Тарас Лютий: «Свобода — це річ, яка виборюється постійно»

З чого складається свобода в сучасному світі? В чому особливість свободи в Україні, на теренах фронтиру? Ця дискусія не зупиняється вже кілька століть, переконаний філософ, професор Києво-Могилянської академії Тарас Лютий.

Про межі, без яких неможливо осмислювати жодну категорію, феномен українського протесту й свободу як мистецький акт — читайте в розмові з українським філософом.

Доволі очевидним буде стартове запитання. Що є свобода? Добро в ній якеє?

Перш за все, спробуймо відштовхнутися від чи не найпопулярнішої концепції свободи, яку озвучив свого часу Ісая Берлін. Вона й досі актуальна. Скажімо, Тімоті Снайдер у новій книжці «Про свободу» розвиває саме її. Вона двоскладова: йдеться про негативну та позитивну свободу. Якщо переформулювати, то можна сказати так: є «свобода від» і «свобода для».

Негативна свобода — це коли ти як людина, як суб’єкт намагаєшся позбутися всього, що тобі заважає, що стоїть тобі на перешкоді бути собою. Але що робити, коли твоя свобода перетинає свободу інших? От і виходить якась неповноцінна свобода. Тому позитивна свобода — це те, для чого саме тобі потрібна свобода.

Для порівняння, в російській культурі не знають, що робити зі свободою, бо росіяни бояться свободи. Колись Еріх Фромм назвав це втечею від свободи, себто від відповідальності. Бо свобода ніколи не є сваволею.

Сваволя — це що хочу, те й роблю. Натомість свобода — це коли я розумію, де межі моїх учинків. Отож я сам встановлюю ці межі.

Будь-яке осмислення будь-чого — це обов’язково встановлення меж. Де мої межі, що я можу робити і чого я робити не можу? Саме так мислить розумна людина. От я звільнився від чогось, але для чого саме?

Снайдер у новій книжці згадує російсько-українську війну. Пише, що ми мусимо розуміти, для чого воюємо. Згадаймо, на Майдані було гасло «від’*біться від нас». Але, виявляється, для свободи замало того, щоб від нас просто від’*балися, бо свобода — це те, що ми будемо робити потім із цією свободою. Просто звільнитися замало. Треба зрозуміти, для чого ти вільний чи вільна.

Це важлива та найважча свобода — свобода з відповідальністю. Отже, свобода — це постійний рух і виборювання чогось, а передовсім самого себе, своєї суб’єктності. Бути суб’єктом і означає нести відповідальність.