Крим — це наша земля – Reporters.

09:00

загальнонаціональна
хвилина памʼяті

Крим — це наша земля
Reporters, Думки

Крим — це наша земля

Чи сприймаємо ми Крим такою ж своєю землею як, приміром, Рівне, Чернігів, Хмельницький?
Акім Галімов
13.10.2024
Акім Галімов
13.10.2024

Земля

Цей текст опублікований у друкованому журналі Reporters

Чи відчуваємо ми Крим своїм? Як кримський татарин, котрий майже 20 років тому перебрався із Криму до Києва, дозволю собі припустити, що ні — ментально ми його таким не відчуваємо. Звісно, гасло «Крим — це Україна» підтримує більшість українців, але чи сприймаємо ми Крим такою ж своєю землею як, приміром, Рівне, Чернігів, Хмельницький?  

Чи сприймали в Криму Україну своєю? Теж велике питання. 

За останні 250 років, з моменту першої анексії півострова у 1783 році, росіяни зробили чимало, аби Крим не асоціювався з Україною та українцями. Щоб був вирваний з історичного контексту півдня України та й взагалі всієї нашої країни. Можна довго сперечатися, чому у 1990-х та 2000-х український порядок денний на півострові був таким слабким і наскільки у цьому винен безпосередньо Київ, але факт залиша

На жаль, перший доступ до цього тексту має Спільнота The Ukrainians Media

На щастя, зараз у вас є можливість приєднатися!

Paywall The Ukrainians Media

Що ви отримаєте

  • Емейл-розсилка «TUM зсередини»
  • Екоторба «Ambassador»
  • Ранній доступ до текстів TUM
  • Digital-доступ до історій Reporters
  • Доступ до онлайн-зустрічей
  • Доступ до офлайн-подій
  • Книжковий та інші клуби
  • 30% знижки на паперовий Reporters
  • 4 друковані номери Reporters на рік
  • Знижки на книжки TUM Publishing

Ви вже у Спільноті?

Ознайомитись з виданням

Доступно Спільноті

Земля

Відкрийте для себе історії з цього номера

Переглянути число
Спадкоємці

Шістнадцятий номер журналу літературного репортажу та документальної фотографії Reporters — про тяглість поколінь, яку в нас відібрали, і спадок, який ми знову набуваємо і прагнемо передати нащадкам.

Меншовартість, яка доймає багатьох українців, тягнеться звідти — від пограбованих і вбитих людей, наших предків, які в кожному поколінні мусили вибудовувати все з нічого, а не множити традицію. Сьогодні ми — чи не перше за довгий час покоління, яке знову має що передати, ба більше, навіть зачерпнути трохи спадку з минулого. Покоління, якому дістанеться цей спадок, частково вже тут — і от-от прийме на себе країну. Ми ще не знаємо, якою вона стане для них: країною війни чи країною після війни. Що опиниться в руках і на плечах цих людей — матеріально й морально, — значною мірою залежить від нас.

Придбати

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки

Вітаємо у спільноті!

Ваша підтримка буде активована впродовж 10 хвилин. До зв’язку незабаром. Повернутися до читання