Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Остання війна
23 вересня 2023 року уряд Азербайджану оголосив про початок антитерористичної операції на території самопроголошеної Нагірно-Карабаської Республіки (НКР). Ця маленька ніким не визнана держава з’явилася ще у 1991 році на місці автономної області. Більшість населення у ній складали вірмени, які не хотіли бути частиною Азербайджану і боялися повернення військ Баку. Впродовж усього одного дня від початку операції армія Азербайджану розгромила самопроголошену країну. Понад сотня тисяч вірменів — а це майже все місцеве населення, покинуло свої рідні землі, тікаючи від азербайджанської армії у Вірменію. 1 січня 2024 року Республіка Арцах, як самі вірмени називали невизнану НКР, офіційно припинила своє існування.
Вірменія не мала жодної змоги і, як видається, бажання, втручатися у війну. Азербайджан — авторитарна держава, якою керує клан Алієвих, був сильнішим. Азербайджанська армія була модернізована за гроші, здобуті від продажу нафти, і підготована за участі Туреччини — найближчого союзника Баку, країни НАТО, яка є близькою азербайджанцям за історією та культурою. Перевірити могутність свого супротивника вірменам довелося у 2020 році: тоді відбулася друга війна за Нагірний Карабах, під час якої Азербайджан відвоював частину території, яку Вірменія окупувала кілька десятків років тому. Менша за територією й населенням і значно бідніша Вірменія, яку з двох сторін оточували супротивники, чітко зрозуміла, що не впорається у відкритій боротьбі за Карабах.
Сумнівний союзник
Тому вірмени звернулися до свого єдиного союзника — РФ. Москва розташувала на території Нагірного Карабаху «миротворців», які мали завадити кожній зі сторін проводити військові операції. Але коли Азербайджан почав наступ, російські військові не зробили абсолютно нічого. Вони просто залишалися осторонь і дивилися як вірмени — їхні традиційні союзники, втрачають все. Причини такої поведінки Кремля точно не відомі. Можливо, у розпал війни проти України Москва не мала як втручатися у ще один збройний конфлікт. Можливо, справа була в співпраці з урядом в Баку — Азербайджан є однією з країн, яка дозволяє Росії оминати міжнародні санкції, забезпечує постачання товарів до РФ і прямий доступ до одного з основних союзників Москви — Ірану.
Але є ще одне пояснення — Вірменією керував і досі керує демократичний уряд, обраний народом після революції, яка скинула владу місцевого дружнього до Росії і глибоко корумпованого режиму. Ймовірно, залишивши Карабах напризволяще, Кремль хотів «покарати» бунтівливих вірменів за демократичну революцію, адже агресію проти інших країн після народних протестів РФ вже вчиняла — в Україні у 2014 році. Зрештою, й сам конфлікт в Карабаху свого часу почався за безпосереднього сприяння Москви.
З чого все почалося
Вірменія та Азербайджан, як і Україна, вперше проголосили свою незалежність після розпаду Російської імперії у 1918 році. Питання про те, кому належить Нагірний Карабах, виникло майже одразу, але вирішити його не встигли. За два роки після здобуття країнами Південного Кавказу свободи російська Червона армія захопила ці дві держави. Їх приєднали до новоствореного СРСР, а населений вірменами Нагірний Карабах вирішили затвердити у складі Азербайджанської Радянської республіки.
Попри те, що влада Вірменської Радянської республіки неодноразово просила Москву передати регіон під контроль Єревану, Кремль відмовлявся. Натомість у складі Азербайджану створили Нагірно-Карабаську автономну область. Поки існував імперський контроль центрального московського уряду, суперечка навколо гірського регіону затихла, як, зрештою, і всі національні процеси в окупованих державах. Але незгода накопичувалася, а напруга наростала. Варто лише було СРСР втратити силу, а поневоленим народам підняти голови, як питання Нагірного Карабаху повернулося. У 1988 році, коли радянська імперія вже доживала останні роки, парламент Нагірно-Карабаської автономії почав вимагати передати їхні землі до складу Вірменії.
Азербайджанці виступили проти і почався етнічний конфлікт. Не лише у спірному регіоні, але і в решті Азербайджану та у Вірменії почалися сутички між двома народами. Московські війська намагалися зупинити будь-який рух на місцях, тому вдалися до репресій, атакуючи цивільних людей і арештовуючи активістів, але це лише загострило ситуацію. А потім СРСР розпався. Азербайджан проголосив незалежність і скасував Карабаську автономію. У відповідь вірмени провели референдум і проголосили незалежність Нагірного Карабаху. У 1991 році почалася повномасштабна війна між Баку та Єреваном.
