Їсти, любити, воювати
Цей текст опублікований у друкованому журналі Reporters
Втомлена мама котить пероном велику рожеву валізу. Серед речей у тій валізі — закрутки, які жінка везе з дому додому через кордон. Ми познайомились учора, в купе. Звечора, коли потяг рушав зі столичного вокзалу, шестирічна донька моєї супутниці гірко плакала, обіймаючи іграшкового кота-гарбуза. «Не хоче їхати», — пояснила мама. На ранок дівчинка звеселіла: співала, пританцьовувала і всіляко грала на нервах своєї втомленої мами. «А ти хочеш додому? В Україну?» — питала донька маму вже на польському кордоні. Ми саме мерзли у довгій черзі, чекаючи, мов вʼязні за парканом, на контроль паспортів. «Хочу». «А додому в Польщу?» — «Не дуже». У втомленої ма
На жаль, перший доступ до цього тексту має Спільнота The Ukrainians Media
На щастя, зараз у вас є можливість приєднатися!
Що ви отримаєте
- Емейл-розсилка «TUM зсередини»
- Екоторба «Ambassador»
- Ранній доступ до текстів TUM
- Digital-доступ до історій Reporters
- Доступ до онлайн-зустрічей
- Доступ до офлайн-подій
- Книжковий та інші клуби
- 30% знижки на паперовий Reporters
- 4 друковані номери Reporters на рік
- Знижки на книжки TUM Publishing
від 416 грн/міс
Ви вже у Спільноті? Увійти
Ознайомитись з виданням
Доступно Спільноті
Їсти, любити, воювати
Відкрийте для себе історії з цього номера
Переглянути число
