Пірнути знову, зі спраглістю риби

Українська опера про підрив Каховської ГЕС і землю, яка більше не може бути декорацією, протягом літа гастролювала Європою. Ми побували за кулісами й дізналися її історію, а також те, як два композитори зрозуміли, що музика рятує. Або ні.

На білому дивані в репетиційній залі патлатий дядько в піжамних штанах та смугастих шкарпетках б’є довгими пальцями по клавіатурі, й поки не зрозуміло, хто це: айтівець чи клоун.

— Ілля, я хочу до мами! Коли ти востаннє хотів до мами? — кричить інший чоловік із кутка, ніби погано чує. Він сидить напівлежачи, майже сповзаючи на підлогу. Теж непростий: мокре волосся, олімпійка, гітара в руках.

— Більше ніколи не робитиму опери, я не хочу мистецтва, зараз ригану на цю партитуру!

Тепер зрозуміло — зі слухом усе гаразд, але не з нервами. Просто це композитори. До світової прем’єри їхньої опери GAIA-24 про трагедію на Каховській ГЕС залишається дев’ять днів, і дедалі важче збагнути, де в їхніх розмовах істеричний жарт, а де правда. Час іде,  а окремі фрагменти опери досі звучать не так, як би того хотіли творці.

Кучерявий композитор — Ілля Разумейко. Він розмовляє на низьких частотах і глушить воплі іншого — Романа Григоріва. У парі вони працюють уже 9 років. Їхня опера IYOV отримала найвищу держнагороду — Шевченківську премію, а Chornobyldorf — премію Королівського філармонічного товариства Великої Британії.

Про що нове дійство — сказати важко навіть самим авторам. Відповісти на це питання їм допомагає французький філософ та антрополог Бруно Латур. Він говорить на своїх курсах про те, що людству слід перестати сприймати Землю як декорацію людської історії та усвідомити, що Земля стає її головною дійовою особою. Тому опера так і називається «Гая», що в давньогрецькій міфології була богинею Землі. Окрім жартів на репетиціях, Рома та Ілля переосмислюють наслідки руйнівної людської діяльності, зокрема російського вторгнення в Україну в межах глобальної екологічної кризи.

Скоро «Гая» поїде на гастролі у Роттердам, Відень, Берлін та Венецію. Та все починалося з локальних, але не менш яскравих перфомансів. Ілля та Роман усе пройшли разом: університетську лаву, психлікарні та гастролі за кордон.

Франківський пацанюга

Рому вже у чотири роки тягнуло до перфомансів. Коли дідусь подарував йому справжній бінокль, замість підглядати у вікна, хлопець жбурнув подарунок у відкритий люк. Бінокль розбив