Одна історія про рятувальників, завдяки яким Київ переживає кожен російський удар, — очима українських фотографів
The Ukrainians
17.09.2026
The Ukrainians
17.09.2026
Квітень 2025-го. З-під завалів зруйнованого будинку в Києві рятувальники дістають дівчинку — Яну. Поруч документаліст Антон Штука встигає зафіксувати мить порятунку, аби її не стерла рутина нових тривог. Цей кадр залишається в історії як одне з тих зображень, що не дають забути ціну кожного дня війни для Києва. Минуло півтора року — і Яна прийшла, щоби знову зустрітися з тими, хто того ранку витягнув її з-під бетону, і з тим самим фотографом.
Ця зустріч відбулася на виставці «Рятувати столицю» у Національному музеї Тараса Шевченка, побачити яку можна до 20 вересня. Куратором виставки став Данило Павлов, документальний фотограф та фоторедактор журналу Reporters.
Публікуємо частину знімків українських документалістів — серед яких Євген Малолєтка, Костянтин і Влада Ліберови, Олег Петрасюк, Вʼячеслав Ратинський, Павло Петров, Данило Павлов, Сергій Коровайний, Антон Штука, Роман Пилипій, Сергій Нужненко, Владислав Мусієнко, Анатолій Степанов, Юлія Кочетова, Микита Шандиба, — як одну спільну історію про Київ у війні та рятувальників, котрі щодня і щоночі приходять йому на допомогу, рятуючи від наслідків російських ударів.
Виставку організували Головне управління ДСНС України у місті Києві разом з Українською асоціацією професійних фотографів та Національним музеєм Тараса Шевченка
Рятувальники дістають з-під завалів 14-річну Яну Худю, яка вижила після влучання російської ракети в житловий будинок у Святошинському районі Києва. Фото: Антон ШтукаРятувальники працюють на місці зруйнованого російським дроном житлового будинку на вулиці Жилянській у Києві. 17 жовтня 2022 року. Фото: Павло Петров / ДСНС КиєваРанок після масованої атаки. Дим від пожеж простягається над Києвом після нічного російського удару ракетами та безпілотниками. 4 липня 2025 року. Фото: Костянтин і Влада Ліберови / LIBKOSПресофіцерка ДСНС Києва Інна Жельчик виносить врятовану маленьку дівчинку з пошкодженого будинку після чергового російського обстрілу. Співробітники ДСНС не лише фіксують наслідки атак та інформують суспільство, а й пліч-о-пліч із рятувальниками надають допомогу та виводять людей із небезпеки. Фото: Павло Петров / ДСНС КиєваПошуково-рятувальні роботи на руїнах дев’ятиповерхового житлового будинку в Дарницькому районі, зруйнованого внаслідок влучання російської ракети. Унаслідок удару загинули 24 людини, серед них троє дітей, ще близько 50 дістали поранення. Пошуково-рятувальна операція на руїнах зруйнованого під’їзду тривала понад добу. Фото: Роман Пилипій / AFPУкраїнські рятувальники ховаються на станції метро під час повітряної тривоги після російських ударів по Києву. 24 травня 2026 року. Фото: Роман Пилипій / AFPЛіквідація пожежі в Успенському соборі Києво-Печерської лаври після влучання російського «Шахеда». 15 червня 2026 року. Фото: Микита ШандибаРятувальник ліг від виснаження після ліквідації пожежі, що виникла внаслідок падіння уламків збитої російської ракети в Голосіївському районі. Поруч — накрите тіло загиблої цивільної людини, однієї із жертв повітряного удару по українській столиці. Фото: Павло Петров / ДСНС КиєваУкраїнські рятувальники рятують кота зі зруйнованого житлового будинку після російської атаки безпілотниками в центрі Києва. 