[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
8-годинний робочий день все ще залишається найпоширенішим форматом роботи. Наше неприйняття цієї норми обґрунтоване в книжках «Втеча від “нації в кабінетах”», «4-годинний робочий тиждень» та у фільмах на зразок «Офісного простору».
Я не кажу, що немає чудових місць для роботи, де люди люблять свою справу. Але у підсумку 8-годинний робочий день не має жодного сенсу, оскільки людський розум не створений для такого режиму роботи.
Це застаріле бачення
8-годинний робочий день — надбання індустріальної революції. Виготовлення деталей на фабриці не потребувало складної розумової роботи. Отож, лінії поточного збору максимізували випуски продукції за рахунок збільшення часових норм праці до показників, які не завдавали б шкоди здоров’ю працівників. У часи індустріальної революції навчання в школі закінчувалося о третій годині дня, позакласні заходи продовжувалися до п’ятої, отож люди звикли до перебування в одному місці з 9 ранку до п’ятої вечора. Але індустріальна революція завершилася більш ніж 50 років тому.
Здатність мозку до поглибленої розумової діяльності — всього дві години
«За роки досліджень найуспішніших представників із різних сфер діяльності вдалося з’ясувати, що схильність до довготривалої інтенсивної роботи та сконцентрованості триває не довше двох годин», — Стів Магнес.
Якщо це справді так, то чого ми можемо очікувати від працівників, які щодня проводять на одному і тому ж місці вісім годин? Очевидно, що небагато. Є конкретна точка, коли як кількісні, так і якісні результати наших зусиль починають різко знижуватися. В економіці існує термін «закон зниження прибутку», який чудово характеризує це явище. Воно неминуче у випадку 8-годинного робочого дня, оскільки далеко не кожна година робочого часу є продуктивною.
Коли ми фільмували свій нещодавній онлайн-курс, наш контент-стратег Кінгшук швидко визначив ритм моєї активності. Відтак, ми підлаштовували зйомки, організовуючи їх у період із 10:00 до 13:00. Він знав, що результати нашої роботи у цей проміжок часу максимально якісні. Після 13:00 вони стрімко знижуються. Якщо три перші години виявляються найсприятливішими для роботи, то останні три — найгіршими.
Пік продуктивності у кожного інший
«Незалежно від типу нашої діяльності (байдуже, фізична чи когнітивна), більшість людей виявляє найбільшу активність у першій половині дня (якщо вони «жайворонки») або у другій половині дня (якщо вони «сови»). Ці індивідуальні відмінності залежать від нашого тіла та від його унікальних біоритмів — коли вивільняються різноманітні гормони, що відповідають за енергію та зосередженість, і коли температура нашого тіла піднімається і падає», — Стів Магнес.
Наступний недолік 8-годинного робочого дня полягає у тому, що ми усі вимушені працювати у однаковому ритмі. Деяким людям прокидатися о 5 ранку дуже легко, для інших — неймовірно складно. Кожен із нас працює найкраще у різний час, але 8-годинний робочий день не враховує цього. Можливо, саме через те, що ми змушуємо людей працювати впродовж встановлених восьми годин, ми втрачаємо момент їхньої максимальної продуктивності.
Якість часу важливіша за його кількість
Співвідношення часу та продуктивності — уявна реальність. Ми припустилися помилки, вирішивши, що прибуток та час прямо пропорційні. Якщо ви можете забезпечити собі одну годину безперервної діяльності без будь-яких відволікань, то результати, яких вам вдасться досягти, будуть значно більшими. Інтенсивність вашого зосередження набагато важливіша, ніж кількість витраченого на роботу часу. Знаючи це, ми повинні розуміти, наскільки безглуздо намагатися оцінювати когось, звертаючи увагу на те, наскільки довго ця людина просидить за робочим столом або в офісі.
Сила волі
Впродовж восьми годин людям потрібно приймати сотні рішень — і в процесі їхня сила волі повністю виснажується. Дослідження Роя Баумейстера показали, що людям, які мали слухання щодо дострокового звільнення від ув’язнення до обіду, частіше вдавалося досягти цілі, аніж тим, чиї справи розглядали після обіду. Тому що суддям потрібно було приймати занадто багато рішень. До кінця дня здатність ефективного обмірковування та прийняття рішень знижувалася через втому. Єдиний спосіб зберегти силу волі — обмежити кількість завдань у своєму списку справ і зайнятися чимось повсякденним.
Креативні прориви не відбуватимуться, якщо ви просто постійно сидітимете у кріслі за робочим столом
Як казав Сет Годін, робота зараз — це не лише про максимізацію прибутків. Чого ми дійсно прагнемо — це інноваційності та творчості. Креативні прориви майже ніколи не трапляються у результаті 8-годинного сидіння перед екраном комп’ютера.
Жодна з моїх найкращих ідей не виникла, коли я примушував себе попрацювати. Вони з’являлися, коли я займався серфінгом, катався на сноуборді, приймав душ або прогулювався пляжем.
Найчастіше креативні прориви — це результат, який ми отримуємо, займаючись чимось іншим, а не роботою. На «дозрівання» ідеї потрібен певний час. Нам потрібно спочатку поглинути, відобразити, а тоді вже створити щось нове. Як каже Сіні Пілей, «ви можете спровокувати появу креативної ідеї, захопившись не лише розумом, а й тілом».
8-годинний робочий день замінює поняття «зайнятості» за «продуктивністю»
За кілька тижнів до того, як я звільнився з останнього місця роботи, я вирішив провести експеримент і подивитися, що трапиться, якщо на роботі не робитиму абсолютно нічого. Я знав, що звільнюся за кілька тижнів, тому взагалі цим не переймався. Більшу частину часу я проводив, переглядаючи відео на своєму планшеті. Щодня я витрачав не більш як 30 хвилин на робочі справи — відповідав на дзвінки та електронні листи клієнтів.
Це ідеальний приклад ситуації, коли можна залишатися зайнятим, при цьому не будучи продуктивним.
Закон Паркінсона говорить про те, що завдання зрештою буде завершене за той час, який ви виділите на його виконання. Отож, цілком можливо, що усе, що мало б трапитися за вісім годин робочого часу, може відбутися і за чотири години. Якщо ми можемо досягти найвищого рівня ефективності та продуктивності і прибутку, працюючи менше, то чому б не спробувати?
Оригінал — Srinivas Rao
Адаптований переклад — Ліля Гук
Зображення — unsplash.com
