Послання у пляшці – Reporters.

09:00

загальнонаціональна
хвилина памʼяті

Послання у пляшціПослання у пляшці
Reporters, Репортажі

Послання у пляшці

Українська винна одіссея, сповнена пристрасті
Андре Луїс Алвес, Любов Кухаренко
20.03.2026
Андре Луїс Алвес, Любов Кухаренко
20.03.2026

Їсти, любити, воювати

Цей текст опублікований у друкованому журналі Reporters

Виноробство — завжди ризикована інвестиція, але в темні часи вона може перетворитися на захопливу одіссею, сповнену зусиль і пристрасті. Цього року виноробні України отримали чотири золоті медалі на міжнародному конкурсі сліпої дегустації Decanter у Лондоні, що є першим таким досягненням в історії країни. Виноробні Shabo, Kolonist і Beykush встановили рекорд і підняли планку для всього українського виноробства. Ймовірно, ми є свідками початку золотої епохи українського виноробства. Водночас кожна пляшка, створена в тіні війни, є певним посланням до світу: люди, які могли б працювати, покидають країну, спустошені окуповані землі, щоденні обстріли біля виноробень та виноградників, зруйновані шато, склади й навіть фабрики пляшок.

Останній шанс

Виноград росте на більшості подвір’їв у селі Олександрівка на Донеччині. На базі безпілотного підрозділу — лози ломляться від стиглого винограду.

— Це ж виноград для червоного вина, і він уже дозрів, — сказав я Олексію, військовослужбовцю. — Шкода, що ніхто не збирає

— Чуєш, — відповів той, — якщо хочеш — збери, зроби вино, бо він просто висохне, його вже ніхто не збере — усі зайняті війною. До того ж ми от-от виїжджаємо — базуватися тут тепер небезпечно.

Збирання винограду знайоме мені з дитинства. Я народився в Португалії, як пізніше скаже винороб із Чернігова: «У країні, яку Бог благословив сонцем, аби там народжувалися чудові вина». Мій дідусь робив вино. З десять років тому я наважився і сам виготовляти вино на виноградниках моїх дідуся і бабусі в регіоні Дао в центральній Португалії. Мій дідусь уже був старий і хворий, щоб узятися за вино знову, а втім, він усе ще обрізав лози, деякі двохсотрічні, як-от Cerceal Rosé — майже втрачений сорт.

Упродовж наступних ночей безперестанку дзижчали російські дрони. Провалюючись у сон, я думав: «Це може бути мій останній шанс зробити вино на Донеччині».

Зі степів

У 2018 році винороби долини озера Ялпуг у Бесарабії взялися за те, щоби створити один із перших в Україні PDO для вин із сортів Одеський чорний (червоне вино) та Сухолиманський (біле вино). PDO — це найвищий європейський знак якості для вина, яке походить із конкретної місцевості і яке виготовляють, враховуючи клімат, ґрунти та спадщину місцевих традицій. Таке вино є автентичним та унікальним.

Одеський чорний — червоний сорт винограду — створили, схрестивши Каберне Совіньйон і Аліканте Буше в 1948 році. Маючи глибокий темний колір і впізнаваний смак, він не став відомим одразу. Можливо, темний король бесарабського степу загубився б у часі, якби у 2007 році виноробня «Колоніст» не вирішила створити моносортове вино «Одеське чорне», що і стало одним із поштовхів до підвищення статусу теруару долини озера Ялпуг. Засновник «Колоніста» Іван Плачков походить із родини болгар-переселенців із північної Македонії. Тікаючи од війни через Дунай, вони стали «колоністами». Засновник ушанував прадіда, розмістивши його світлину з ватермаркою на етикетках св

На жаль, перший доступ до цього тексту має Спільнота The Ukrainians Media

На щастя, зараз у вас є можливість приєднатися!

Paywall The Ukrainians Media

Що ви отримаєте

  • Емейл-розсилка «TUM зсередини»
  • Екоторба «Ambassador»
  • Ранній доступ до текстів TUM
  • Digital-доступ до історій Reporters
  • Доступ до онлайн-зустрічей
  • Доступ до офлайн-подій
  • Книжковий та інші клуби
  • 30% знижки на паперовий Reporters
  • 4 друковані номери Reporters на рік
  • Знижки на книжки TUM Publishing

Ви вже у Спільноті?

Ознайомитись з виданням

Доступно Спільноті

Їсти, любити, воювати

Відкрийте для себе історії з цього номера

Переглянути число
Їсти, любити, воювати

Чотирнадцятий номер журналу літературного репортажу та документальної фотографії Reporters присвячений їжі, що в умовах війни стала для українців символом опору й солідарності, а також маркером національної ідентичності.

У цьому випуску ми досліджуємо, як змінюються гастрономічні практики нації, що мусить збройно відстоювати своє право бути, а також розглядаємо їжу як акт деколонізації. Тоді як радянська влада цілеспрямовано нищила міську кулінарну культуру, сьогодні ми повертаємося до втраченої унікальності — відшукуємо перервані традиції й водночас вибудовуємо нові.

Придбати

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки

Вітаємо у спільноті!

Ваша підтримка буде активована впродовж 10 хвилин. До зв’язку незабаром. Повернутися до читання