Двадцять п’ятий кадр

Центральна вулиця Франківська, яка заводить у старе місто, сформувалася не так давно, на початку двадцятого століття. Називалася лінією А. Вона символізувала прогрес урбаністики. Пряма, широка, довга — фактичний вихід повноцінного нового міста за межі колишніх мурів, валів і ровів. Там почали будувати найкращі камениці. Два перші шестиповерхові хмарочоси, готелі, банки, каварні, книгарні й цукерні. Андрій Чайковський описував, як 1919 року в цих рестораціях безжально тратили великі гроші військовики і дипломати з Великої України, приїжджаючи з місіями до столиці ЗОУНР. Навіть тоді ця вулиця була осердям люксу.

А у 1986-му вулицю зробили пішохідною. Брук, особливі ліхтарі, вуличні меблі, кілька фонтанів з басейнами, різьба, кераміка, державна премія, справжній громадський простір, перший такий в УРСР. Місце, куди всі сходилися на прогулянки, шпацери, зустрічі, посиденьки, любовний хід по вулиці Радянс