Бігти з усіх ніг

Як юристка та інженер-будівельник борються за справедливість, коли навколо тільки й чути про «зливання» справ Майдану

Владислав Мусієнко, Стас Козлюк

10 років змін

Цей текст опублікований у друкованому журналі Reporters

Ігореві заламали за спину руки. Скрутили так, що підборіддям він діставав до власних колін. У такій позі його повели «коридором ганьби» — беркутівці розступились і проводжали полонених зневажливими поглядами. «Може, до ранку й не доживу», — думав Ігор, коли на нього сипались удари від силовиків. Та в кінці «коридору» на нього чекав особливий «сюрприз»: чоловік у чорній формі без розпізнавальних знаків, але й без балаклави. Його обличчя Ігор запам’ятає надовго. 

Стояти сам Ігор більше не міг, тож його тримали двоє міліціонерів.

— Скажи, что ти любіш «Бєркут»! — гримнув чоловік без балаклави.

В Ігореве обличчя полетів аперкот. Єдине, що міг зробити, — притиснути підборіддя до грудей. В голові задзвеніло від удару, відчув, як ламається ніс. Хоча зуби вдалося зберегти. Це стало останнім акордом вечірньої програми — полонених нарешті перестали бити. Натомість наказали їм сісти навшпиньки й тримати руки над головою.

— Диви, які зайчики, — гиготіли беркутівці, дивлячись на побитих людей.

Кров розмірено крапала зі зламаного носа на сліпучо-білий сніг. «Нагадує прапор Японії», — промайнуло в голові. Ігор ніколи не бував у Японії. Не бачив Фудзі. І не пробіг марафону. «Шкода, якщо не вийде», — думав він. Холодний вітер пробирав до самих нирок.

***

2013-й рік. Влада Віктора Януковича відмовляється від євроінтеграції і бере курс на зближення з Росією. З цим не згодні мільйони людей, вони виходять на протести в усіх українських містах. Якщо від початку вимога була одна — рух у бік Європи, то згодом вона трансформується. Після побиття студентів 30 листопада 2013-го протестувальники починають вимагати справедливості. Не лише щодо тих, хто бив людей у центрі Києва. А загалом щодо громадян, оскільки правоохоронна і судова система не викликали довіри.

Янукович закручує гайки: протестувальників переслідує міліція і принтер, немов скажений, штампує протоколи про правопорушення. Прокуратура все це підписує. Суди на все закривають очі — саджають людей до слідчих ізоляторів за надуманими обвинуваченнями. Під забороною опиняються всі можливі форми протестів. У результаті Майдан вимагає відставки президента і перезавантаження влади. Янукович усе ще намагається придушити мітинги, людей викрадають, катують, врешті — розстрілюють у центрі Києва. 

Але це не допомагає, і Янукович, як і десятки його поплічників, тікає в Росію. Країна змінюється, починаються правоохоронна і судова реформи. А майданівці впродовж десятиліття борються за справедливість. 

***

2024 рік, квітень, Ігореві Пальосі 41. Він щойно закінчив ранкову пробіжку на 7 км, прийняв душ і чекає на нас біля під’їзду будинку в селищі Чабани. Доволі тепло, тож чоловік у короткій зеленій футболці. З початку повномасштабного вторгнення Росії Ігор вступив до місцевого добровольчого формування територіальної громади, стояв на блокпостах, ловив мародерів, у березні 2022-го встиг узяти участь у боях за Ірпінь. Нині очікує відповіді від одного з підрозділів щодо вакантної посади. За десять років від подій Майдану волосся в чоловіка помітно посивіло, але він усе такий же підтягнутий.

— Намагаюся регулярно бігати, по кілька разів на тиждень. Зазвичай це до 10 км і до години часу. Ніколи не думав, що біг може дарувати стільки емоцій! Пройдемося? — каже, міцно тиснучи руку.

Події Майдану стали для Ігоря поворотними. Після втечі Віктора Януковича чоловік почав систематично займатися бігом, знайшов спільноту інших бігунів, з якими разом об’їздив Україну. В цій же спільноті познайомився з майбутньою дружиною — Тетяною Никоненко. Встиг пробігти кілька марафонів, а півмарафонів уже й не лічить. Неквапом обходимо будинок, підставивши обличчя теплому весняному сонцю.

— Завдяки Майдану я почав бігати. Бо обіцяв собі, що як виберуся з того парку — обов’язково займуся бігом. Я один зі співорганізаторів Spartan Race, допомагаю монтувати усі ці конструкції для перегонів. А ще встиг з’їздити на забіг у Стамбулі. Незадовго до пандемії COVID-19 ми купили квитки на кілька марафонів у Європі, але поÑ

На жаль, перший доступ до цього тексту має Спільнота The Ukrainians Media

На щастя, зараз у вас є можливість приєднатися!

Що ви отримаєте

  • Емейл-розсилка «TUM зсередини»
  • Екоторба «Ambassador»
  • Ранній доступ до текстів The Ukrainians
  • Digital-доступ до історій Reporters
  • Доступ до онлайн-зустрічей
  • Доступ до офлайн-подій
  • Книжковий та інші клуби
  • 30% знижки на паперовий Reporters
  • 4 друковані номери Reporters на рік
  • Знижки на книжки TUM Publishing

від 416 грн/міс

Обрати рівень

Ознайомитись з виданням

Доступно Спільноті

Літо 2024

10 років змін

Відкрийте для себе історії з цього номера

Переглянути число
текст
Стас Козлюк
фото
Владислав Мусієнко
>

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Дякуємо за покупку!

Ваша підтримка буде активована впродовж 10 хвилин. До зв’язку незабаром. Повернутись до статті

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки