А я готую борщ за рецептом від мами. Бо їжа у війні — це часто мова любові

Біле золото в білому світі, який без нього не обійдеться

Вправи зі щоденникової самоархеології

Як чернігівський бунт, який починався із запитання, де моє м’ясо, виріс до запитання, де мої права? Уривок із книги репортерки Віри Курико «Вулиця причетних. Чернігівська справа Лук’яненка», доповнене перевидання якої готує The Ukrainians Publishing

«Є щось особливе в тому, аби просто приготувати те, що плануєш, коли у твоєму житті відбуваються жахливі речі»

Ягоди з присмаком сонця не визрівають у темряві

Інколи сміливість — це далі й далі годувати своїх

Репортаж із полювання на ворога трьох українських хлопців та одного «Вектора» з 424-го батальйону безпілотних систем SVAROG

Фронтова кухня — у світлинах Анастасії Вербової

Або з чого ще в українській армії дивуються іноземні військові. І чим вони дивують нас

Чому нащадки Колківської республіки на Волині чотири роки кришать буряк і ніяк не спиняться

Дослідниця — про гастрономічні звички українських інтелектуалів минулого

Є тістечка, від яких меншаєш або ростеш. Є яблука, що вкладають спати у труну з кришталю. Є гарбузи, які відвезуть на королівський бал. І є ласощі, які можуть повертати смак життя

Коли кулінарія стає мовою спогадів

Заклад завбільшки з вантажний ліфт зібрав навколо себе поранених, звільнених з полону і тих, хто чекає та обов’язково дочекається

Українська винна одіссея, сповнена пристрасті