09:00

загальнонаціональна
хвилина памʼяті

Без категорії

Захищено: Вікторія Смагіна: «Велосипед дає не тільки почуття свободи, а й внутрішній комфорт»

Уривка немає, тому що запис захищений.

Наталія Середюк, Катя Переверзева

09.10.2018

Наталія Середюк, Катя Переверзева

09.10.2018

Текст

Наталія Середюк

Фото

Катя Переверзева

Теги

ВелоКраїна

Репортажі

R Не дивись у це дзеркало вночі

Історія однієї ночі в коридорі — і всього, що в неї вміщається

Мирослава Мельнийчук, Вадим Блонський

R «Чому не виїжджаєте? — А куди?»

Дружківка — ще одне місто Донеччини, яке російська армія стирає з лиця землі

Олійник Микола

R Рятувати столицю

Одна історія про рятувальників, завдяки яким Київ переживає кожен російський удар, — очима українських фотографів

Віра Курико, Данило Павлов

Думки

У передчутті моменту Х

Я певен, що Україна стане однією з опор майбутнього світового порядку

Мирослав Маринович, Вадим Блонський

Прогулянка Полтавою в день після обстрілу

Якби я була Мазепою, поверталась би сюди втішитись, що все було недаремно

Марина Пономаренко, Вадим Блонський

Мадленки воєнного часу

Страх перед голосними звуками, неназваними загарбниками, порушенням пересторог природний, як сам світ

Ніка Чулаєвська, Вадим Блонський

Інтерв’ю

Люсі Фулфорд: «Я розповідаю про війну через особисті історії переміщення людей»

Австралійсько-британська журналістка — про повернення імперіалізму, пошуки дому й документальне письмо як форму справедливості

Олеся Яремчук, Галина Зварич

Олеся Яскевич. Та, що бачить серцем

Чотири місяці Олеся не знала, що її син не бачить. Двадцять років потому вона робить усе, щоб таких, як він, нарешті побачили інші

Олена Пшенична, Данило Павлов

Тарас Прохасько: «В людей є туга за близькістю»

Розмова лікарки-психіатрині з письменником навколо есею про пансіонат для людей з депресією

Христина Шалак, Галина Зварич

Їсти, любити, воювати

Чотирнадцятий номер журналу літературного репортажу та документальної фотографії Reporters присвячений їжі, що в умовах війни стала для українців символом опору й солідарності, а також маркером національної ідентичності.

У цьому випуску ми досліджуємо, як змінюються гастрономічні практики нації, що мусить збройно відстоювати своє право бути, а також розглядаємо їжу як акт деколонізації. Тоді як радянська влада цілеспрямовано нищила міську кулінарну культуру, сьогодні ми повертаємося до втраченої унікальності — відшукуємо перервані традиції й водночас вибудовуємо нові.

Придбати