Це у нас така романтіка

Прикордонна зона Сумщини закрита для всіх, хто тут не живе. Фермер покидає свій дім й вивозить худобу, яка вціліла після останнього авіаудару. Фотосерія Вʼячеслава Ратинського

Росіяни вчергове б’ють по Сумській області. Під обстрілом опиняються лікарні, електромережі, газопроводи, будинки людей. Область, що межує з Росією, потерпає від ворожих дронів, ракет і артилерії від початку повномасштабної війни. Нині, коли українські сили перейшли кордон, зайшли в Курську область й продовжують просуватися, ситуація на прикордонні загострилася. У тридцятикілометровій зоні обмежують рух і щодня евакуюють людей.

П’ятдесятирічний Юрій, один із фермерів на прикордонні Сумщини, днями остаточно мусив покинути дім, який зводив усе життя, як і господарство. Досі чоловік мав понад тридцять корів, биків і телят. Більшість із них загинули, коли у двір прилетіли дві керовані авіаційні бомби. На фото чоловік саме порається із наслідками прильоту і вивозить в евакуацію вцілілу худобу. 

«У мене був погріб, була кухня, мастєрська і сарай. З того всього не залишилося нічого. Я вирощував бичків, займався заготівлею кормів, доглядав худобу, ремонтував техніку. Дружина відвозила машиною молоко і продавала на центральному ринку в Сумах.

Стільки людей у селі підірвалося. Я теж косив сіно на вістрі ножа. Молотив так, що вимолотив і викинув снаряд. Не пройшло тижня — корова підірвалася на міні. Іншу з горем пополам витяг із мінного поля. Перед тим підірвався насмерть пастух — я його вивозив. Цього місяця — мій колега, останній житель Журавки. Ми зібралися косити, я з одної сторони заїхав, він — з іншої, а там натрапив на протитанкову міну. Це у нас така романтіка.

Мені якось повезло: скосив, затюкував, привіз, склав — даже не згоріло після КАБів. Але як сказати — “пощастило”: кормити тим уже нікого», — розповідає фермер.

Каже: втратив величезні кошти, та розуміє, що на компенсацію від держави чекати наразі не варто. А як бути далі — «справа рук тих, хто тоне».

«Зараз ми у родичів, умов для роботи тут нема, їмо те, що залишилося з гуманітарки, яку раніше видавали. Намагаємося полагодити те, що не знищене, найперше купую скло для побитих тракторів. А далі: буде час і буде їжа».

>

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Дякуємо за покупку!

Ваша підтримка буде активована впродовж 10 хвилин. До зв’язку незабаром. Повернутись до статті

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки