Україна — це шлях – Reporters.

09:00

загальнонаціональна
хвилина памʼяті

Україна — це шлях
Reporters, Думки

Україна — це шлях

Якої України нам хочеться? До якої держави ми прагнемо?
Віталій Портников
22.08.2025
Віталій Портников
22.08.2025

Наприкінці вісімдесятих — на початку дев’яностих років минулого століття в головній комуністичній газеті СРСР — «Правді» — з’явилася стаття її київського кореспондента з претензійною назвою: «Какой Украины им хочется».

Ця стаття вийшла саме тоді, коли в нашій країні почали з’являтися перші національні рухи та культурні об’єднання. Їхні учасники мріяли про національне відродження, про суверенітет, про повернення української мови й культури з ролі другосортних і селянських «атрибутів пролетарського інтернаціоналізму» — на головну сцену майбутньої держави.

І головний радянський журналіст Києва суворо запитував усіх нас: якої ж України нам хочеться?

З того часу минули десятиліття. Я давно забув зміст тієї публікації — але не забув її назви. Бо це питання я постійно ставлю собі та іншим: якої України нам хочеться? До якої держави ми прагнемо?

Мені доводиться відповідати на нього щороку — у статтях,

На жаль, перший доступ до цього тексту має Спільнота The Ukrainians Media

На щастя, зараз у вас є можливість приєднатися!

Paywall The Ukrainians Media

Що ви отримаєте

  • Емейл-розсилка «TUM зсередини»
  • Екоторба «Ambassador»
  • Ранній доступ до текстів TUM
  • Digital-доступ до історій Reporters
  • Доступ до онлайн-зустрічей
  • Доступ до офлайн-подій
  • Книжковий та інші клуби
  • 30% знижки на паперовий Reporters
  • 4 друковані номери Reporters на рік
  • Знижки на книжки TUM Publishing

Ви вже у Спільноті?

Спадкоємці

Шістнадцятий номер журналу літературного репортажу та документальної фотографії Reporters — про тяглість поколінь, яку в нас відібрали, і спадок, який ми знову набуваємо і прагнемо передати нащадкам.

Меншовартість, яка доймає багатьох українців, тягнеться звідти — від пограбованих і вбитих людей, наших предків, які в кожному поколінні мусили вибудовувати все з нічого, а не множити традицію. Сьогодні ми — чи не перше за довгий час покоління, яке знову має що передати, ба більше, навіть зачерпнути трохи спадку з минулого. Покоління, якому дістанеться цей спадок, частково вже тут — і от-от прийме на себе країну. Ми ще не знаємо, якою вона стане для них: країною війни чи країною після війни. Що опиниться в руках і на плечах цих людей — матеріально й морально, — значною мірою залежить від нас.

Придбати

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки

Вітаємо у спільноті!

Ваша підтримка буде активована впродовж 10 хвилин. До зв’язку незабаром. Повернутися до читання