17 жовтня 2022 року. Фото: Олег ПетрасюкСергій Нікуленко, рятувальник Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ДСНС. 8 червня 2022 року. Фото: Юлія КочетоваДіти ховаються в підвалі лікарні «Охматдит» через небезпеку повторного удару. Росія завдала по Києву ракетного удару, внаслідок якого були пошкоджені дитяча лікарня, клініка та житлові будинки. Під час атаки в «Охматдиті» перебували 624 дитини. 8 липня 2024 року. Фото: Юлія КочетоваКиєву влучили в серце — і він взявся за руки. Після російського удару по дитячій лікарні «Охматдит» люди розбирають завали в пошуках поранених. Цього дня в Києві загинули 33 людини. 8 липня 2024 року. Фото: Юлія КочетоваРятувальники гасять пожежу після російської атаки на цивільний об’єкт. Цей день став трагічним для київського гарнізону ДСНС: під час гасіння пожежі Росія завдала повторного удару, внаслідок якого загинули троє рятувальників — Павло Єзгор, Данило Скадін та Андрій Ременний. Фото: Сергій Нужненко / Радіо СвободаПсихологині ДСНС підтримують мешканку будинку, поки у квартирах позаду триває пожежа після російського удару. Київ, Теремки. Фото: Сергій КоровайнийВогнеборці ліквідовують масштабну пожежу в житловому будинку, що спалахнула внаслідок російського обстрілу. Фото: Павло Петров / ДСНС КиєваСліди вогню залишаються не лише на будинках. Рятувальник ДСНС після роботи на місці російського удару по Києву. 2 січня 2024 року. Фото: Павло Петров / ДСНС Києва
Одна історія про рятувальників, завдяки яким Київ переживає кожен російський удар, — очима українських фотографів
The Ukrainians
R Кожна з причин має своє ім’я
Про що говорять військові, поки їхні речі перуться
Оксана Господаренко, Дарія Ковтун
R Діти у костюмах дисидентів
Про нове покоління, що косплеїть тих, кого вбивали за слово
Анастасія Керпань, Костянтин Чернічкін
Думки
Країна дітей
Поряд із нами виростає покоління дітей, які не мають досвіду життя без війни
Сергій Жадан, Вадим Блонський
Про що я мрію
Думати про майбутнє, сподіватися на майбутнє, боятися майбутнього ― особлива людська риса
Володимир Єрмоленко, Вадим Блонський
Від чемпіонів із виживання до архітекторів правил
Ми вчимося свідомо творити правила та вдосконалювати їх, чути світ і одне одного
Євген Глібовицький, Вадим Блонський
Інтерв’ю
Тарас Прохасько: «В людей є туга за близькістю»
Розмова лікарки-психіатрині з письменником навколо есею про пансіонат для людей з депресією
Христина Шалак, Галина Зварич
Гуцул, що різьбить карпатську тишу
Говоримо з майстром гуцульського різьблення Іваном Гіндеєм — про гуцульську впертість, війну очима артилериста і тишу, яку можна знайти лише в майстерні
Тетяна Катриченко, Віктор Ковальчук
Аліса Коваленко: «Любов — це наш найпотужніший павербанк»
Авторка документального фільму «Сліди» — про людей, які пережили сексуальне насильство з боку російських загарбників і знайшли в собі сили про це говорити, щоб подолати травму, відновитись і добитися справедливості
Тоня Андрійчук, Христина Кулаковська
Їсти, любити, воювати
Чотирнадцятий номер журналу літературного репортажу та документальної фотографії Reporters присвячений їжі, що в умовах війни стала для українців символом опору й солідарності, а також маркером національної ідентичності.
У цьому випуску ми досліджуємо, як змінюються гастрономічні практики нації, що мусить збройно відстоювати своє право бути, а також розглядаємо їжу як акт деколонізації. Тоді як радянська влада цілеспрямовано нищила міську кулінарну культуру, сьогодні ми повертаємося до втраченої унікальності — відшукуємо перервані традиції й водночас вибудовуємо нові.