Від Степанакерту до Ханкенді
Близько 30 тисяч людей загинули внаслідок першої війни за Нагірний Карабах. Сотні тисяч людей з обох сторін кордону були вимушені стати біженцями, тікаючи від бойових дій та погромів. Коли у 1994 році Вірменія й Азербайджан домовилися про перемир’я, війська Єревана повністю контролювали Нагірний Карабах, а з ним — ще й азербайджанську територію навколо нього, яка сполучала самопроголошену республіку із дійсними землями вірменської держави. Втім, Республіка Арцах не мала жодного визнання — увесь світ вважав її законною територією Азербайджану. Навіть сама Вірменія не визнала незалежність НКР, адже бажала офіційно взяти цю територію під свій контроль.
Але час ішов і ситуація змінювалася. Поки Єреван, який відкрито прагнув окупувати законно визнану азербайджанську територію, опинився у відносній ізоляції, Азербайджан нарощував сили. Влада в Баку зуміла заробити значні статки на продажі нафти — основного ресурсу, яким багата ця кавказька країна. Окрім того, зростала і сила Туреччини — головного союзника Азербайджану. У гірській місцевості Карабаху складно воювати, тож уряд азербайджанського диктатора Ільхама Алієва закупив новітні турецькі технології, передусім безпілотники, зокрема й відомі в Україні БПЛА Bayraktar TB2. Так справа дійшла до 2020 року, коли почалася нова війна. Цього разу перевага була на стороні військ Баку.
Вірменська армія, яка залишилася приблизно на рівні 90-х років, не змогла чинити особливого опору. Азербайджанські солдати деокупували не лише території навколо Карабаху, але й одне з основних місць населеного вірменами регіону — місто Шуша. Після цього Баку встановило блокаду Нагірного Карабаху, закривши Лачинський коридор — єдиний шлях, який вів з цієї гористої місцини до Вірменії. Саме після цієї війни в регіоні розмістили російських «миротворців», але жодного опору блокаді вони не чинили. Так, коли у 2023 році Азербайджан почав свою останню наступальну операцію, вірменські сили вже не могли нічого протиставити. Столиця самопроголошеної НКР — місто Степанакерт, яке покинули майже всі його жителі, знову отримало азербайджанську назву — Ханкенді.
Російська пастка для вірменів
Позиція Єревана як уряду країни-окупанта залишила його майже без союзників у світі. Серед безпосередніх сусідів Вірменії Азербайджан з Туреччиною були головними противниками, Грузія не могла і не хотіла підтримувати прагнення вірменської влади, адже і сама боролася з сепаратистськими рухами, підтримуваними Росією, та рухалася у напрямку євроатлантичної інтеграції. Лише Іран — південний сусід Вірменії, утримував з Єреваном досить близькі стосунки, побоюючись активності Азербайджану, бо ж значна частина іранської території населена етнічними азербайджанцями. Головним же союзником Вірменії стала РФ. Дві країни підписали низку угод і на вірменській території навіть розташували російську військову базу.
Певним чином саме Москва найбільше вигравала від конфлікту на південному Кавказі. Поки в регіоні залишалася нестабільність, Кремль міг виступати як своєрідний «миротворець», щоб міжнародна спільнота бачила його як головного гравця, який просуває цивілізовані дипломатичні підходи у нестабільному войовничому середовищі. Не можна сказати, що війна у Карабаху була організована Росією, зовсім ні. Вона виникла сама по собі між двома сусідніми народами. Але Москва, безумовно, вирішила нею скористатися.
Ймовірно, саме для збереження контролю конфлікт в Нагірному Карабаху законсервували при створенні СРСР: не провели обмін населенням, як це комуністична влада зробила між Польщею та Україною, не змінили кордони, як московський уряд робив безліч разів із захопленими землями. Цілком можливо, що населений вірменами Нагірний Карабах навмисно об’єднали в окрему одиницю, яку залишили частиною Азербайджану, щоб у випадку втрати Москвою впливу між двома кавказькими країнами виникла війна, яка б їх ослабила і вирішити яку вони могли б, за задумом, лише за допомогою Росії. Власне, саме РФ постійно виступала головним посередником на перемовинах між Вірменією та Азербайджаном, які ні до чого не призводили. А поки ситуація у Нагірному Карабаху залишалася стабільно поганою, російські війська, а з ними й політичний і економічний вплив, продовжували займати своє значне місце на Південному Кавказі.
Поразка веде до змін
Навколо Нагірного Карабаху виникла абсолютно абсурдна ситуація: Вірменія — демократична країна, в якій народ активно вирішує свою долю, позбулася будь-якої можливості співпрацювати з демократичним світом через власні загарбницькі наміри. Натомість авторитарний режим в Азербайджані отримав усі можливості для збільшення власного впливу через співпрацю з Москвою для уникнення нею санкцій і одночасний продаж нафти західним державам, які після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну шукали нових джерел для закупівлі ресурсів.
Тепер ситуація почала змінюватися. Відколи у 2018 року внаслідок революції у Вірменії до влади прийшов прозахідно налаштований уряд Ніколо Пашиняна, Єреван став щораз більш критично ставитися до ролі Москви на Кавказі. Повне ігнорування російськими «миротворцями» своїх обов’язків тільки посилило цю тенденцію: Вірменія почала проводити військові навчання спільно зі США та ратифікувала Римський статут, за яким має легальне право заарештувати Путіна на вимогу Міжнародного кримінального суду, а Москва почала висловлювати Єревану погрози.
Сьогодні Вірменія все ще є далекою від близької співпраці з рештою демократичного світу, але завершення її загарбницьких намірів, спричинене масштабною поразкою в Карабаху, дає їй шанс на зміни. Росія все ще може активно загрожувати Кавказу — її напад на Грузію у 2008-му це підтверджує. Азербайджан вибудував сильну армію і союз з Туреччиною, тому його шанси на захист свого суверенітету є досить значними. А ось у Єревана залишається не так багато можливостей — рано чи пізно маленька християнська держава на межі мусульманського Сходу або прийде до західних структур, або житиме в умовах постійної боротьби за існування.
Автор статті: Дмитро Спорняк
Фото: Reuters
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Росіяни завдали удару по центру Одеси. Унаслідок атаки пошкоджено адмінбудівлю. Попередньо відомо про пʼятьох постраждалих. Про це повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.
Що ще відомо? Унаслідок російської атаки спалахнула пожежа, яка охопила декілька поверхів будівлі.
Компанія «Нова пошта» призупинятиме роботу відділень, терміналів депо та інших логістичних об’єктів незалежно від типу оголошення повітряної тривоги. Про це компанія повідомила у коментарі «Інтерфаксу».
Що ще відомо? Також «Нова пошта» запускає власну систему моніторингу загроз, яка дозволить призупиняти роботу ще до офіційного оголошення тривоги, якщо небезпеку зафіксують.
Нагадаємо. 3 вересня у Дніпрі росіяни знищили депо та відділення «Нової пошти». Унаслідок удару ракетою-дроном «Бандероль» загинув один працівник компанії, ще пʼятеро — постраждали.
На Львівщині понад 50 ветеранів взяли участь у мультиспортивному таборі «ГАРТ» з індивідуальних видів спорту. Учасники відвідували тренування з плавання, веслування на тренажері, стрільби з лука, біатлону та бігових лижоролерів, велоспорту й настільного тенісу. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Що відомо про табір? У перші три тренувальні дні учасники знайомилися з усіма видами спорту та пробували себе у кожній із дисциплін. Після цього кожен міг обрати ті види, які сподобалися найбільше. Також ветерани мали змогу долучитися до майстер-класу, турніру з боччі, риболовлі, катання на вейкбордах та перегляду фільмів.
Цитати. «Коли після поранення я почав займатися спортом, то практично одразу забув, що таке фантомні болі. Відтоді стараюся регулярно тренуватися, бо сам відчуваю, наскільки це впливає на моє самопочуття», — розповів Олександр Луговський, учасник мультиспортивного табору «ГАРТ».
Хто організовує? Центр ініціатив «Повернись живим» спільно з Міністерством у справах ветеранів.
Нагадаємо. У липні для ветеранів та ветеранок відбулися спортивний табір та Всеукраїнські змагання з регбі на колісних кріслах.
Фото: надали організатори.
Благодійний проєкт «Будинок української книги» продовжує збирати україномовні книжки для публічних бібліотек у селах. Наразі є 300 запитів від бібліотекарів. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Як долучитися? Передати книги можна двома способами:
Що ще відомо? Під час російсько-української війни пошкоджено або зруйновано понад 770 бібліотек, понад п’ять мільйонів примірників книжкового фонду втрачено, а 26 мільйонів — списано. Улітку 2026 року внаслідок атаки РФ знищено понад 10 мільйонів книжок.
