[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Багато людей впевнені, що можуть робити декілька справ одразу, але чи це дійсно так?
Наш мозок не був створений для виконання багатьох справ одночасно
Наш мозок створений таким чином, аби фокусуватися на одній справі в певний момент, і якщо ми починаємо навантажувати його додатковими завданнями, то уповільнюємо його роботу.
Нейробіолог Ерл Міллер зазначає, що наш мозок «не розрахований на одночасне виконання багатьох завдань. Коли люди думають, що виконують кілька операцій одразу, то в реальності вони просто постійно перескакують від однієї справи до іншої. І кожного разу це негативно впливає на когнітивний процес».
Таке постійне «перескакування» з одного заняття на інше напрацьовує шкідливу звичку мозку робити це постійно. Виконуючи невеличке завдання (наприклад, коли надсилаємо лист електронною поштою, відповідаємо на повідомлення, постимо щось у Твіттер), ми отримуємо невелику порцію дофаміну (гормон, що викликає почуття щастя й ейфорії). Наш мозок полюбляє його, тому ми продовжуємо займатися то однією, то іншою невеличкою справою — і цей процес приносить миттєве задоволення.
Вам починає здаватися, що ви зробили багато справ, хоча реально не зробили майже нічого
Але є й інший бік медалі. Вам починає здаватися, що ви зробили багато справ, хоча реально не зробили майже нічого. Принаймні нічого з того, що вимагає ґрунтовного осмислення. У результаті в декого навіть виникає своєрідна залежність від користування електронною поштою, Твіттером чи Фейсбуком на нейронному рівні.
Мультитаскінг знижує якість та ефективність роботи
Мультитаскінг ускладнює процес організації думок і фільтрування непотрібної інформації, що, своєю чергою, знижує ефективність роботи.
Дослідження, проведене в Університеті Лондона, засвідчило, що особи, які одночасно робили декілька справ, у процесі виконання когнітивних завдань продемонстрували значне зниження IQ. Насправді показники рівня їхнього IQ були приблизно такими, як показники людей, що не спали всю ніч або курили марихуану.
Одночасне виконання багатьох завдань також провокує вироблення організмом великої кількості гормону стресу — кортизолу. Змушуючи власний мозок постійно перемикатися з одного на інше, ми стаємо розумово виснаженими (навіть якщо робочий день тільки-но розпочався).
Що ж найбільше спонукає нас до мультитаскінгу? Наші поштові скриньки. Деякі дослідження показали, що навіть знання того, що в скриньці містяться непрочитані повідомлення, може знизити ваш IQ на 10 балів! Наявність непрочитаного електронного листа змушує нас постійно відволікатися. Дослідження інституту McKinsey Global Institute показало, що працівники витрачають 28% робочого тижня на перегляд своїх електронних скриньок.
Захистіть себе від мультитаскінгу, напрацювавши звичку зазирати в електронну скриньку чітко за графіком. Спробуйте перевіряти пошту, наприклад, лише тричі на день (зранку, як тільки-но приходите на роботу, під час обідньої перерви та в кінці робочого дня). Вимкніть звукові сповіщення на смартфоні про надходження нових повідомлень і чітко визначте час для їхнього перегляду.
Шкода від мультитаскінгу може бути постійною
Нові дослідження свідчать про те, що когнітивні пошкодження, пов’язані з мультитаскінгом, можуть мати незворотний характер.
В Університеті Сассекса (Велика Британія) за допомогою МРТ було проведено дослідження мозку людей, які виконували кілька дій одночасно (писали текстові повідомлення під час перегляду телепрограм, наприклад). Результати МРТ показали, що ці люди часто мали меншу щільність кори головного мозку у тій його частині, що відповідає за співпереживання і емоційний контроль.
Слід зауважити і те, що дослідження не досить деталізоване, аби стверджувати, що саме одночасне виконання кількох дій є причиною таких явищ або що це і справді викликає залежність.
Мораль? Мультитаскінг — це не навичка, яку варто вказувати в своєму резюме, а погана звичка, якій слід покласти край. Вимкніть звуковий сигнал про надходження нових повідомлень, визначте конкретний час для перевірки поштової скриньки і зосередьте свою увагу на найважливішому завданні.
Оригінал — Larry Kim
Переклад — Лілія Лаврук
Зображення — pexels.com
