Міська кухня української інтелігенції – Reporters.

09:00

загальнонаціональна
хвилина памʼяті

Міська кухня української інтелігенціїМіська кухня української інтелігенції
Reporters, Інтерв’ю

Міська кухня української інтелігенції

Дослідниця — про гастрономічні звички українських інтелектуалів минулого
Ольга Петренко-Цеунова, Христина Кулаковська
20.03.2026
Ольга Петренко-Цеунова, Христина Кулаковська
20.03.2026

Їсти, любити, воювати

Цей текст опублікований у друкованому журналі Reporters

Де полюбляв ласувати морозивом Михайло Грушевський? Яких українських страв не вистачало Миколі Лисенку, коли він разом із дружиною Ольгою О’Коннор перебував за кордоном? Яке варення готували в родині Лесі Українки? Про це та інше розповідає дослідниця практик повсякденності та історії гастрономічної культури ХІХ — початку ХХ століття Ольга Казакевич. 

Оскільки українська культура в ХІХ столітті, а з нею і народні кулінарні традиції, асоціювалися переважно із селом, наші уявлення про гастрономічні практики української міської інтелігенції доволі бідні, зауважує науковиця. Тоді як тогочасна українська кухня формувалася у цілковитій взаємодії сільського й міського просторів, культурних переплетінь та локального гастрономічного досвіду, який впливає на нас і сьогодні.

Почнімо з того, чому кулінарні традиції міської української еліти випадають із поля зору й чи достатньо про них матеріалів? Що порадите почитати для знайомства із цією темою?

Народну кулінарну культуру справді насамперед пов’язують із більш традиційним середовищем, адже сільська місцевість сприймається як сталий, автентичний простір, якому меншою мірою притаманне проникнення нового. Тож ми маємо чимало досліджень наших етнографів, які наголошували саме на вивченні сільської гастрономії. Натомість інформація про гастрономічну культуру української міської еліти представлена фрагментарно. 

Знаходимо її у спогадах, листуванні, замітках чи щоденникових записах. Наприклад, про традиції родини Лисенків-Старицьких цікаві свідчення залишила Валерія О’Коннор-Вілінська, яка дуже колоритно описує святкові й буденні застілля родини. Про кулінарний досвід власної сім’ї і традиції кола українофілів маємо спогади Людмили Мищенко. Гурман Михайло Коцюбинський у листах неодноразово згадує про різні страви і власні гастрономічні уподобання. Також у багатьох побутових творах наших класиків-літераторів ХІХ століття знаходимо щось і про традиції гостинності, і про страви, які віддзеркалюють українську кухню. 

Чи можемо із цих записів дізнатися, як українська міська інтелігенція формувала своє меню? І чи можна прослідкувати там балансування між європейськими віяннями та народними традиціями? 

Їм цілком вдавалося поєднувати знайомі з дитинства страви, але також привносити нові кулінарні практики

На жаль, перший доступ до цього тексту має Спільнота The Ukrainians Media

На щастя, зараз у вас є можливість приєднатися!

Paywall The Ukrainians Media

Що ви отримаєте

  • Емейл-розсилка «TUM зсередини»
  • Екоторба «Ambassador»
  • Ранній доступ до текстів TUM
  • Digital-доступ до історій Reporters
  • Доступ до онлайн-зустрічей
  • Доступ до офлайн-подій
  • Книжковий та інші клуби
  • 30% знижки на паперовий Reporters
  • 4 друковані номери Reporters на рік
  • Знижки на книжки TUM Publishing

Ви вже у Спільноті?

Ознайомитись з виданням

Доступно Спільноті

Їсти, любити, воювати

Відкрийте для себе історії з цього номера

Переглянути число
Спадкоємці

Шістнадцятий номер журналу літературного репортажу та документальної фотографії Reporters — про тяглість поколінь, яку в нас відібрали, і спадок, який ми знову набуваємо і прагнемо передати нащадкам.

Меншовартість, яка доймає багатьох українців, тягнеться звідти — від пограбованих і вбитих людей, наших предків, які в кожному поколінні мусили вибудовувати все з нічого, а не множити традицію. Сьогодні ми — чи не перше за довгий час покоління, яке знову має що передати, ба більше, навіть зачерпнути трохи спадку з минулого. Покоління, якому дістанеться цей спадок, частково вже тут — і от-от прийме на себе країну. Ми ще не знаємо, якою вона стане для них: країною війни чи країною після війни. Що опиниться в руках і на плечах цих людей — матеріально й морально, — значною мірою залежить від нас.

Придбати

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки

Вітаємо у спільноті!

Ваша підтримка буде активована впродовж 10 хвилин. До зв’язку незабаром. Повернутися до читання