Довідка. Будинок української книги (БУК) — всеукраїнський благодійний проєкт, який поповнює фонди сільських бібліотек України сучасною україномовною літературою. За три збори проєкт поповнив фонди 14 сільських бібліотек на понад 2000 книжок.
Уряд України ухвалив постанову про відкриття нового пункту пропуску «Біла Церква — Сігету Мармацієй» на кордоні з Румунією. Наразі він працюватиме з використанням тимчасової інфраструктури до завершення будівництва. Про це повідомили в Кабміні.
Що ще відомо? Через новий пункт пропуску пропускатимуть пасажирський транспорт масою до трьох з половиною тонн. Пункт працюватиме цілодобово на постійній основі.
Довідка. Біла Церква — це село в Тячівському районі Закарпатської області.
Сергій Кропива, який є фігурантом справи «Карфаген», залишається на посаді заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора. Наказу про його відсторонення чи звільнення не реєстрували. Про це стало відомо з офіційної відповіді Офісу генпрокурора на запит Центру протидії корупції.
Що передувало? 6 вересня колишній генпрокурор Руслан Кравченко заявив, що посадовця Офісу генпрокурора, який фігурує в операції НАБУ та САП «Карфаген», відсторонили від посади, а також готують рішення про його звільнення.
Нагадаємо. 6 вересня заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергію Кропиві (Канцлеру) обрали запобіжний захід — тримання під вартою до 2 листопада з альтернативою застави у 120 мільйонів гривень.
Контекст. 5 вересня НАБУ і САП викрили організацію, учасники якої систематично отримували гроші від шахрайських кол-центрів та легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми був один із керівників підрозділів Офісу генпрокурора, який створив організацію в середині 2025 року та залучив до неї працівників прокуратури й наближених осіб. Учасники отримували хабарі за те, що не перешкоджали роботі шахрайських кол-центрів, від дій яких страждали українці та іноземці. Отримані гроші легалізовували за різними схемами.
Докладніше про спецоперацію «Карфаген» — читайте у новині НЗЛ.
У межах Ukraine Facility Норвегія виділила понад 100 мільйонів доларів США на бюджетну підтримку України. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? Також Україна отримала 3,3 мільярда євро від ЄС у межах Ukraine Support Loan. Кошти спрямують на першочергові оборонні потреби, зокрема на закупівлю ракет і дронів.
Що відомо про Карпатську вісімку? Під час саміту карпатських держав, який вперше проходить в Україні, Зеленський оголосив про створення Карпатської вісімки (С8). До С8 увійшли Україна, Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія й Угорщина. За словами Президента, співпраця в межах формату охоплюватиме безпеку, енергетику, логістику, транскордонну економіку та підтримку громад.
Сили оборони України уразили російську наземну станцію управління безпілотними літальними апаратами «Оріон» на аеродромі «Саки» в тимчасово окупованому Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? У районі тимчасово окупованого Донецька українські військові уразили місце зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА. На Луганщині підтверджено ураження складу боєприпасів росіян, а також складу матеріально-технічних засобів.
Нагадаємо. Сили оборони України завдали удару по двох пускових установках зенітного ракетного комплексу С-400 у Брянській області РФ.
Сьогодні, 18 вересня, у Росії розпочалося триденне голосування на виборах до Державної думи. Голосування триватиме до 20 вересня. На тимчасово окупованих територіях України воно стартувало раніше. Про це повідомляє «Суспільне».
Що відомо? На тимчасово окупованих територіях України росіяни проводили так зване дострокове голосування, яке тривало до 17 вересня. Водночас із 18 до 20 вересня там також проводять основне голосування. Російське державне агентство ТАСС із посиланням на окупаційну виборчу комісію стверджує, що під час дострокового голосування на окупованій частині Запорізької області явка нібито становила 52,47%.
Що ще відомо? Як пише «Суспільне», загалом голосування організовують у тимчасово окупованому Криму, а також на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей.
Росіяни завдали удару по приміському поїзду на Харківщині. Унаслідок атаки одна людина загинула, ще восьмеро постраждали. Про це повідомив «Суспільному» керівник Нововодолазької громади Олександр Єсін.
Що ще відомо? В «Укрзалізниці» зазначили, що двоє пасажирів під час евакуації не відійшли на безпечну відстань від поїзда.
Фото: «Укрзалізниця» / Telegram
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вітаємо у спільноті!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
