший президент Української академії наук, який долучився до її створення.
  • Олександр Богомолець — патофізіолог і президент Академії наук УРСР у 1930–1946-х роках.
  • Олександр Палладін — біохімік, який очолював академію у 1946–1962 роках. За його керівництва будівлю реконструювали після Другої світової війни.
  • Борис Патон — інженер і президент академії у 1962–2020 роках. Його робочий кабінет зберегли як меморіальний музей.
  • Михайло Грушевський — після повернення до радянської України у 1924 році очолював Історичну секцію Всеукраїнської академії наук.

Що ще відомо? Зараз будівля є президією Національної академії наук України. У будинку працює керівництво НАН України, зокрема президент академії віцепрезиденти й головний учений секретар.

Нагадаємо. 28 вересня у центрі Києва росіяни атакували будівлю Національної академії наук, яка має статус культурної спадщини. Унаслідок удару загинули двоє людей. Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони Володимир Горбулін отримав легку травму внаслідок атаки РФ по Києву. Він перебував на роботі під час російського удару по будівлі Національної академії наук. Його асистентка, яка була поруч із будівлею, загинула. 

Фото: Інститут історії України

Війна 1 д. тому
До Дня захисників і захисниць компанії можуть задонатити денний дохід на військо

1 жовтня, у День захисників і захисниць України, бізнеси й організації можуть долучитися до ініціативи благодійного фонду 1991 і підтримати військо донатом. Якщо цього дня в компанії вихідний, працівникам пропонують за бажанням вийти на роботу, а зароблені кошти передати на потреби війська. Про це йдеться на сайті благодійного фонду 1991.

Долучитися до ініціативи можна за посиланням.

Що ще відомо? Якщо це звичайний робочий день, компанія може задонатити свій денний дохід або валовий прибуток — залежно від можливостей.

Куди підуть кошти? Організатори спрямують зібрані гроші, зокрема, на закупівлю автомобілів для українських військових. Компанії також можуть використати гроші для власних проєктів підтримки Сил оборони.

Культура 2 д. тому
В Україні створили віртуальний музей кримського спротиву 

В Україні створили онлайн-платформу «Віртуальний простір пам’яті. Музей кримського спротиву», присвячену тим, хто чинить опір російській окупації Криму й зазнає переслідувань та ув’язнень. Проєкт розповідає про кримських політв’язнів, журналістів, активістів і правозахисників.

Переглянути віртуальний музей можна за посиланням. 

Що ще відомо про ініціативу? У межах віртуального музею можна побачити такі експонати, як чотки з хліба, які правозахисник Сервер Мустафаєв зробив у російській в’язниці для свого сина, тюремна бирка звільненого політв’язня Нарімана Джеляла, щоденник Аппаза Куртамета й листи українців із російських в’язниць.

Також ініціатива розповідає історію кримського художника Богдана Зізи, якого російська окупаційна влада засудила до 15 років ув’язнення. У 2022 році він облив двері будівлі російської окупаційної адміністрації в Євпаторії блакитною та жовтою фарбами.

Хто створив? До проєкту долучилися родичі політв’язнів, звільнені бранці Кремля, правозахисні та громадські організації. Частину оригінальних експонатів зберігають у берлінському Mauermuseum am Checkpoint Charlie.

Фото: скриншот з сайту віртуального музею

Культура 2 д. тому
Зеленський направив Кабміну і СБУ петицію про позбавлення Потапа звання «Заслужений артист»

Володимир Зеленський направив прем’єр-міністру України Сергію Корецькому й тимчасово виконуючому обов’язки голови Служби безпеки України Олександру Покладу петицію про позбавлення Олексія Потапенка (Потапа) звання «Заслужений артист України». У відповіді на петицію Зеленський зазначив, що позбавити державної нагороди можна за рішенням суду або РНБО.

Що відомо про петицію? Петицію оприлюднили 28 серпня 2026 року. Її ініціювала Катерина Таран. На початку вересня петиція набрала необхідні 25 тисяч підписів для розгляду Президентом.

Авторка петиції згадує про співпрацю Потапа з представниками РФ, популяризацію російської культури, а також його висловлювання про українську мову, які, на її думку, знецінюють або висміюють її.

Нагадаємо. 17 вересня 2026 року Верховна Рада України не підтримала звернення до Володимира Зеленського щодо позбавлення Потапа почесного звання.

Фото: realpotap / Instagram

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки

Вітаємо у спільноті!

Ваша підтримка буде активована впродовж 10 хвилин. До зв’язку незабаром. Повернутися до читання