-
Думки — 27 ЛютогоУ густому тумані: СімферопольВи колись їздили у маршрутці, де всі відвертають одне від одного очі й мовчать? -
Думки — 24 ЛютогоТлумачний словник із КримуУ моєму світі дім не може існувати під чужими прапорами -
Думки — 23 ЛютогоЧас дорослішанняЧотири роки великої війни навчили нас жити без ілюзій. Ілюзій про мир зокрема -
Думки — 23 ЛютогоЦентральний водогін російської мовиМова ставала квестом на виживання серед замінованих полів — треба було ходити стежками, якими хтось ходив до тебе і вижив -
Думки — 19 ЛютогоНа вістрі маятникаДесь у 2023 році до мене прийшло усвідомлення, що «цей дощ надовго» і треба вертатись додому, не чекаючи «заради дітей» до «після війни» -
Думки — 13 ЛютогоЖива пам’ятьВін мріяв про полігон і щонайменше про двох дітей. Я ж хотіла дітей, які матимуть його очі -
Думки — 11 ЛютогоПрогулянка містом, що пахло сухостоємКолись у Селидовому жило трохи більш як двадцять тисяч людей за якихось сорок кілометрів від Донецька -
Думки — 9 ЛютогоОборонні мури КиєваКиїв для мене — як рідна і близька людина: коли йому погано і боляче, дуже хочеться бути поруч, хай навіть я нічим не можу допомогти