Дай мені знак – Reporters.

09:00

загальнонаціональна
хвилина памʼяті

Дай мені знак
Reporters, Репортажі

Дай мені знак

Фотопроєкт документального фотографа В’ячеслава Ратинського про нові дорожні знаки війни
Ратинський Вʼячеслав, Віра Курико
03.04.2025
Ратинський Вʼячеслав, Віра Курико
03.04.2025

Зцілення

Цей текст опублікований у друкованому журналі Reporters

Уперше система дорожніх знаків країни промовляла не лише до українців. Вказівники, які мали би спрямувати, застерегти і зробити шлях якомога безпечнішим, тепер сплутували, лякали й збивали з правильної дороги, бо тепер мусили вказати шлях ворогу.

У перші дні повномасштабної війни почасти Український автодор, почасти мешканці сіл і містечок узялися знімати, замальовувати й переставляти вказівники напрямків та кілометрів, назви селищ та навіть назви вулиць на шляху росіян. Хвиля змін та переінакшень перетворилася у стихійну практику, коли люди записували чи малювали на дорожніх знаках повідомлення для ворога. Тим часом автодор навіть виготовив нові знаки: за формою — точно справжні, утім усі вони потребували очей тільки ворога. Тож ішлося не лише про те, аби сплутати во

На жаль, перший доступ до цього тексту має Спільнота The Ukrainians Media

На щастя, зараз у вас є можливість приєднатися!

Paywall The Ukrainians Media

Що ви отримаєте

  • Емейл-розсилка «TUM зсередини»
  • Екоторба «Ambassador»
  • Ранній доступ до текстів TUM
  • Digital-доступ до історій Reporters
  • Доступ до онлайн-зустрічей
  • Доступ до офлайн-подій
  • Книжковий та інші клуби
  • 30% знижки на паперовий Reporters
  • 4 друковані номери Reporters на рік
  • Знижки на книжки TUM Publishing

Ви вже у Спільноті?

Ознайомитись з виданням

Доступно Спільноті

Зцілення

Відкрийте для себе історії з цього номера

Переглянути число
Спадкоємці

Шістнадцятий номер журналу літературного репортажу та документальної фотографії Reporters — про тяглість поколінь, яку в нас відібрали, і спадок, який ми знову набуваємо і прагнемо передати нащадкам.

Меншовартість, яка доймає багатьох українців, тягнеться звідти — від пограбованих і вбитих людей, наших предків, які в кожному поколінні мусили вибудовувати все з нічого, а не множити традицію. Сьогодні ми — чи не перше за довгий час покоління, яке знову має що передати, ба більше, навіть зачерпнути трохи спадку з минулого. Покоління, якому дістанеться цей спадок, частково вже тут — і от-от прийме на себе країну. Ми ще не знаємо, якою вона стане для них: країною війни чи країною після війни. Що опиниться в руках і на плечах цих людей — матеріально й морально, — значною мірою залежить від нас.

Придбати

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки

Вітаємо у спільноті!

Ваша підтримка буде активована впродовж 10 хвилин. До зв’язку незабаром. Повернутися до читання